Колектив Old Fashioned Radio – про те, як і для чого вони його створюють


461 0 0
Як розмови за барною стійкою переросли в онлайн-радіостанцію, чому не всі мешканці Воздвиженки радіють новим сусідам і які концерти планує проводити OFR — у нашому матеріалі.

Станіслава Орловська, виконавчий продюсер: все началось с находящегося внизу арт-пространства Vozdvizhenka Arts House и с BAR/32, которые были открыты в марте 2015 года. Мы начали свою галерейную деятельность, и в процессе выставок, которые открывали, а также бара как точки сбора всех интересных людей, там начало создаваться определенное комьюнити. Барные разговоры между философами, художниками, арт-критиками было очень интересно слушать, но не покидало горьковатое чувство, что все это уходит в песок времени: дискуссии никак не фиксировались и были доступны только тем, кто делил с участниками барную стойку. Постепенно это подтолкнуло нас к мысли о медиа. Кроме того, фундатор галерейного пространства и основатель радио Виктор Савкив увлекается джазом. Поэтому мы решили, что аудиофиксация этих бесед, окаймленная музыкальной джазовой канвой, для нас приоритетна. Из-за этого наши программы часто напоминают разговоры за барной стойкой.

Міріам Драгіна, креативний продюсер: не можна сказати, що у нас — радіо про культуру. Ми говоримо про мистецтво та стиль життя. Український слухач завжди був готовий до розмов про це, інша справа, що в достатній мірі такої можливості не було. Більшість ЗМІ у погоні за високими рейтингами та прибутками пропонують аудиторії дискусії про політику чи шоу-бізнес. У нас є прагнення об’єднувати навколо себе певних людей, яким цікава саме культура як цінність.

Станіслава: мы отдаемся своему делу на полную и считаем, что так поступает и наш слушатель. Ему важно услышать об опыте тех людей, которые посвятили жизнь профессии или увлечению. Ведь намного интереснее слушать человека, который отдал двадцать-сорок лет режиссуре, кино или визуальному искусству. Некоторая связь есть и с нашим названием — Old Fashioned Radio. Ведь Old Fashioned — «отец» всех коктейлей, он ассоциируется с жизненным опытом. Послушав наши программы, можно почерпнуть этот самый драгоценный опыт у ведущих.

Міріам: я поки не можу зрозуміти, чи маємо ми щось продавати на нашому радіо, чи можемо просто хизуватися класним контентом. Стільки якісного і стільки крутого, що, напевно, якби я була власницею компанії BMW, то обов’язково прийшла і сказала б: «Гей, чуваки, я хочу забрендувати це шоу!» Тому наразі ми ще й шукаємо продажника, який міг би з усім цим розібратися.

img_8924

Станіслава: все, с чем мы сталкиваемся, сложно назвать проблемами — это интересные задачи, и коммерческая сторона вопроса — одна из них. Мы обязаны с ней справиться, поскольку это бизнес-проект, а не дотационный или меценатский. Мы должны выйти на самоокупаемость, поэтому планируем сотрудничать и со спонсорами, и с партнерами.

Міріам: ми вирішили робити мікс музично-розмовного радіо. У нас є шоу про літературу, кіно, мистецтво, музику, фешен, гастрономію, яхтинг, гендер і стосунки та багато інших. Іноді це формат інтерв’ю, іноді — експертна думка на цікаві нам теми. Крім того, шоу ідуть трьома мовами — українською, російською та англійською (передача «5 o’clock talk», яку веде Ян Бейтсон. Він спілкується з експатами про життя в Києві та Україні). Крім того, восени ми провели на Воздвиженці кілька «Вечірок на платівках», де ставили пульт та колонки просто на вулиці і пригощали всіх коктейлями Old Fashioned. Люди спілкувались, пили, танцювали. Зізнаємось, не всім сусідам це подобалось, але було дуже круто. Якщо не рахувати подій в галереї, це були наші перші офлайнові заходи.

img_9450

Артур Ямпольский, музичний редактор: сейчас у нас два музыкальных канала. На первом выходят все передачи радио и играет более современная музыка, например лаунж, а второй называется Jazz & Blues — им я и занимаюсь. Там очень много разной музыки, поэтому мы понемногу выходим за рамки жанра. Сейчас в базе около пяти тысяч треков и она постоянно пополняется. В планах — сделать пять-шесть кнопок на радиостанции для того, чтобы попытаться охватить всю музыкальную культуру ХХ века. Думаю, это в обязательном порядке будет джазовый канал, blues routes, соул, фанк и олдскульная рок-музыка.

Поскольку у нас потоковое радио и нет кнопки Skip, чтобы пропустить композицию, важно предоставить человеку возможность слушать ту музыку, которая ему действительно нравится. Так как наши музыкальные каналы некоммерческие, там вряд ли когда-либо появится современная украинская или западная поп-музыка, а также эстрадная — она не ассоциируется с названием Old Fashioned.

img_9540

Нам пишут в соцсети пожелания по композициям, но пока не так часто, как хотелось бы. Я пытаюсь вызвать людей к общению, возможно — открыть дискуссионный клуб, чтобы обсуждать музыку. Помню, во времена «ЖЖ»-сообществ можно было развивать дискуссию на несколько страниц, но с приходом «Фейсбука» и других соцсетей все это, к сожалению, прошло. Многим моим друзьям далеко за пятьдесят, и иногда они рассказывают такие вещи, что я просто завидую: в спорах о музыке люди могли драться, отстаивая свое мнение.

Планируем устраивать живые концерты: уже приобрели бэклайн, инструменты, успели провести первое выступление у нас на открытии. Хотелось бы в дальнейшем радовать публику хорошим джазом, блюзом и современным качественным поп-роком. В Киеве появляется все больше молодых интересных групп, с которыми мы были бы рады сотрудничать.

img_9669

Сергій Буковський, ведучий: моя авторська програма — «У пошуках назви». Ми розмовляємо про кіно, його пристрасті та проблеми, український кінематограф і його майбутнє — як зробити так, щоб воно стало кращим і конкурентоспроможним. Ми практично не розмовляємо про комерційне кіно чи кіно як бізнес — нам більш цікаві авторські стрічки. А гості — здебільшого кінематографісти різних поколінь, але не тільки. Радіо для мене — це новий досвід: усе-таки я звик знімати кіно і дивитись у монітор, а не розмовляти з людьми, ще й без присутності камери. Звісно, тут зовсім інша специфіка, але тим цікавіше пробувати.

Думали про заснування власного кіноклубу, але, з іншого боку, зараз ледь не скрізь — якісь кіноклуби, кіномайданчики чи альтернативні культурні простори, де це все обговорюють. Тому тут важливо зрозуміти, що саме ми хочемо показувати (наприклад, французьку нову хвилю чи артхаусне кіно) і хто буде це дивитись. Думаю, з’ясувати ці питання можна тільки методом спроб і помилок. Я бачу це в розрізі розмов за участю гостей та авторів кіно і демонстрації окремих фрагментів стрічки. Якщо фільм хороший і є люди, які промотують його, то воно однозначно буде на часі.

img_9766

Юлія Кочетова-Набожняк, піар-менеджер: появу радіо Old Fashioned зустріли в Києві досить тепло і привітно. По-перше, завдяки смаку наших музичних редакторів, по-друге, через ведучих шоу, які є справжніми експертами у своїх областях. Сезон, який розпочався із запуском радіо, ми назвали «Досвідами» — найцінніше, чим можемо поділитися зі слухачами.

Ми націлені не на те, щоб шокувати аудиторію, а на те, щоб давати якісний хороший контент і проводити нетривіальні події. Зараз навколо — велетенська інформаційна каша, ми ж хочемо мати змогу постійно дивувати слухача, захоплювати його увагу. З появою концертного майданчика ми також орієнтуємось на підтримку молодої української музики, локальних артистів. Готуємось відшукувати алмази, показувати їх публіці, надавати інформаційну допомогу.

img_9813

До запуску офісу ми працювали з бару поверхом нижче. Це було цікаво і несподівано для відвідувачів закладу. Зараз жартуємо, що, мабуть, варто підкладати інтершум, бо це було своєрідною фішкою. Наш концертний майданчик знаходиться в галереї, хочемо міксувати концерти з експозиціями, що там з’являтимуться.

Я вважаю, що культуру потрібно підтримувати не шляхом квот та заборон. Можливо, на початку це справді піде на користь українському музичному контенту на FM-станціях, але системно не змінює підходу. Наприклад, станції просто ставлять в ефір три альбоми «Океану Ельзи» підряд, і Славко Вакарчук вже сам жаліється у «Твіттер», що не треба так багато. Або ж Джамала якось писала, що їй не потрібні усі ці звання та медалі — краще дали б студію, де можна творити. Так і ми тримаємось підходу, що підтримувати музику треба не стільки накладанням табу, скільки власними посильними справами.

Фото: Дима Ромас

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.
Последние новости