20 шкідливих звичок, яких треба позбутися до 30 (краще – зараз)
Жахлива цифра «30» на календарі тривожить свідомість більше, аніж (неможливий) апокаліпсис за календарем Мая або передбачення Павла Глоби. Соціальний тиск традиційного суспільства зростає, через це почуваєшся не дуже, а час не змінює свого прямого курсу. І організм з роками послаблює темпи. Нещодавно учені визначали, що дорослішання закінчується якраз десь у тридцять років. Що це означає? Звісно, не встигнути «нарешті стати дорослим», а зробити так, щоб подальші роки пройшли більш-менш щасливо. А для цього інколи потрібно позбуватись того, що робив/ла багато років – шкідливих звичок. Ось лише кілька з великого списку тих, з якими рано чи пізно треба попрощатись.
Тусуватися так, ніби тобі все ще 18. У нинішніх умовах — у вихідні
Краще придумати собі культурну програму на вечір будніх. А то щось не дуже приємно усвідомлювати себе алкоголіком/чкою.
Курити цигарки
Ти уже й сам/а зрозумів/ла, що кидати треба було на останньому курсі університету. «Ну подобається мені, що з того?». Проте десяточка років із задимленими легенями (та тонами радіації від радіоактивного полонію) – це як мінімум небезпечно.
Дивитися телевізор (або ж дурні відео на ютубі)
Цей пункт стосується інформаційної гігієни загалом. Надто багато сміття відбувається навколо, потрібно ретельно вибирати канали комунікації з зовнішнім світом. Збожеволіти у світі фейкових новин та мемів на порожньому місті вкрай легко.
Злитись на «молодше покоління»
Невже ти теж там? Потрібно якнайшвидше позбуватись цього, тому що таких «нових поколінь» дуже скоро буде уже не два і не три. Час рухається швидко у нашу інформаційну епоху. До того ж, злюк не любить ніхто, навіть твої ровесники.
Ображатись (з прадавніх часів)
Навчитись пробачати – один із найважливіших скілів, які потрібно освоїти. Коли після довгого періоду «неспілкування» ні ти, ні «ворог» не пам’ятають, що ж такого трапилось, який тоді сенс ображатись один на одного?
Жаліти про те, що щось не встиг/ла зробити до цього часу
У 20, загалом, ситуація не сильно відрізнялась. Власне, справа не у тім, що ти «не встиг/ла», а що ти робиш зараз, у теперішньому часі.
Переживати про те, що інші думають про твоє життя (і дзеркально – стежити за тим, «що там інші?»)
Соціальні зв’язки зі знайомими слабнуть, тиск зростає. Хтось уже давно «на кращому березі річки», а ти все ще не можеш сісти на пором. Проте у кожного доля своя й свій джетлаг.
Очікувати замість того, щоб взяти і зробити
Проте не перестати довіряти людям (роботу, прохання тощо)
Намагатися подобатися всім навколо
Досі намагаєшся?
Ігнорувати стан здоров’я
Наш організм – не вічний. Витягни з шухляди медкарту, перевір щеплення, підпишись на Уляну Супрун і сходи на діагностику. Тобі ще жити й жити, а краще – без усяких болячок.
Пліткувати (довгий час)
Паралельно з тим, як ти намагаєшся сподобатись усім, ти ще й продовжуєш говорити погане за спинами близьких людей. Здається, ми усі давно мали б позбутись цієї шкільної звички.
Обідати чимось на кшталт бутербродів
І взагалі, перестати ігнорувати свій раціон
Пити багато кави з картонних стаканчиків.
Те, що ти вживаєш щодня у великих дозах може й не мати великого сенсу. Спробуй змінити свої офісні звички.
Боятись перевіряти баланс на картці
А то від зарплати до зарплати жити – «таке». Сам/ма знаєш. Плюс було б непогано нарешті навчитися економити (там, де це доречно) і відкладати.
Залишатися на роботі, яку не любиш, тому що «пізно щось змінювати»
Ніколи не пізно.
Сміливо говорити «так», втім, як і «ні»
Досить ховати свій характер за привітним соціальним реноме.
Висипатися на вихідних, а у будні недосипати
Погана ідея. До того ж ти сам/а розумієш, що така студентська схема не працює. А учені зробили аналогічні висновки після ретельних досліджень.
Зберігати непотрібні речі
Якщо не хочеться викидати, віддай тим, кому вони дійсно необхідні. Або продай на OLX. Словом, варіантів збуту безліч, треба тільки поставити конкретні цілі.
Готувати яєчню і нічого більше
Класний раціон, нічого не скажеш. Може глянеш у кулінарну книгу хоча б разок. І хоча б для себе?
Забувати про родичів
Ви вже, звичайно, давно не спілкуєтеся щодня. Проте можна телефонувати хоч трохи частіше, їм же цікаво, як ти живеш. А люблять вони тебе не менше, ніж раніше. Та й тебе точно попустить від «урбаністичної журби», стане легше. Не забувай своє коріння.
