Спецпроєкти

«Цнотлива» (насправді не дуже) Україна XIX сторіччя: історія українського сексу


Почнімо з того, що, коли ми почали розробляти цю тему, помітили одну сумну деталь: достовірних джерел щодо історії сексуальної культури наших пращурів майже немає. Мало хто досліджував цю тему, тому мережею «гуляє» багато мітів щодо розпусної та безконтрольної сексуальної поведінки давніх слов’ян.

Ми не можемо стверджувати, що всі вони – правда, але й заперечувати ми також не будемо. bit.ua зібрав найцікавіші факти з історії українського сексу XIX сторіччя, про які розповідали історики й етнологи.

Скеляння

Одне з найбільших джерел про сексуальну культуру українців – праця Марка Грушевського «Дитина в звичаях та віруваннях українського народу» 1907 року. У ній, зокрема, він описав так званий процес скеляння:

«Хайби вже хлопчик та дївчинка собі секелялись, а то й дївчата з дївчатами! Ще й гаразд і їсти не тямлять, а вже сучі дїти й шморгають ся одне з одним. Лїзе одне на одне, як поросята ті одне на одне. Оця Марійка та наша Хівринька, то соромно було й навирнуться у повітку: все там вони любили собі граться. Позаголюють ся обидві та повзають одне на одному. Стидив, стидив було, то вони де инче збіжаться собі.

А оцей Лабузненко, то було на полу все звалить котре з дїтий тай лежить, сьміється. То його було і ганчіркою бють та стидять – а воно йому байдуже. Що то воно за химерія у дїтий буває?!»

Так, ви все правильно зрозуміли. Йдеться про… дитячу мастурбацію. Ця згадка про таку традицію єдина, що не дивно, оскільки тема доволі специфічна. Проте цікаво, що такі забавки вважалися нормальними: дорослі спокійно ставилися до цього.

Ймовірно, це можна пояснити тим, що на території України тоді приблизно розуміли важливість дослідження власної сексуальности. Ну і тим, що до сексу в принципі ставилися набагато простіше. Але не до цноти. Та про це згодом.

Вечорниці

Варто почати з того, що загалом українкам у селі було «не комільфо» втрачати цноту до весілля. Проте на славнозвісні українські вечорниці здебільшого ходила молодь. Там вони їли, пили, грали та спілкувалися. 

Далі за планом були так звані притули – секс без проникнення. Формувалися пари, які кохалися, але з умовою: дівчина не повинна втратити цноти. Проте інколи ставалися «проколи» – і дівчата вагітніли. Тому вважалося, що партнера для таких розваг варто обирати ретельно, щоб у разі чого дівчина могла вийти заміж. Якщо хлоп відмовлявся одружуватися – дівчину та її родину осоромлювали в суспільстві.

«Як робить діло, то от уже як доходе до того, шо от-от іздасть, то це ж і вона примітить по йому, а він сам так добре зна – і саме в той момент, сказать в “ізверженіє” плоті, якщо він не хоче робить її позорною, то сам вихвачує, шоб плоть сюди-туди розійшлась», – писав Марк Грушевський у своїх працях.

Етнографиня Поліна Новікова зазначає, що в деяких регіонах за такими іграми спостерігала вдова, у домі якої все відбувалося. Деколи вона навіть відповідала за те, щоб усі дівчата вийшли з вечорниць цнотливими. До початку тусовки вона опитувала гостей, хто кому до вподоби, і запрошувала вже сформовані пари для «репетиції шлюбного життя».

Що цікаво – батьки самі відпускали незаміжніх дівчат на вечорниці, хоча й були зацікавлені в тому, щоб їхня донька не втратила цноти до весілля. Як пояснює науковиця Ірина Ігнатенко, річ в… інцесті. Узимку вся родина спала в хаті разом: батьки з малими дітьми. Треба було унеможливити таке, щоб доросла донька опинилася разом із батьком чи син із матір’ю. Тобто житлові умови й острах інцесту ставали головною причиною того, що молоді дозволяли вечорниці.

Комора

І сім’ям молодят, і всій спільноті було вкрай важливо, щоб і хлопець, і дівчина вступали до шлюбу цнотливими. Звісно, як у будь-якому патріархальному суспільстві, для жінок цей фактор відігравав ледь не вирішальну роль. Щоб підтвердити, що новоявлений чоловік – перший у нареченої, подружжя мало продемонструвати сорочку зі слідами крові від розриву пліви.

Дослідниця Людмила Костенко розповіла, що другого дня святкування на весільних атрибутах та одязі молодят і гостей мали бути елементи червоного кольору: стрічки, пояси тощо. Вони символізували втрату незайманости молодої в момент шлюбу. 

Об’єктом ритуальних дій ставала її сорочка, яку підкидали догори, кидали по столі з одного кутка в інший, носили селом, почепивши на високу жердину, чи вішали на дерево.

Якщо жодних підтверджень незайманости нема, то святкування скорочувалося, а червоні елементи заміняли сині та чорні – символи жалю та скорботи. Нібито не дочекавшись весілля, вона порушила традиції та перейшла на бік диявола. Наречену та її родичів могли обмазати сажею або взагалі вигнати із села. Вважалося, що якщо молодиця не цнотлива, то в хазяйстві станеться біда: не буде телитися корова, загинуть бджоли, подохнуть кури тощо. 

Замість презерватива

У XVII–XIX століттях на території України було популярно народжувати багато дітей. Тому, очевидно, про безпечний секс і контрацептиви не йшлося. Однак коли сім’я, здебільшого через матеріальний стан, вирішувала припинити народжувати дітей, то подружжя практикувало перерваний статевий акт.

Про тодішні методи контрацепції писав Марко Грушевський.

По суті, список більш-менш ефективних контрацептивів на цьому завершувався. Люди користувалися магією – у хід ішли народні зілля, заклинання та повір’я.

Наприклад, вважалося, що вживання хліба із шерстю ялової корови чи вівці може врятувати від небажаної вагітности. Менструальну кров додавали в корм худобі, а після пологів плаценту або закопували на грядці, або згодовували свиням.

Одразу після сексу жінки намагалися вимити із себе сперму водою й уриною. Деінде жінки спалювали сорочку, у якій вони були вдягнені під час сексу. 

Коли все ж (дивина) вагітности уникнути не вдавалося, жінки пили зілля з материнки, барвінку, вишневої кори, шафрану, конопляних шишок. Якщо й це не допомагало – можна було їсти бите скло або пити настоянку з пороху, селітри, ртуті, сірки та міцної горілки. Серед давніх способів аборту були й мотузки, якими перетягували живіт, і підняття важких предметів, і стрибки з висоти. 

Вагітности позбавлялися й на більш пізніх термінах: для цього йшли до спеціальних жінок, які викручували плід із матки веретеном. Часто такі аборти закінчувалися смертю від втрати крові. 

 

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Долучайтеся до нашого Telegram-каналу з тестами! 😎