Спецпроєкти

Welcome to Ukraine: как ирландцу Майклу Мерфенко живется в Киеве


Украина - гостеприимная страна, — фраза, которую мы часто слышим от туристов. Так ли это, если ты экспат и приехал в Украину не просто погостить? В канун Дня святого Патрика редакция bit.ua встретилась с ирландцем Майклом.

За бокалом ирландского виски Bushmills мы обсудили 20 лет жизни в Украине и конечно же традиции празднования Дня Святого Патрика в обеих странах.

КОЛИ І НАВІЩО ПЕРЕЇХАВ В УКРАЇНУ

Я приїхав в Україну в 1997 році, тоді мені було всього 21. Я навчався в Марбурзі на півночі Німеччини, там і познайомився з українкою Оксаною, яка в майбутньому стала моєю дружиною. Моя сім’я дуже боялася мого переїзду, адже тоді Україна для моїх родичів була чимось екстремальним.

Коли я переїхав, в Україні був дуже цікавий період – мало грошей, але все можна. Була шалена свобода, якої так бракувало тогочасній Європі, де було багато законів, і всі мали їх дотримуватися. А в Україні можна було робити те, що ти хочеш робити.

Я пам’ятаю своє перше враження: аеропорт Бориспіль, великі спальні райони і широке небо. Після сірої, дощової Німеччини це був шалений контраст.

Ще тоді я звернув увагу на одяг українців. Навіть якщо немає грошей, вони все одно виглядають стильно. В Німеччині і близько так не було. А ще мене вразила архітектура на Майдані і оптимістичні місцеві, це я дуже добре запам’ятав.

Тепер я художник, творю мистецтво живопису. Так як живу я тут вже 20 років, то вважаю себе українським художником. А зараз ще й навчаюся в Національній академії мистецтва.

СТЕРЕОТИПИ ПРО УКРАЇНУ

Один мій друг-європеєць ще тоді казав: “Майкл, ти їдеш на Марс”, – а я сміявся і відповідав: “Ні, я їду в Україну”. Пізніше він і сам приїжджав в Україну і сам впевнився, що тут добре. Але його слова я до сих пір не забув. Але скажу чесно: коли переїжджав, то нічого не знав про Україну. Чув, що тут був Радянський Союз і що люди тут божевільні і всіх вбивають, принаймні так казала пропаганда. Але коли я приїхав, зрозумів, що люди тут дуже начитані, комунікабельні і розумні.

ВІДНОШЕННЯ ДО ЕКСПАТА ІНШЕ

Ще цікавий момент: перші 10 років мене постійно зупиняли в аеропорту для додаткового огляду багажу. Тамтешні працівники казали: “Ти інший, тому йди знову до нас”. Статус “інший” довго був зі мною. Одна справа, коли ти іноземець, який просто приїхав погостювати і зовсім інша, коли ти іноземець, який тут живе. Люди часто бояться іноземців і навіть проявляють агресію. Люди дуже стереотипно мислять: якщо є інцидент, де винен іноземець, то тепер вони вважають і тебе теж винним. Неважливо, що ти ірландець, а той був вірмен чи японець. Добре, що зараз багато молоді, яка абсолютно позитивно налаштована до іноземців. Ця тенденція мені подобається.

ВІДЧУТТЯ ЯК ВДОМА

Після 10 років я нарешті почав відчувати, що я вдома. Довгий час, але інакше навряд чи би вийшло. Для того щоби стати своїм, мені треба було знати відповіді на запитання, але ніхто мені їх не давав. Кожного разу, коли я, іноземець, питав у місцевих про щось, просто щоб зрозуміти суть дії/традиції/виразів, то на мене ображалися і сприймали моє питання як критику.

Кілька років тому я навчався в академії, і це дуже допомогло пізнати людей, як вони думають, як працюють і як відпочивають. Знаходячись серед інших студентів я забував, що я іноземець, я відчував себе справжнім студентом. Коли ти студент – все природно, а коли ти іноземець – навколо тебе театр.

ПРО ЩО НЕ ГОВОРЯТЬ В ІРЛАНДІЇ

Тема-табу – це релігія. В Ірландії є католики і протестанти, і між ними вічна війна. Вони божеволіють коли розмова заходить у релігійне русло. А ще не прийнято говорити про гроші, бо якщо ти відповіси, що в тебе їх багато, співрозмовника це розізлить. А якщо скажеш навпаки, що грошей мало, реакція буде така сама. Раджу взагалі не говорити про заробіток.

ЛЮБЛЮ/НЕ ЛЮБЛЮ

Люблю оптимізм українців. Ніде в світі не могло бути такого Майдану, як був тут. Будь-яка нація сказала б, що це божевілля. А українці вийшли, бо вірили, що буде революція і стане краще. Українці вміють будувати власне життя, це великий плюс. Українці багато говорять про майбутнє, а ірландці про минуле. Це просто різні концепції життя. А що я не люблю в українцях, так це їхню надлишкову емоційність. Вони більше думають про емоції, аніж про роботу. А ще задають дуже багато питань.

Не дуже люблю український алкоголь. Я, як справжній ірландець, люблю віскі. Можу пити чистий з льодом, а можу і в коктейлі. Мені подобається смакувати, відчувати його аромат.

МОВНИЙ БАР’ЄР

З мовою було важко. Незважаючи на те, що зараз я даю інтерв’ю українською, відмінки і закінчення я все ще путаю. А мій австралійський акцент (Майкл жив певний час у Австралії. – Прим. ред.) взагалі нікуди не дівся. Перед весіллям я мав вивчити промову українською, і дружина дуже довго тренувала мене вимовляти “і всіх святих”. Це було кумедно.

Мені дуже подобається українське слово “файно”, але ніхто не може мені пояснити його тлумачення. А ще я постійно путаю слова “годинник” і “холодильник”.

ДЕНЬ СВЯТОГО ПАТРІКА В УКРАЇНІ

Патріка тут, в Україні, я майже не святкую, я вже прижився до сучасних традицій. Тим паче я стараюсь притримуватися посту, тому майже не п’ю. Декілька разів я бачив, як українці святкують День святого Патріка: вони просто багато п’ють віскі і голосно говорять.

01/10

Взагалі у нас в Ірландії традиції інші, ми збираємося всією родиною в закладі і весь вечір п’ємо та співаємо. Це щось типу сімейної вечірки, просто в когось вона виходить з-під контролю, а в когось ні. Українці стереотипно думають, що у нас в Ірландії всі напиваються і починають битися. Але це не так!

УКРАЇНА ДЛЯ ТУРИСТІВ

Якби я мав лише 1 слово, щоб описати Україну, я би назвав її формальною. Пояснюю: багато моїх друзів-неукраїнців неохайно одягаються, і коли я їм кажу, що треба інакше, вони не розуміють навіщо так робити. А українці розуміють це, бо вони багато значення приділяють статусу. Але я зараз не про гроші і статки, а про статус того, яка ти людина.

У нашої держави багаті ресурси, треба ними користуватися, тоді туристів буде більше. Київ не гірший за будь-яке інше місто Європи, а рівень сервісу багато де навіть ліпший, ніж за кордоном.  

Фотоматериалы: Илья Колотий

Локация: Бездельники

 

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram