Cпецпроекты

Настя Гота: «Алкоголь — це завжди цікаво»


0 4097 2
Хто такий бармен? — Людина, яка міксує наші улюблені коктейлі? Той, кому можна розповісти свою історію за склянкою бурбону? Той, хто знає все про напої та про людей? Бармен – це, в першу чергу, особистість, яка має власні історії, цінності, мрії і традиції. Людина, яка походить із сім’ї.
Wild Turkey вважає, що саме сім’я — найголовніше в житті. Адже секрети виготовлення цього бурбону зберігає вже п’яте покоління династії Расселів.

Для проекту Family First ми обрали героїв не за кількістю професійних здобутків чи досвіду. У своїх інтерв’ю нам розповіли свої історії бармени, для кого сім’я понад усе. Так само, як і Wild Turkey, вони поважають сімейні цінності, спадок поколінь і традиції.

Наша третя героїня — Настя Гота.

Бармен Parovoz Speak Easy, фіналіст конкурсу World Class Ukraine 2018.

Цікавий момент: у дитинстві я мріяла бути археологом, мені здавалося, що знаходити щось старе — це дуже цікаво. Потім моєю майбутньою професією мали стати юрист, кардіохірург, актриса, маркетолог і, врешті-решт, бармен. Усе поєдналося в одне неймовірне мистецтво.

Про вибір: коріння йдуть ще з дитинства, адже в дитинстві найцікавішою річчю для мене був відкидний бар з великим дзеркалом всередині, який стояв у нашій  вітальні. Ну і, звичайно, те, що мама — провізор, теж не пройшло стороною. Коли мама забирала мене з дитячого садка, ми йшли до неї на роботу, і ось там мені давали кілька пробірок, ваги, з якими я грала, та спостерігала, як працює мама. Я була в захваті від цього. Незабаром вдома з’явився набір юного хіміка. А ще, коли я була вже старшою, величезну роль у формуванні світобачення майбутнього бармена зіграв мій дядько, який з-за кордону привіз лікер Mozart, у нас на той момент його ще не було в країні. Я не любила солодке і намагалася експериментувати з цим лікером: додавала до кави, змішувала з іншим алкоголем тощо.

Коли гість приходить у бар, він платить не за добре змішаний в рівних компонентах «Негроні». Він платить за все: за спілкування, за посмішку, за манікюр на моїх руках, за охайний зовнішній вигляд. Все зливається воєдино.

Я ходжу в бари, щоб подумати. Бармени для мене в першу чергу колеги, проте у нас зараз формується тенденція однієї великої барної сім’ї, де завжди є допомога, щирість.

Алкоголь — це завжди цікаво. Можна винаходити нові смаки, подавати щось нове, інтерпретувати старе. До речі, це те, з чим у мене асоціюється коктейль — смак чогось старого з новим подихом.

Про подарунок, який запам’ятала: я сильно хворіла, і мені робили уколи, так ось дідусь, щоб я не плакала, подарував мені половину подарунків, які йому дісталися двома днями раніше на його день народження. Це були розкішні три серветниці ручного різання зі слонової кістки. Вони живуть зі мною до цього дня.

Смак дитинства: їх декілька. Перший смак — бабусин «Наполеон», потім виноградний морс, який вилився у велику любов до вина.

Про застілля: декілька разів на місяць, по неділях, ми збиралися на сімейні обіди, де ми спілкувалися, обговорювали новини. У нас ніколи не було бенкетів, щоб ломилися столи. Це були вишукані страви, але їх було небагато, і, безумовно, срібні прибори на столі. Відмінні напої, як зараз пам’ятаю, гарне вино та коньяк — обов’язковий атрибут.

Тато поважає мою професію, але не до кінця розуміє, в той час як мама спочатку обережно ставилася, спостерігала з боку, а потім, коли відчула, побачила мою любов до цієї справи, всіляко почала мене підтримувати. Вона живе в іншому місті, але досить багато їздить, подорожує і таки відвідує бари.

Вдома мама легко може приготувати собі джин-тонік, американо. Вона розуміє основи: яким повинен бути коктейль, що смачно, а що ні. Мама обожнює Bloody Mary, а любов до Riesling і Sauvignon  у нас з нею одна на двох. Ми з мамою можемо сісти говорити про своє, дівоче, та випити за розмовою дві пляшки вина. Бувало й більше, ніж дві. Головне, щоб вранці бадьорі були, тому якщо вино, то обов’язково з водою.

Про подорожі: деякий час я жила в Москві. Потрапила туди через велике кохання. Москва — дуже динамічне та енергійне місто. Я пам’ятаю, що подзвонила мамі по дорозі до Москви і сказала, що повернуся через два тижні. Я повернулася і вже тоді поставила перед фактом, що переїжджаю в Москву.

Ще одна історія: під час півфіналу World Class у мене було мало часу на підготовку до виступу, і я нічого не встигала. Мама роздала доручення всім, хто був поруч, і за 10 хвилин у мене був перетертий посуд і все було готове — з неї виходить непоганий bar-back. І навіть на моєму виступі, коли я запнулася, мама підказувала мені, які інгредієнти йдуть далі, вона повністю бере участь у процесі.

Що б не сталося, в першу чергу дзвоню мамі. Я завжди намагаюся з нею всім ділитися, вона розділяє кожен важливий момент мого життя, дає слушні поради. Мама багато читає, постійно відвідує якісь майстер-класи, які я не встигаю подивитись, вона може подати нові ідеї. Якщо я розробляю якийсь цікавий коктейль, то вона перша, хто мені телефонує і запитує: «А що ти там вигадуєш?» Я їй описую, а вона через 20 хвилин дзвонить і каже, що в довіднику написано, що ось ця страва буде добре поєднуватися з таким-то алкоголем.

Я б хотіла поїхати з мамою кудись подорожувати, але часто брак часу не дозволяє це зробити.

Історія династії Расселів

Джиммі Рассел робить бурбон Wild Turkey вже 64 роки. Він виріс усього в 5 милях від дистилерії Austin Nichols у місті Лоуренсбург, штат Кентуккі і змалку вчився у свого батька та дідуся віковим традиціям і технікам, за якими виготовляють бурбон. Згодом він і сам почав працювати в дистилерії під керівництвом Ернеста Ріпі — молодшого, сина власників компанії, та Біла Хьюза, ще одного видатного майстра Wild Turkey.

Від первинного відбору зерна через дистиляцію і до процесу витримки, Джиммі Рассел поєднав увесь досвід і мудрість кількох поколінь, аби отримати бездоганний зразок американського духу. Всі ці знання та цінності він передав своєму сину Едді Расселу, представнику четвертого покоління Расселів, який, власне, і є зараз майстром дистилерії. Джиммі та Едді Рассели разом створили Russell’s Reserve — 10-річний бурбон лімітованої серії, що є найкращим свідченням сімейного здобутку, майстерності та традицій. Більше того, з 2015 року вони є єдиними на весь світ батьком і сином — діючими майстрами дистилерії. Сьогодні вже син Едді та онук Джиммі — Брюс Рассел — приєднався до команди Wild Turkey у якості національного амбасадора. Таким чином, вже п’яте покоління сім’ї Расселів зберігає секрети майстерності Wild Turkey.

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.
 

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: