Спецпроєкти

Ашот Галстян: «Людина або створена для бару, або ж ні»


Хто такий бармен? Людина, яка міксує наші улюблені коктейлі? Той, кому можна розповісти свою історію за склянкою бурбону? Той, хто знає все про напої та про людей? Бармен — це в першу чергу особистість, яка має власні історії, цінності, мрії і традиції. Людина, яка походить із сім’ї.
Wild Turkey вважає, що саме родина — найголовніше в житті. Адже секрети виготовлення цього бурбону зберігає вже п’яте покоління династії Расселів.

Для проекту Family First ми обрали героїв не за кількістю професійних здобутків чи досвіду. У своїх інтерв’ю нам розповіли свої історії бармени, для кого сім’я понад усе. Так само як і Wild Turkey, вони поважають сімейні цінності, спадок поколінь і традиції.

Наш наступний герой — Ашот Галстян

Бармен.

 


Цікавий момент: у дитинстві в мене були різні мрії. Кожна дитина замислюється, ким хоче стати, коли виросте. Зараз згадую про два варіанти. Перший – я хотів стати кухарем, мені дуже подобалося готувати їжу. Пам’ятаю, як кайфував від самого процесу: обирати їжу, вигадувати, що ти будеш готувати. А другий варіант – хотів стати спортсменом з серйозними досягненнями в спорті. В дитинстві я займався і гімнастикою, і карате, і плаванням. Спробував усі види спорту.

Я закінчив 9 класів і став обирати, в якій коледж мені вступати. Хотів обрати кулінарну спеціальність, але батько сказав, що на його підприємство потрібен фінансист. Суперечити батькові я не міг і тому пішов вчитися на фінанси. У 14 років у мене з’явилася дівчина, якихось грошей для того, щоб погуляти, покликати на побачення, у мене не було, і я не хотів просити гроші у батьків. Мама на той час була керуючою рестораном, я з нею домовився, що після коледжу буду підробляти у неї в закладі. Я встигав попрацювати і офіціантом, і за баром постояти. Одразу зрозумів, що hospitality – це моє. Але якщо зібрати весь мій досвід роботи бармена, то в цілому вийде років 5. Крім цього, я спробував себе в дизайні, а також працював менеджером зі збуту.

Про реакцію сім’ї: це ж вірменська родина, тому часто було питання: «А серйозна робота колись буде?» Спроби нав’язати мені іншу, більш «серйозну» роботу були. Батько зрозумів, що в цій професії є надія, коли мій товариш покликав мене в Буенос-Айрес відкрити бар. В Аргентині я був трохи більше, ніж півроку. Коли повернувся додому, то допомагав батькам запускати своє кафе, потім влаштувався в Wood you like bar на Подолі, а після вже в Barman Dictat.

Я народився в Єревані, проте, коли мені виповнився 1 рік, батьки переїхали до Києва.

Мій брат народився вже тут. Ми з ним і зараз добре спілкуємося, на зв’язку постійно. Завжди гуляли в одній компанії, в одну спортивну секцію ходили. Мій брат – це мій друг.

Про дитинство: у дитинстві ми з братом ділили одну кімнату на двох. Мені було 8 років, братові 6. Батьки пішли в гості, ми залишилися під наглядом дядька. Дядю насторожила ідеальна тиша в нашій кімнаті, і він зайшов подивитися, як ми, а там я душу брата. Це, чесно кажучи, стандартна історія з нашого з ним дитинства Спочатку ми граємо, потім б’ємося, потім просимо вибачення один у одного. Зараз, звичайно, з ним конфлікти вирішуються інакше – розмовляємо один з одним та аналізуємо ситуацію.

Наша родина є трохи за рамками стандартних канонів, ми більш сучасні.
Коли мені було 4 роки, ми з бабусею гуляли в парку, а в сусідньому кафе стояв торт, який, мабуть, мені сподобався настільки, що я підбіг до нього і почав їсти руками. Бабуся довго вибачалася перед гостями, власниками того торта.

Про традиції: часто вірменським дітям дарують те, що потрібно всій родині. Уяви, тобі 7 років, а твій подарунок на день народження – мікрохвильова піч. Або, наприклад, винні келихи. Звичайно, іграшки також були, але подарунки запам’ятались зовсім інші.

Про підготовку сімейної вечері: це було б щось або суто вірменське – аджаб-сандал, або ж паста. Взагалі, ми з батьками часто вечеряємо разом, це звичайна справа. Ми заїжджаємо за грузинським теплим лавашем з братом, беремо вино. Мені подобається обирати вина, сам процес.

Хочеться подорожувати з батьками разом, всією родиною. В Португалію, наприклад.

Про місце сили: територіального місця немає. Коли мені потрібно знайти місце для концентрації, мені досить побути на самоті, щоб відключитися від шуму міста. У нашій професії потрібно інколи залишатися одному, відпочивати від комунікації. Це важливо.

Людина або створена для бару, або ж ні. Ремеслу, міксології, може навчитися кожен, але гостинності — їй не навчишся.

Про коктейлі: коктейль – це калейдоскоп смаків. Я бажаю кожному, хто дозволяє собі пити алкоголь, розвинути смакові рецептори до такої міри, щоб він міг розуміти, що п’є, що знаходиться в його келиху, занурюватись в аромат і смак.

До мене на коктейль батьки збираються вже більше як півроку, але ніяк не дійдуть. Ми з ними ходимо в різні заклади: тато любить грузинську кухню, мама обожнює японську, брат – італійську, після будь-якого закладу я веду їх у гарну кав’ярню за еспресо.

Якщо стається щось неприємне, то є дві людини, яким я дзвоню: моя близька людина і, звісно, брат.

Історія династії Расселів

Джиммі Рассел робить бурбон Wild Turkey вже 64 роки. Він виріс усього в 5 милях від дистилерії Austin Nichols у місті Лоуренсбург, штат Кентуккі, і змалку вчився у свого батька та дідуся віковим традиціям і технікам, за якими виготовляють бурбон. Згодом він і сам почав працювати в дистилерії під керівництвом Ернеста Ріпі — молодшого, сина власників компанії, та Біла Хьюза, ще одного видатного майстра Wild Turkey.

Від первинного відбору зерна через дистиляцію і до процесу витримки, Джиммі Рассел поєднав увесь досвід і мудрість кількох поколінь, аби отримати бездоганний зразок американського духу. Всі ці знання та цінності він передав своєму сину Едді Расселу, представнику четвертого покоління Расселів, який, власне, і є зараз майстром дистилерії. Джиммі та Едді Рассели разом створили Russell’s Reserve — 10-річний бурбон лімітованої серії, що є найкращим свідченням сімейного здобутку, майстерності та традицій. Більше того, з 2015 року вони є єдиними на весь світ батьком і сином — діючими майстрами дистилерії. Сьогодні вже син Едді та онук Джиммі — Брюс Рассел — приєднався до команди Wild Turkey у якості національного амбасадора. Таким чином, вже п’яте покоління сім’ї Расселів зберігає секрети майстерності Wild Turkey.

 

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram