Cпецпроекти



Тест редакції bit.ua. Морозиво у кафе-кондитерській Honey
У ХХІ сторіччі, коли всі забагато працюють та тонуть у хвилях інформаційного потоку, ми нерідко забуваємо про маленькі радощі життя. Редакція bit.ua згадала про це, тому вирішила на один день змінити офіс на більш неформатне робоче місце. Усім гуртом ми відправилися до кафе-кондитерської Honey, що розташоване на вулиці Ярославів Вал.

У нижній залі Honey ми зібралися о десятій ранку — жодних запізнень, усе по-чесному, робочий день починається о 10-00. На сніданок замовили «добрий круасан» — частина коштів від кожного такого круасану йде на допомогу онкохворим дітям у рамках благодійної кампанії
Kind Challenge.
«Може, морозива? — питає Анна Завертайло, власниця Honey, що проходить повз нашого столу. — Все ж таки літо на дворі!».
Ми дружно вибігаємо на вулицю, де ще раніше помітили холодильник із морозивом.


«Виробництво морозива — це, по суті, банальна математика, — розповідає Аня, демонструючи нам вітрину холодильника. — Є сухі речовини, є жирні, є рідкі. Треба вирахувати пропорції та задати їм відповідні параметри.
У нас правильна кількість води, вона не кристалізується у морозиві та не перетворюється на лід».


Лід, за словами Анни Завертайло, – ознака поганого морозива.

«Це означає, що воно зроблене неправильно або взяті не ті співвідношення компонентів, — пояснює вона. — В Україні, на жаль, немає жодної школи, де можна було би вивчити ці правила. Тому доводиться їздити навчатися за кордон».

Аня йде за нами та розповідає, що «морозиво у кондитерській виготовляється методом «артизональ» — це крафтовий спосіб виробництва продуктів, коли все контролюється лише однією людиною». Протягом п'яти років розвитком напрямку керує співзасновник закладу Стас Завертайло, який разом із командою кондитерів щорічно вивчає нові технології і власноруч розробляє унікальні лінійки сезонних смаків.

«Ми пройшли довгий шлях — від людей, які геть нічого не тямили у виробництві морозива, до справжніх професіоналів. Це не ми так вирішили, це визнали італійські та французькі кондитери, які вже багато років працюють у цій індустрії, і які куштували наше морозиво та казали, що воно дійсно класне», — розповідає Аня.



Беріть морозиво у ріжку, якщо не маєте часу сидіти у закладі, у відерці - якщо хочете з'їсти його вдома. А взагалі, ми хочемо повернути культуру «ходити на морозиво» у кафе.
Анна Завертайло
співвласниця кафе-кондитерської Honey
Ми скупчуємося навколо холодильника та починаємо голосно сперечатися про смаки морозива.
Вибір досить складний: на вітрині представлено 15 смаків морозива, зокрема, пломбіри, сорбети та веганське морозиво
на кокосовому молоці.
Ксенія, проджект-менеджерка


Я просто шалено люблю морозиво. Мені здається, за раз можу з'їсти дуже багато. Мабуть, це все від бабусі, вона у мене ще та любителька солодкого. Пам'ятаю, що в її морозилці завжди було багато ескімо — такий пломбір у шоколаді, проте я його дуже не люблю. Та й зараз морозиво у супермаркетах майже не купую, обираю натуральне. Завжди намагаюся куштувати щось незвичне.

У Honey я обрала веганське морозиво ананас-манго на кокосовому молоці, хоч я і не веган. Було цікаво, чи відрізняється воно від звичайного вершкового морозива. На смак — ніякої різниці, проте дууууже смачно.


З дитинства любила сорбет або фруктовий лід. Завжди подобались яскраві кольори, але з ванільним морозивом у мене власні асоціації. Я народилася у Києві, але значний період мого дитинства я проживала у бабусі під Києвом. Найкраще було влітку, коли ми сиділи у дворі під каштаном, було дуже спекотно, а дідусь і бабуся завжди приносили морозиво.

Коли скуштувала ванільне морозиво у Honey, то це так нагадало мені бабусю й дідуся, а також ті літні дні на дачі, гойдалку, наш сад і дитинство. Такий собі елемент ностальгії.
Таня, дизайнерка

Настя, редакторка
Коли я була ще зовсім малою, я дуже любила морозиво. Літні спекотні дні я зазвичай проводила у невеликому містечку з бабусею та дідусем, а оскільки я була улюбленою онукою, то завжди мала гроші на всякі дрібнички і смаколики.

Кожного дня ми з друзями обирали, до якого магазину підемо сьогодні, і що ми там купуватимемо. Я у цих обговореннях не брала участі, оскільки завжди знала, що купуватиму морозиво «Фруктовий лід». Воно було моїм найулюбленішим, і саме його мені чомусь завжди забороняли їсти батьки. І кожного разу я відчувала таку насолоду від холодного, солодкого, смачного морозива!

Минуло вже багато років, я подорослішала, багато чого змінила, у тому числі і раціон свого харчування. Я вже не їм м'яса та молочних продуктів, тому морозиво для мене не є частим задоволенням. Однак коли ти куштуєш веганський манговий сорбет і відчуваєш смак справжнього манго, яке ти так любиш зараз, і такий рідний смак холодного, смачного фруктового морозива, від якого ти шаленіла у дитинстві, то це найвища ступінь насолоди!


Морозиво для мене — це 100% дитинство. Літо, обгоріла під сонцем шкіра, нескінченні синці на руках і ногах після гри у квача. І, звісно, морозиво — саме те, на що ми завжди випрошували грошей у батьків.

Затиснутий у кулаку дріб'язок, невеличкий магазин, де завжди було задушливо. Мені десять, і я тицяю у скло холодильника, просячи у продавчині пломбір у вафельному стаканчику. Зазвичай обирала саме його. Інших варіантів, насправді, було не так багато — той самий пломбір у стаканчику, тільки, наприклад, кавовий. Або з якимось ягідним наповнювачем: всередині холодної молочної маси вузенький тунель із джемом. Або «далматинець» — морозиво зі шматочками шоколаду. Був ще несмачний фруктовий лід та омріяні ріжки, які купували лише на свята.

Мені вже 24, але традиція влітку обов'язково їсти морозиво залишилась. Зараз вибір більший, ніж у дитинстві, і це не може не тішити. Не подумайте — я обома руками «за» ностальгійний пломбір у вафельному стаканчику. Проте щаслива, що зараз у мене є можливість купити будь-яке морозиво. Так, і той самий омріяний ріжок. Як от, наприклад, сорбет із кокосом, ананасом та лаймом у Honey. Мабуть, найсмачніший у світі.


Найяскравіший спогад з дитинства, пов'язаний з морозивом, зафіксований на світлині з мого дитячого альбому, на яку я час від часу дивлюсь і щоразу посміхаюсь. Мені 4 роки, в одній руці у мене морозиво-ріжок, а в іншій — палка ковбаси. І я чітко пам'ятаю, що обрала я тоді ковбасу. Як бачите, я була не зовсім типовою дитиною – до солодощів мене тягнуло мало. Але, напевно, якби тоді у мене у руці був ріжок з морозивом від Honey, все було б інакше.

Фісташки — мої улюблені горіхи, а фісташковий — один з найкращих смаків морозива, щоправда, з ним мені не завжди щастить. Тому, коли я обирала фісташкове морозиво у Honey, а ice-cream-man наполягав, щоб я спробувала саме фісташкове, я віднеслась до цього трохи недовірливо. Але вже після першої проби сумніви пройшли. Смак виявився справжнім, натуральним, без хімічного присмаку, і при цьому дуже-дуже насиченим. Його навіть приємно згадувати.

Тому можу рекомендувати сміливо. Крім того, мені, як дівчинці із рудим волоссям, фісташковий колір — це саме те. Так що я отримала не просто морозиво, а інста-морозиво.


Я виріс у селі, де вибір морозива був не такий багатий, як хотілося би. Час від часу до нашого села на білому ВАЗ-2106 заїжджав невідомий вусатий чолов'яга, який продавав найсмачніше морозиво дитинства.

Якби я народився у Луізіані, а не на Херсонщині, то замість цих білих «жигулів» був би рожевий айскрім-трак із малюнками ріжків. Але такі дрібниці, як зовнішній вигляд авто чи його власника, мене зовсім не турбував. А даремно. Добре, що це був добрий кур'єр задоволення, а не замаскований Танос, який хотів зачистити Землю від половини моїх друзів. Хоча, скуштувавши той банановий чи полуничний пломбір у вафельному стаканчику без упаковки, а просто з наклейкою зверху, можна було і спокійно відходити до інших світів.

Я вже виріс, і здивувати мене не так легко, але морозиву Honey це вдалось. Насамперед, через калейдоскоп смаку. Він грав та змінювався щосекунди після того, як я спробував морозиво зі смаком полуниця-юзу-бергамот. Солодка полуниця, потім кислинка юзу, а бергамот «відповідав» за післясмак. Я відразу і не повірив, що смак змінюється, неначе я спробував три види морозива один за одним. Але ж ні, я лише одного разу відкусив, а у мене у роті почалась гра цього морозива з моїми рецепторами. І знаєте що? Така гра мені подобається.
У дитинстві навіть перед найсмачнішим морозивом я надавала перевагу цукеркам. Тож мої стосунки із морозивом перейшли на новий рівень, коли я була вже дорослою. А саме – коли почала працювати у bit.ua. Мій шлях з роботи пролягає повз гастроном, і вже влітку, у ті дні, коли я відчувала піднесення та гордість за продуктивний робочий день, на мене чекала винагорода — білий пломбір у вафельному стаканчику. Обожнюю його!

Чи то місяць був настільки продуктивним, чи то тренування недостатньо активними, але невдовзі ваги дали мені зрозуміти, що «Ліз, ти трохи захопились». Тому тепер морозиво для мене — виняткові ласощі.

Наприклад, для початку тижня, у понеділок, коли ми з командою відправились у Honey, я скуштувала найсмачніший у моєму житті сорбет. До цього я сорбети, якщо чесно, не дуже любила. Сорбет малина-роза-лічі здався мені незвичайним: малину я просто люблю, роза — це приємний запах, а про лічі я взагалі не маю уявлення, що це таке. Тож вибір був однозначним. І я не помилилась! Насичений колір, смак, трохи кислинки, ненав'язливий присмак солодощів. Отримуєш свіжість і відчуття прохолоди, яку очікуєш від морозива. Здається, час змінювати маршрут додому.


Я не дуже люблю солодке, але морозиво — це виключення. Не уявляю літо без нього (та й зиму інколи теж). Я народилась у Харкові, і все дитинство їла морозиво місцевого виробника «Хладік». Коли переїхала до Києва, ніде не могла його знайти, тому дуже страждала, бо «Каштан» був вже не той.

Круто, що зараз з'являються альтернативи магазинному морозиву. Мені сподобалось, що у Honey можна придбати морозиво у коробочках — дуже зручний формат додому.

Зазвичай я достатньо консервативна людина та поважаю класику — пломбір. Але команда надихнула мене спробувати нові смаки. Тож вдома на мене чекають динне морозиво (дуже свіжа та, на відміну від магазинного морозива, смак не хімічний), кавове (готується із додаванням шотів еспресо, так що можна вживати замість ранкової кави) та солона карамель (тут слова просто зайві). Ну і оскільки я вже «підсіла» на смак справжнього натурального морозива, наступного разу піду куштувати морозиво зі смаком матча.
Я з тих божевільних, що їдять морозиво взимку. Був період, коли я працювала на автомийці, де взимку під час обідньої перерви кожного дня їла морозиво (так, я працювала на мийці навіть взимку — тут має бути смайл «рука-обличчя»). Купувала у супермаркеті два звичайних пломбіра у стаканчиках — білий або шоколадний — та з'їдала їх прямо на вулиці. Зима, мінус десять градусів, ти у брудному робочому комбінезоні та гумових чоботах посеред вулиці жадібно їси морозиво — це був справжній guilty pleasure!

Зараз я морозиво на вулиці їсти не люблю. Я люблю прийти, сісти у закладі та без поспіху з'їсти дві-три кульки. Морозиво у вафельному ріжку я не люблю, зазвичай прошу у паперових стаканчиках. І просто обожнюю морозиво у креманках. Це прямо мій пунктик. Не знаю, з чим це пов'язано — жодного елементу ностальгії тут немає, оскільки у дитинстві я їла морозиво у картонних стаканчиках і креманки не пригадую.

Мій фаворит — суничне морозиво. Не полуничне, а саме суничне. І не сорбет, а саме морозиво — із великою кількістю жирних вершків. Дуже насичений смак і ніжна текстура, рекомендую всім, хто, як і я, фанатіє від ягідних пломбірів.


Женя, редактор
Ліза, головна редакторка
Альона, HR-менеджерка, асистенка видачині bit.ua
Маша, редакторка
Вероніка, екаунт-директорка


Саша, екаунт-менеджерка
6 параметрів класного морозива
1
Відчуття та смак
У роті не має бути пісочного присмаку, ви не маєте відчувати штучність інгредієнтів або якийсь синтетичний аромат
2
Повітряність
Ідеальне морозиво має бути не перенасиченим повітрям
3
Текстура
Має бути шовковою і гладкою, але при цьому не водянистою
4
Баланс смаку
У морозиві має ідеально поєднуватися солодкий і кислий смак, а також має бути присутня насиченість заявленого смаку того чи іншого фрукту
5
Жирність
Регулюється майстром. Влітку морозиво має бути менш жирним, на відміну від зимового періоду. Фруктове морозиво повинно бути легким. Стандарт для вершкових, шоколадних, горіхових видів морозива — 8-12% жирності, для фруктових —
4-5%
6
Зовнішній вигляд
Морозиво не повинно кришитися, мати видимі розколи або кристали льоду
Спробувати морозиво від Honey можна за адресами:
  • вул. Ярославів Вал, 20
  • вул. Нижній Вал, 19/21
  • ЦУМ, вул. Хрещатик, 38, 6 поверх


Фото: Олександра Генералова
Текст: Маша Сердюк
Верстка: Таня Корнєєва
Заповідник «Розточчя»

Місце розташування: Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Івано-Франкове, вул. Січових стрільців, 7.

Як дістатися: автобусом зі Львова до селища Івано-Франкове.

Графік роботи: 9:00-17:30; субота, неділя 10:00-14:00.

З 13 липня 2017 року ділянка заповідника «Розточчя» площею 384,81 га входить до світової спадщини ЮНЕСКО як один із масивів Букових пралісів Карпат та давніх букових лісів Німеччини.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: