Спецпроєкти
«Якщо ти заряджений емоційно та психологічно, фізичні сили відновлюються»: Олександр Педан про спорт, нові проекти та можливість побути наодинці
Олександр Педан – популярний телевізійний ведучий, тато двох дітей, а віднедавна і влогер. Ми спільно з Run Ukraine та Suzuki поговорили з Олександром про те, навіщо йому YouTube-канал, як він усе встигає та ще й веде спортивно-активний спосіб життя.
Про тайм-менеджмент
Я не можу назвати себе королем тайм-менеджменту. Мій тайм-менеджмент, на жаль, полягає в тому, що я звідусіль встигаю, бо звідусіль запізнююсь. Мої друзі та партнери не в захваті, звичайно, але як є. Я веду календар зустрічей, намагаюся планувати час. Але зазвичай все відбувається ситуативно. Якщо перша половина дня щільно заповнена, то другу стараюся приділити родині, і навпаки. Ще є момент трафіку. Коли я бачу, що не встигаю закінчити справи до шостої, займаюся роботою ще принаймні до восьмої. Так от і намагаюся все встигати.
Люди реагують – реагуємо ми і можемо в будь-який момент змінити вектор. І взагалі в інтернеті майбутнє. Коли, як не зараз? Вважаю, що ми почали вчасно.
Про блогерство і хейтерів
Блогерство – це цікаво. YouTube для мене своєрідний челендж. Навіть канал називається «Педан може». На телебаченні в мене було більше 20 проектів, і всі вони абсолютно різні. І великі студійні шоу, і журналістські розслідування. Я отримав величезний досвід, багато чого навчився. Але все має межу. Телебачення – це комерція, і є певні правила гри, які тобі диктує канал. А в інтернеті я сам собі пан. Я волію займатися тим, що цікаво, навіть тим, що «в прикол». На YouTube-каналі простіше почути фідбек. Якщо ти знімеш щось «негодне», тобі в коментарях про це швиденько розкажуть. Це більш швидкий процес, у якому більше актуальності.

І як не дивно, у мене майже немає хейту в коментарях. Це заслуга усієї команди «Педан може». Ми ретельно дослідили ринок і влучили в яблучко. Звичайно, я використовував телевізійний досвід, але все одно довелося себе ламати. Я прислухаюся до команди тому, що вона краще розбирається в темі.
Про стосунки з машинами
Я обожнюю водити машину. Це не тільки необхідність у сучасному ритмі життя. Для мене це єдина можливість побути наодинці. Вдома діти, на роботі – робота. В автівці можна відпочити від усього на світі.

Я оновлюю автомобіль кожні три-чотири роки. Це термін гарантійного обслуговування авто. По суті, весь цей час тобі не потрібно нічого робити, окрім як заливати масло. У мене просто немає часу на те, щоб займатися пошуком деталей та ремонтом.
У рамках спецпроекту із Suzuki і RunUkraine Олександр Педан провів день у дусі work-life balance на оновленій Suzuki Vitara.
У різні періоди життя в мене були різні критерії вибору автомобілю. Спочатку хотілось «поганяти» – щоб була гарна керованість, тримала швидкість. Потім з'явилася перша дитина, знадобилося більше місця – для дитячого крісла, візочка та ще купи речей. Згодом народилася друга дитина, місця знадобилося ще більше. І звичайно, насамперед безпечність автомобілю. Також важливо, щоб було комфортно не тільки водію та його супутниці спереду, але й тим, хто на задньому сидінні. А загалом головне – надійність автомобілю. Займатися його ремонтом – занадто велика розкіш з погляду часу.

А нещодавно мені вдалося затестити нову Suzuki Vitara: і по місту, і по горбах та купинах, як то кажуть. Кайфова автівка. Мені сподобались габарити: не мала і не занадто велика. При двигуні 1,4 вона досить динамічна, дуже гарно їде. Відмінно тримається, коли потрібно увімкнути всю підвіску. За ту ціну, що вона коштує, це відмінний варіант і для міста, і для тих, хто любить подорожувати.
Про міленіалів
JuniorZ – проект, що поєднав дві мої пристрасті: спорт і любов до дітей. Хотілося зробити щось прикольне та корисне, при цьому не йти в політику. Я обрав соціальний бік. Ми з командою волонтерів вирішили змінити спортивне виховання в країні. Мені хочеться, щоб мій молодший син, коли виросте, займався спортом. Але для початку щоб він із задоволенням ходив на фізру. Зараз у дітей великі проблеми із цим. Вони не хочуть ходити на ці уроки, їм нудно та нецікаво. Усі стандарти, що використовують у школах, прописані в середині минулого століття. Звичайно, це абсурд.

У суспільстві існує міф, що дітям нічого не цікаво, окрім гаджетів. Але це неправда. Вони хочуть живого спілкування, хочуть займатися чимось цікавим. Погодьтеся: ну якій дитині не хочеться ігор? А ось здавати норматив з човникового бігу – ні. Ми ж намагаємося впровадити нові, цікаві види спорту: черлідінг, фрізбі, флорбол, регбі-5, петанк. Разом з учителем можна обрати те, що подобається. І потім здавати нормативи в тих видах спорту, у яких дитина сама прагне стати кращою.


Про потестдрайвлені 30 видів спорту
Я сам досить спортивна людина й експериментую з видами спорту. Зараз моє нове захоплення – альпінізм. У Києві є скалодроми, де за годину-дві ти отримуєш навантаження на все тіло, на всі групи м'язів. Але під час процесу ти настільки зосереджений на тому, щоб дістатися вершини, що через адреналін не відчуваєш фізичного навантаження. Літом катаюся на вейксерфі – демоверсія серфінгу. А ще у мене в багажнику лежать фрізбі та скейт. Якщо є перерви між зустрічами, обов'язково катаюсь.

Я спробував більше 30 видів спорту. Біг для мене – це виклик, адже я його до кінця не підкорив. Я отримую задоволення від бігу, коли в мене активно змінюється картинка. Найкраща схема для мене – бігати у різних містах, де я буваю. Чи то відпустка, чи робоча поїздка – я обираю цікаву локацію і йду на пробіжку. Це експрес-екскурсія містом, адже пішки до деяких місць не завжди дійдеш. Така собі своєрідна колекція вражень. Узагалі спорт для мене – це перезавантаження. Так, фізично це виснажує. Але дає відпочити мозку. Якщо ти заряджений емоційно та психологічно, фізичні сили відновлюються.