Cпецпроекти

Булінг, секс, насилля: коли говорити з дітьми на важливі теми? Досвід Аревік Арзуманової


Раніше батьки переймалися, з ким гуляє їхня дитина на вулиці, а зараз – скільки сидить у гаджетах і соцмережах та що там робить. Як бути впевненими, що підліток не став жертвою кібербулінгу і не надсилає інтимні фото незнайомцям? Якою мірою можна контролювати дитину, якщо прагнеш зберегти довірливі стосунки?

Разом з Kyivstar ми продовжуємо серію матеріалів на тему булінгу, секстингу і насильства. Цього року Kyivstar спільно з Міністерством цифрової трансформації, уповноваженим президента України з прав дітей та освітнім проєктом #stop_sexтинг запустили інформаційну кампанію #НЕ_ВЕДИСЬ і освітній сайт для захисту дітей в інтернеті.

Щоб допомогти батькам подбати про безпеку, ми розпитуємо лідерів думок про те, як вони спілкуються з дітьми на важливі теми, а психологів – як це робити правильно. Сьогодні ми поспілкувалися з Аревік Арзумановою, яка організовує по всій Україні «Мамаслет» та виховує шестирічного сина Міку.

 

Аревік Арзуманова

засновниця українського фестивалю для мам «Мамаслет», журналіст, виховує сина

 

Про дітей і соцмережі

Мені здається, що неправильно дозволяти заводити соціальні мережі вже у 8-11 років. Це зарано та безконтрольно. Ти не знаєш, хто напише дитині, не можеш простежити. Я пояснювала сину, чому він у шість років не може завести сторінку в інстаграмі: у нього вже є закритий акаунт, який веду я. Там є фотографії у форматі щоденника. А коли він стане дорослим, то отримає цю сторінку та зможе її вести. Однак також я розповіла, що йому можуть писати різні злі люди, ображати його, коментувати зовнішність, маму та тата. Просто для того, щоб зробити йому неприємно. Звісно, він запитав, чому люди так поводяться. І тут вже довелося пояснювати, що не всі – добрі та розумні. Важливо окреслити, що зовсім не всі дорослі мають рацію. І не до всіх дорослих треба дослухатися. Це стереотип, який залишився з радянських часів. 

Дорослі люди самі не вміють контролювати себе в інтернеті, а тут ще й потрібно якось дитину навчити. Наша країна перебуває ще на початковому етапі культури в інтернеті. Якщо ти заходиш на сторінку якоїсь зірки з Америки, то 80% коментарів будуть приємні та підбадьорливі. А в нас більшість відгуків – це лайно з фейкових профілів. Люди, що не мають можливості висловити свої думки у реальному житті, зливають свій негатив у мережі. Тільки там їх хтось почує, хай навіть за п’ять секунд вони опиняться у «бані». Коли це законодавчо відстежуватимуть, а людей якось штрафуватимуть, то буде, звісно, інша історія. Тому дитині варто пояснювати, що це інтернет, тут можуть образити, тому треба вміти давати відсіч. 

Батькам варто тримати руку на пульсі, бути сучасними та вміти користуватися всіма соцмережами. Якщо ти відстав – ти перестаєш бути прикладом для власної дитини. Неможливо навчити тому, що сам не вмієш. Будьте з дитиною на одній хвилі, тоді ваша думка буде авторитетною для неї. 

Ставити на гаджети батьківський контроль – не завжди ефективно. Пояснювати, чому можна щось робити в інтернеті, а щось ні – також не завжди. Немає чіткого алгоритму, виконавши який, батьки можуть бути спокійні, що дитині стовідсотково не загрожує негатив у інтернеті. Не можна залишати дитину надовго з телефоном, щоб вона неконтрольовано копалася там.

Важливо, що це пильнували обоє батьків, бабусі та дідусі – ціла родина. Якщо мама насторожі, а тато дає планшет на дві години, щоб у будинку була тиша – це марна річ. Так само з бабусями-дідусями: з батьками дитина може дивитися довгі та якісні мультфільми, а з іншими родичами – зомбі, кров та апокаліпсис. І це знову зводить усі зусилля нанівець. Тому обговорювати ці питання потрібно всією сім’єю. А якщо хтось із родичів не розуміє – прямо забороняти давати планшет і телефон дитині.

Про переписки дітей

Це дуже складна тема, немає однозначної відповіді. Нещодавно я читала історію, як мама прочитала листування своєї 13-річної доньки, яка вирішила поїхати до 16-річного хлопця, щоб вперше зайнятися сексом, а мамі сказати, що йде до подруги на ночівлю. І мама потрапляє в пекло: чи зізнатися дочці, що прочитала переписку та зруйнувати довірливі стосунки, чи дозволити всьому статися. Я, мабуть, за те, щоб прочитати та спробувати переграти ситуацію. Не заборонити, але спробувати захистити.

Однак немає єдиного алгоритму. Батьки тут ходять як по мінному полю, адже всі діти різні. Хоча потрібно проводити з дитиною час не як наглядач, а як друг: ваші спільні інтереси не мають зводитися до перевірки домашнього завдання, прибирання та питання «Ти почистив зуби?». Інколи навіть потрібно, щоб дитина набила свої ґулі, повернулася додому та зрозуміла, що її тут завжди люблять і чекають. Категоричности не повинно бути. Жодних приниження і погроз, тільки розуміння і повага до дитини, навіть якщо вона потрапила в халепу. 

Як тільки дитина отримує телефон, потрібно пояснити, що їй можуть прислати та яке фото попросити зробити. У мене була історія з дитиною моєї знайомої: там хлопчику дев’ять років, а його мама не сильна в соцмережах. Її син зареєструвався в інстаграмі з телефону своєї подруги. Він почав виставляти фото їхньої квартири, побуту, але це має бути тільки з дозволу батьків. Я доволі жорстко з ним поговорила про те, які наслідки можуть бути. Адже діти не мають таких причинно-наслідкових зв’язків у голові, не розуміють, які наслідки можуть бути після, наприклад, надсилання оголеного фото. Хлопчику я також пояснила, що після фотографій квартири їх можуть пограбувати – він про це навіть не здогадувався. Хочете пояснити чому не можна — відіграйте ці сценарії, навчіть дитину ставити собі запитання «А якими можуть бути наслідки моїх дій?» 

Розмови про секс і тіло

Краще завжди бути на крок попереду та заздалегідь передбачати, що може трапитися. Так дитина розумітиме, що нормально в якійсь ситуації, а що – ні. Наприклад, вчора мій син запитав у мене: «Чому доросла жінка може роздягнутися при дівчинці, а при хлопчику – ні? І чому дорослий чоловік може роздягнутися при хлопчику, а при дівчинці – ні?». Де ця межа? І чи взагалі може доросла людина роздягатися при дитині? Ці теми не обговорюються, а ми (дорослі) сприймаємо це так, наче все і без пояснень зрозуміло. Однак звідки тоді вся ця статистика педофілії та історії жінок, які тільки в дорослому віці змогли розповісти, що їх домагалися старші родичі? Це значить, що дитина не знала та не розуміла, в який момент починають порушувати її тілесну безпеку. 

Коли я проводила у своєму інстаграмі опитування, чи ходять люди оголеними перед дитиною, 80% дорослих сказали, що так. Більшість вважає, що труси – це вже одяг. Однак побачити інтимні органи своєї мами у 10 років – це не нормально. Побачити, як батьки займаються сексом – теж не ок. 

Я своєму синові постійно пояснюю: я можу тебе обійняти та поцілувати, бо я твоя мама. Тато, бабуся і дідусь – також. Але якщо якась людина у школі захоче тебе торкнутися, обійняти, поцілувати, зняти білизну – ти не маєш мовчати, не маєш думати, що це нормально. Тобто я проговорюю ситуації, які можуть трапитися, та пояснюю, як правильно реагувати: ніколи не мовчати, одразу кричати, не дозволяти цього робити, розповідати дорослим. І мені, розповідати усе мені, тому що я завжди прийму і захищу. Бо більшість завжди сподівається на випадок, що якось минеться. 

Не потрібно використовувати якісь дорослі розумні слова, пояснювати все варто просто. Та не боятися називати речі своїми іменами. Усі лікарі радять прибрати з лексикону слова «піся», «сіся» і таке інше, а використовувати назви «вагіна» та «статевий член». Хіба ми називаємо наші очі «віконцями»? Ні, тому що кожен орган має правильну назву. 

Не варто розраховувати, що дитина все якось сама зрозуміє. Якщо не вистачає лексики для розмови – почитайте літературу, подивіться відео на ютубі, сходіть на семінари. Однак навіть 10 років – це вже трохи пізно, бо за статистикою у 10 років багато хто вже починає вести статеве життя, перші ж місячні в дівчат починаються у 9 років (інформація від лікаря). А ви сидите і чекаєте, поки дитині виповниться 12 років? Говоріть з нею про це зараз! 

Дитина має бачити, що може поставити будь-яке питання. Тема сексу та тілесности не має бути складною, не має перетікати в складну лекцію. Можна обігрувати різні ситуації, які виникають у школі, садочку, роздягальнях, щоб дитина розуміла, де межа дозволености. Також необхідно розмовляти про те, що відбувається зі статевими органами дитини, як підтримувати їхню гігієну. Говорити, як настає вагітність, що таке аборт, навіщо потрібна контрацепція, що таке гомосексуальні стосунки. Звісно, якщо це все вивалити за одну розмову, то дитина нічого не запам’ятає. Потрібно пояснювати впродовж тривалого періоду часу, відповідати на запитання. І іноді запитувати дитину:  «А як ти вважаєш, це гарно чи погано?» 

Сьогодні захистити дітей від сексуального насилля в інтернеті легше за допомогою інформаційно-освітнього проєкту #stop_sexтинг. Проєкт допомагає знайти відповіді на складні питання як підліткам, так і їхнім батькам. Зрозумілою мовою #stop_sexтинг розповідає, як пояснити дитині небезпеку секстингу та вирішити проблеми, якщо її шантажують, залякують або переслідують.

Короткий гайд від проєкту #Stop_Sexтинг:

– Надсилати свої інтимні фото до 18 років незаконно.

– Якщо ваша дитина все ж зробила це, соромити її не можна. Якщо це можливо, фото потрібно вилучити з листування (або попросити вилучити отримувача). Перед цим зробіть скріншоти чату. Вони можуть стати доказами для правоохоронних органів або адміністрації сайту.

– Якщо дитину шантажують інтимними фото, необхідно звернутися в поліцію. Також можна зателефонувати на гарячу лінію «Ла Страда – Україна» за номером 0 800 500 225 або 116 111 (дзвінки з мобільного). Лінія працює з понеділка по п’ятницю з 12 до 16 год.

– За допомогою також радимо звернутися в чатбот #Stop_Sexтинг.

– У соцмережах не варто вказувати таку інформацію: адреса, мобільний телефон, номер школи. Необхідно бути обережними з геолокацією. Також дітям краще робити доступною свою сторінку тільки для друзів.

– Більше порад – на сайті проєкту #Stop_Sexтинг. Посиланням рекомендуємо поділитися зі своєю дитиною, щоб зрозумілий гайд був у неї під рукою.

Коментар психолога

Марта Приріз

психологиня-практик (когнітивно-поведінкова терапія, працює з підлітками та дорослими))

Добре, коли дитина знає про поняття булінгу, насилля та сексу вже в ранньому віці. Інакше вони стають табуйованими та невідомими, і  дитина не може розрізнити ситуації, коли щось іде не так. Говорити на складні теми варто в адаптованій формі. Для кожного віку дитини, починаючи з двох-трьох років, є просвітницькі матеріали, які батьки можуть обговорювати з дітьми або ж разом дивитися адаптовані едукативні відео. Тоді дитина буде обізнана, а значить – більш захищена. 

Також ми можемо орієнтуватися на прояви поведінки. Якщо дитина замкнена, пригнічена, починає ховати прояви емоцій або загалом не така, як раніше, тоді є сенс говорити ґрунтовніше та розповідати про різні форми булінгу, про тіло та кордони. Адже розмова про секс необов’язково має починатися безпосередньо з теми сексу. З меншими дітьми варто говорити про межі допустимого: де тебе можуть торкатися, а де – ні.

Дослідження показують, що для зменшення булінгу добре працює робота зі свідками. Якщо дитина знатиме, що таке булінг, то, коли він навіть не буде спрямований на неї, вона зможе усвідомити та, ймовірно, донести іншим, що це ненормально. І повідомити батьків або навіть стати носієм змін у середовищі дітей. Обізнаність допомагає вирости свідомою людиною, адже все починається з маленьких кроків. 

Варто розуміти: якщо ви не говорите з дітьми на складні теми – за вас це робитимуть інші люди. У кращому випадку – психологи та психотерапевти, якщо дитина до них потрапить. А в гіршому – люди з різним рівнем знань і світоглядом, тож дитина може отримати зовсім не ту інформацію, яку б вам хотілося. 

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Теги:
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: