Спецпроєкти




Онлайн-виставка:
«Голоси любові»
Арсена Савадова

Арсен Савадов – провокаційний український митець сучасности. У дев'яностих він був учасником київського художнього сквоту «Паркомуна» та епатував авдиторію скандальними фотопроєктами: показував образи оголених шахтарів у балетних пачках (серія «Донбас-Шоколад», 1997), робив глянцеві зйомки на тлі похоронів («Мода на кладовищі», 1997),
а найбільшого розголосу художнику принесла «Книга мертвих» (2001), де композиція складалася зі справжніх тіл людей із моргу. За допомогою таких форматів
Савадов прагнув якнайближче підійти до поняття «реального».
У 2018 році митець Арсен Савадов знову опинився в центрі уваги. Його проєкт «Голоси любови» посів друге місце в національному конкурсі і тепер представлятиме Україну на Венеційській бієнале. Однак митець та його поціновувачі не погоджувалися з таким рішенням журі, чим започаткували бурхливу дискусію в середині культурної спільноти.

Глядачі отримали змогу побачити прем'єру «Голосів любови» лише за рік після одіозної процедури нацвідбору. У лютому 2020 року в Центрі сучасного мистецтва М17 відкрилася персональна виставка Арсена Савадова з ретроспективою
та новими роботами художника.

«Голоси любови» – це історична реконструкція концерту Мерілін Монро в Кореї у 1954 році, що мав підтримати бойовий дух американських військових. Савадов переносить дію у військові бази на Сході України: у Попасну та під Дебальцеве. Роль Мерілін виконали співачка Марія Максакова та співак EL Кравчук. Українські військові стали частиною цього художнього перформансу, перебравши на себе ролі амеркианських колег.

Спільно з Центром сучасного мистецтва М17 ми показуємо частину робіт із серії «Голоси любови» в нашій рубриці «Онлайн-виставка».