Cпецпроекти
Молоко рідної мами: перевірені факти про харчування немовлят
Кожна мама може скласти свій список докучливих настанов «ти повинна», які так і сипляться звідусюди. Одна з найбільш стигматизованих тем – це годування немовлят. Коли припиняти годувати дитину грудьми, яку їжу та в якому віці давати – у цих питаннях людство, здається, ніколи не дійде згоди. Однак ще більше дискусій виникає, якщо мама вимушена перейти на годування малюка сумішшю. Тоді стовідсотково доведеться почути тисячі залякувань і життєвих порад від усіх, охочих висловитися з цього приводу.

На щастя, питання дитячого харчування цікавить не лише сусідок під під'їздом, але й науковців, які роками вивчають грудне молоко, постійно відкриваючи нові його компоненти Спираючись на доказові джерела, ми вирішили дослідити диво грудного молока. Результатами дослідження ділимося з вами!
Грудне молоко – найкраще для дитини
Грудне молоко дійсно є найкращим для дитини: воно містить абсолютно всі компоненти, необхідні немовляті. Грудне молоко має дуже складну структуру, щоб забезпечити дитину всіма важливими поживними речовинами для здорового росту та розвитку.
Постбіотики
Нещодавно відкриті компоненти. Це біоактивні речовини, які виникають внаслідок діяльності корисних бактерій. Мають системну імуномодулюючу, протизапальну та антиоксидантну дію, а в комбінації з пребіотиками сприяють хорошій роботі кишківника та формуванню міцної імунної системи.
Пребіотики
Є «їжею» для корисних бактерій, сприяють формуванню здорової мікрофлори, запобігають проникненню бактеріальних клітин через епітелій кишківника. А отже, зміцнюють імунітет та знижують ризик вірусних і бактеріальних інфекцій у дитини1.
Oмега 3
та Омега 6
Поліненасичені жирні кислоти – дуже важливі для розвитку мозку, зору та нервової системи малюка5.
Мікроелементи
Вітаміни та мінерали необхідні для гармонійного розвитку систем та органів дитини3. Склад вітамінів і мінералів у грудному молоці багато в чому залежить від харчування матері, тому жінкам потрібно особливо звертати увагу на вітаміни B12 і D, а також на йод.
Макроелементи
Макроелементи є другими після води за обсягом у складі грудного молока. Жири4 та вуглеводи (лактоза3) забезпечують малюка енергією, а білок4 слугує будівельним матеріалом для росту.
Із чого складається грудне молоко?
Інші біоактивні речовини
Молоко містить багато біоактивних речовин: гормони, материнські антитіла2, корисні бактерії, кров'яні тільця та стовбурові клітини… Завдяки ним грудне молоко не лише забезпечує енергією, але й безпосередньо впливає на здоров'я малюка.

Якщо ж мама з якоїсь причини змушена перевести малюка на штучне вигодовування, їй варто не панікувати, а спокійно розібратися у складі як грудного молока, так і молочних сумішей. Наприклад, хорошим індикатором якості молочної суміші є вміст у її складі Омега 3, Омега 6 та пребіотиків.

Варто також звернути увагу на ще один компонент, який відкрили зовсім недавно, – постбіотики. Це біоактивні речовини, які виникають внаслідок діяльності корисних бактерій. Вони мають системну імуномодулюючу, протизапальну та антиоксидантну дію, а в комбінації з пребіотиками сприяють легкому травленню, хорошій роботі кишківника та формуванню міцної імунної системи малюка.

Цікаво, що постбіотики містяться не лише у грудному молоці. Постбіотики корисні як для дітей, так і для дорослих. За даними досліджень, вони допомагають у профілактиці атеросклеротичних і серцевих захворювань, запобігають кишковим розладам, полегшують перебіг деяких метаболічних захворювань. Цей компонент міститься у багатьох продуктах, як-от у йогурті, кефірі, м'якому сирі, соліннях і навіть місо-супі.

Таким чином суміші з пре- та постбіотиками за своїми властивостями ще більше наближаються до грудного молока.
Грудне вигодовування посилює зв'язок між мамою та дитиною
За даними ВООЗ, грудне вигодовування посилює зв'язок між мамою та дитиною. Цей процес не тільки допомагає дитині отримати всі необхідні для розвитку поживні речовини, але й дає відчуття захищеності.
Разом з ЮНІСЕФ організація сформувала рекомендації щодо грудного вигодовування:
1
встановити контакт «шкіра до шкіри» між мамою та дитиною якнайшвидше після пологів;
2

почати грудне вигодовування протягом першої години життя немовляти;
3


1
годувати дитину грудним молоком протягом перших шести місяців її життя, не додаючи до раціону інших продуктів;
4
постійно перебувати з дитиною після пологів і годувати за вимогою;
5

з 6-місячного віку поступово вводити прикорм, але й далі годувати груддю до 2 років або й більше;
6

не використовувати суміші, якщо в ній немає потреби.
Проте іноді потреба у суміші виникає, а її використання – це вимушений крок. У такому разі мамі доведеться докласти трохи більше зусиль, щоб зберегти тісний емоційний зв'язок з дитиною. На щастя, це цілком реально. Минулорічне дослідження доктора наук у сфері неврології у Стенфордському університеті, Ілани Гарістон, охопило 271 маму, частина з яких годувала немовлят лише грудьми, частина – сумішшю, і ще частина поєднувала обидва способи. Під час дослідження вчені оцінили стосунки між мамою та дитиною під час різних типів вигодовування і не знайшли доказових відмінностей між різними групами.
Щоб зберегти близький контакт з малюком під час годування сумішшю, мамі важливо копіювати тілесну взаємодію, що виникає під час годування груддю.
Емма Пікет, фахівчиня з лактації в міжнародній організації IBLCE, радить виконувати такі кроки, годуючи дитину з пляшечки:
Тримати дитину близько до тіла, обережно притискати її до себе. Бажано, щоб у цей час ваша шкіра торкалася шкіри дитини.

Перекладати дитину на різні боки, щоб вона дивилася на довкілля з  різних точок, встановлювала зоровий контакт зі світом.

Нікуди не поспішати: нехай дитина їсть повільно, розтягує цей процес, а ви просто будьте поруч.
Пам'ятаймо: материнство – це складна і відповідальна робота, у якій підготовка та постійний саморозвиток є запорукою успіху. Головне – читати лише авторитетні джерела і, звичайно, любити свою дитину.
Джерела
1. Boehm G. Oligosaccharides from milk/ B. Boehm, B. Stahl// The Journal of Nutrilon. – 2007. – Vol. 137. – № 3. – P. 847-849.
2. Field C. The immunological components of human milk and their effect on immune development in infants/ C.J. Field// The Journal of Nutrilon. – 2005. – Vol. 135. – № 1. – P. 1-4.
3. Michaelsen K. Breastfeeding/ K. F. Michaelsen// Pediatric Nutrilon in Practice: [ed. Berthold Koletzko et al.; 2nd ed.]. – Basel: Karger/ 2015. – P. 92-96
4. Newburg D. Carbohydrates in milks: analysis, quantities, and significance/ D. Newburg, S. Neubauer// Handbook of Milk Composition: [ed. Robert G. Jensen]. – San Diego, CA: Academic Press, 1995. – P. 273-349.
5. Yuhas R. Human milk fatty acid composition from nine countries varies most in DHA/ R. Yuhas, K. Pramuk, E. L. Lien// Lipids/ – 2006. – Vol. 41. – № 9. – P. 851-858
6. Postbiotics and Their Potential Applications in Early Life Nutrition and Beyond / Carrie A. M. Wegh, Sharon Y. Geerlings, Jan Knol [et al.] // Int J Mol Sci. 2019. Vol. 20(19). P. 4673–4696.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: