Слухай
старших!

«Головне в житті – вміти будь із ким стосунки налагодити. Приходять до вас деревляни ненависні – спочатку їх смачною їжею почастуйте, поставте досхочу келихів, вдайте гостинність щиру. А як приспите їхню увагу – вже можете й до власних хитрощів вдаватися. І тут краще залишатися тверезими: справедливість на важку голову важко чинити.

А от як перемогу добудете – уже святкуйте досхочу: заслужили, що й казати. І людей усіх своїх зібрати на бенкет не забудьте, адже саме завдяки їхній вірності до успіху прийшли. Не шкодуйте їм нічого, щоб і в наступних шляхетних справах ваша дружина пліч-о-пліч з вами стояла. Адже вірних друзів важко знайти, бережіть їх як зіницю ока».

«Багато чим є мені пишатися: і Русь я охрестив, і золоті монети покарбував, і Київ розбудував неабияк. Однак і про хобі не забував водночас – мав власну технологію пивоваріння, завжди з походів додому поспішав, щоб ще трохи її вдосконалити. Врешті-решт віднайшов ідеальну формулу м'якого пшеничного пива. Так його всі полюбили, що царі, князі та інші не останні люди з усього світу приїжджали скуштувати трішки. Непоганий нетворкінг вийшов: так я і з усіма релігіями світу насправді познайомився.

Коли ж я почав частувати гостей дорогих своїм пивом, то довелося й про етикет замислитися. Щоб бійок різних не було, ніхто перевороти замишляти не почав. І видав я указ для людей своїх: смакуйте пиво так, щоб завжди в здоровому глузді залишатися. Та й мені це допомогло, що ж приховувати. Усе ж ніколи не знаєш, що там завтра реформувати доведеться: чи Русь, чи ОСББ, чи хоч петицію електронну підписувати...»

«Знаєте приказку "моя хата скраю"? Забудьте її, це не про нас. Якщо хочете зробити щось добре – робіть самі, а світ починайте змінювати із себе.

Ніхто не писав для козаків закони? Будьте першими! Порушують чиїсь права? Не мовчіть, дійте! Думаєте, легко було написати Конституцію, коли до тебе цього ніхто не робив? Звісно, що ні – але наскільки ж круто вийшло.

І не бійтеся бути неідеальними. Помиляємося ми всі, але відкоригувати щось легше, ніж робити все з нуля. Тож навчайтеся на своїх помилках, робіть їх без остраху та будьте щирими зі світом».

«Не існує поганого часу, щоби розпочинати рух до своєї мрії. Хтось назве період Руїною, а хтось – епохою нових можливостей. Навіть маленькі кроки, які ми з вами робимо, допоможуть нашим нащадкам у реалізації власних амбіцій.

А ще процес буває важливішим за результат. От як у мене: так, можливо, не вийшло те, що планувалося, але життя все ж минуло цікаво і до підручників з історії потрапив.

Тож ніколи не зважайте на думку інших. Вас будуть критикувати, вигадувати якісь нісенітниці, зводити наклепи… Серйозно, все, що ви не зробите, можуть потім піддати сумніву. Якщо вже несила ігнорувати закиди – час перепочити. Сісти на дніпровській кручі з келихом міцного темного пива, пригадати власні перемоги та запланувати щось нове і дуже амбітне на майбутнє. Можна навіть на майбутнє цілої країни».

«Поки всі ці гетьмани щось там філософствували, я теж дещо зрозумів. По-перше, всі ми різні – подивіться тільки на нашу Січ. Хтось прийшов зі шляхти, когось під забором знайшли; хтось носить чуба, інші надають перевагу вусам. Хочеш не хочеш, а доводиться вчитися толерантности. Часто це навіть цікаво: в козаків з Київщини медовуха настільки хмільна, що аж пре, а от у нас на Січі пиво довгий час варили без хмелю – добре, що потім все ж почали додавати. Як ми раніше без солодового нефільтрованого жили – взагалі не знаю, середньовіччя якесь.

А ще у всьому потрібно знати міру. Ця навичка приходить тільки з досвідом, але що раніше, то краще. У козаків цього навчають особливо швидко: якщо зловживаєш алкоголем під час походів – будеш покараний. Усьому свій час, тож із келихом смачного пива краще розслаблятися, коли вороги далеко, а друзі – поруч».