Cпецпроекти
До дня українського кіно:
29 культових українських фільмів
Сила кінематографу в тому, що він здатен об'єднати різних нас. А один із плюсів жити в незалежній державі – кіно можна знімати і дивитися яке завгодно. Дякуємо, Україно!

Хоча наш кінематограф ще не на вершині своїх можливостей, проте впевнено розвивається і заявляє про себе на топових рівнях – наприклад, нещодавно фільм молодого Нарімана Алієва «Додому» подався на Оскар і отримав премію «Особливий погляд» на Каннському кінофестивалі, а Голлівуд придбав права на стрічку Стаса Капралова Let It Snow.

Разом з брендом ARARAT, який підтримує найзнаковіші культурні проєкти у світі та вже 4-й рік поспіль є партнером Одеського міжнародного кінофестивалю, пригадуємо 29 стрічок та серіалів, що вийшли в Україні протягом її незалежности і втримують нас в одному човні.
1991
«Голод 33»
режисер Олександр Янчук
Початок тридцятих років, в Україні лютує штучний голод. Розстрілами погрожують навіть за збирання насіння з полей, тож людям доводиться їсти бур'яни і полювати на мишей. А іноді звірячий голод доводить і до канібалізму. За Голодомором ми спостерігаємо очима маленької голодної дитини – і від цього стає страшно як ніколи в житті.
1992
«Америкен бой»
режисер Борис Квашньов
Після дитинства в дитбудинку та пекла Афганської війни Микола отримує шанс на нове життя. Він переїжджає до США з новим іменем, і, здається, залишає всі проблеми позаду. Та минуле все ж дихатиме у потилицю, і Миколі доведеться повернутися до рідного міста – він просто має помститися за вбивство бойового товариша.
1993
серіал «Пастка»
режисер Олег Бійма
Таємнича Регіна зникла із життя адвоката Євгена Рафаловича так само стрімко, як і з'явилася в ньому. За багато років стежки закохані знову випадково перехрещуються: Рафалович і досі у статусі холостяка, а Регіна – вже заміжня жінка. І Євген добре знає, з якою мерзенною людиною його колишній коханій не пощастило зв'язати свою долю.
1994
«Співачка Жозефіна й Мишачий Народ»
режисер Сергій Маслобойщиков
Український артхаус за кафкіанськими мотивами. У центрі фільму – замкнена театральна спільнота, що уособлює реальний світ. Керує цією спільнотою діва Жозефіна. Усі проблеми – навіть політичні чи економічні – вона вирішує співом і не зважає на думку підданих. Чи може її маленький світ залишатися таким вічно – питання радше риторичне.


1995
серіал «Острів любови»
режисер Олег Бійма
Десять історій про те саме найголовніше почуття, без якого нашого світу не існувало б. Як кохання зароджується, дорослішає, проходить через безліч випробувань – і все для того, щоб стати вічним. Серіал знятий за мотивами творів українських письменників і письменниць.
1996
«Judenkreis, або Вічне колесо»
режисер Борис Небієрідзе
Марічка не хоче чекати на принца та миритися з долею домогосподарки – вона має більші амбіції. Бажаючи прославитися завдяки талантові, дівчина їде до міста, аби вчитися музичної грамотності в маестро Ліберзона. Та все ж Марічка виявляється безсилою проти почуттів – і за якийсь час ладна відмовитися від мрії заради кохання. Чи варті стосунки того – дізнаємося наприкінці.


1997
серіал «Роксолана»
режисер Борис Небієрідзе
Один з перших україномовних серіалів! Українська дівчина Настя впадає в око турецькому султанові Сулейману Великому і стає однією з його наложниць. А згодом і дружиною – краса та розум слов'янки підкорюють Сулеймана. Роксолана (нове ім'я дівчини) стає володаркою імперії, та навіть близькі відвертаються від вчорашньої наложниці, дізнавшись, яким чином цю владу здобуто.
1998
«Пристрасть»
режисер Олег Бійма
Одружений Павло несподівано закохується в юну красуню Варку і розуміє – він ладен пожертвувати спокійним сімейним життям, аби тільки бути з коханкою. Його бажання перетворюється на справжню одержимість, і ця історія просто не може мати щасливого фіналу.
1999
«Як коваль щастя шукав»
режисер Радомир Василевський
Добра музична дитяча казка, яка, втім, дорослі серця теж зможе розтопити. Коваль Михайло своє щастя передбачувано знаходить, попри всі перепони та підступні прошуки ворогів. За традицією все завершується весіллям – і ми точно знаємо, що своє щастя коваль вже ніколи не втратить.
2000
«Нескорений»
режисер Олесь Янчук
Роман Шухевич для багатьох є суперечливою фігурою в українській історії. Розповісти більше про особистість генерала-хорунжого, відомого як Тарас Чупринка, й покликана стрічка.
2001
серіал «Чорна рада»
режисер Микола Засєєв-Руденко
Богдана Хмельницького вже немає в живих, за гетьманську владу борються одразу двоє, і поступатися ніхто не збирається. Вирішити, хто все ж очолить військо, має народне зібрання – Чорна рада. На тлі політичного протистояння розгортається інша історія – і вона вже про кохання.
2002
«Йшов трамвай дев'ятий номер»
режисер Степан Коваль
Така звична ситуація: у сонний ранковий трамвай, який і без того переповнений, намагаються залізти нахабні пасажири. Сварки, радісні вигуки дітей, розмови молодої родини, обговорення сусідками серіалів – це невеличке життя, яке вмістилося у пластиліновий мультфільм, що триває менше ніж 10 хвилин.
2003
«Мамай»
режисер Олесь Санін
І знову політика, що переплітається із коханням. За сюжетом фільму козак-утікач втрачає голову через татарську жінку. Врешті-решт кохання і рятує українця – у прямому значенні. В основі стрічки лежать сюжети з українського та татарського фольклору.
2004
«Залізна сотня»
режисер Олесь Янчук
Якщо ви майже нічого не знаєте про операцію «Вісла», діяльність УПА та саму «Залізну сотню», подивитися потрібно терміново. Стрічка не ставить на меті показати тільки героїзм, тож доведеться змиритися із неоднозначністю та на деякі власні питання відповідати вже самостійно.
2005
серіал «Леся+Рома»
режисери Олександр Богданенко й Олександр Даруга


Франко-канадська ідея, адаптована під тогочасні українські реалії. Леся та Рома – це уособлення середньостатистичної пари, подружнє життя з усіма його дрібними проблемами і без прикрас. А ідея, як зазвичай, – проста: ми всі не ідеальні, єдиного рецепта щастя не існує, і в цьому є принадність нашого бентежного життя.
2006
«Аврора»
режисерка Оксана Байрак
Маленька Аврора з дитбудинку під Прип'яттю мріє стати всесвітньо відомою балериною. Здавалося б, мрії мають здійснюватися: дівчинка навіть знайомиться зі своїм кумиром – артистом балету Миколою Астаховим, який переживає творчу кризу. На жаль, доленосне для Аврори знайомство відбувається після трагедії – вибуху на ЧАЕС, розташованій недалеко від дитбудинку маленької балерини.
2007
«Оранжлав»
режисер Алан Бадоєв
Катя і Роман розмовляють різними мовами і взагалі ніби з різних світів, та це не заважає їм любити одне одного до нестями. Натомість закохані погоджуються взяти участь у дивній грі, що має їх зблизити – вони отримають квартиру, якщо житимуть у ній тільки удвох і не виходитимуть до смерти її власника. Єдиний спосіб зв'язку із зовнішнім світом для героїв – листи, що їм підкидають під двері. В одному з таких листів – результати аналізів на СНІД, що герої здали на початку стрічки. Так виявляється, що Катя – ВІЛ-позитивна, а перебувати в замкненому просторі двом, доти безтями закоханим людям, може бути складно й боляче.

2008
«Меніни»
режисер Ігор Подольчак
Ізольований простір, де мешкає родина із чотирьох осіб, – це переламана реальність, у якій вже незрозуміло, де минуле й майбутнє, де справжнє, а де уява. Дивлячись фільм, ви спробуєте зрозуміти, із чого зроблений час, і не помітите, як зі спостерігача перетворитеся на одного з героїв. Дивитися терміново і обов'язково.
2009
«Мелодія для катеринки»
режисерка Кіра Муратова
Після смерті матері зведеним брату і сестрі нічого не залишається, крім як вирушити разом на пошуки інших родичів. Допомоги на шляху чекати немає від кого – напередодні Різдва всі кудись поспішають і занурені у власні переживання.



2010
«Щастя моє»
режисер Сергій Лозниця
Пострадянщина. Глушина. Далекобійник Георгій, що вирушає в черговий рейс, і його дружина, що тільки й чекає на від'їзд некоханого чоловіка. По дорозі він бачить багато страшного, жорстокого і несправедливого: даішників-насильників, малолітню дівчину, яка торгує власним тілом, місцевих, ладних вбити задля наживи. Самого Георгія кілька разів обкрадають та б'ють, він ледве виживає і, звісно, вже не має жодної віри в люд.
2011
«Дім з башточкою»
режисерка Єва Нейман
Іноді доводиться дорослішати вже у вісім років – якщо надворі 1944, це дорога додому з евакуації, а єдина близька людина, здатна допомогти, згасає від тифу. Ця історія про те, як можна боротися за життя і водночас залишатися людиною з великої літери.
2012
«Той, хто пройшов крізь вогонь»
режисер Михайло Іллєнко
Пригодницька мелодрама про хлопця з Полтавщини, який проходить шлях від радянського військового льотчика до вождя індіанського племені в Канаді. Про цей дивовижний шлях годі й розповідати – все одно описати словами не вдасться. Тож тільки дивитися.
2013
«Хайтарма»
режисер Ахтем Сеїтаблаєв
Стрічку присвячено подіям 1944, а саме – сталінській депортації кримських татар. Злочин сталінського режиму, про який багатьом невигідно говорити, – показ фільму свого часу навіть намагалися зірвати.
2014
«Поводир»
режисер Олесь Санін
Маленький Пітер переїжджає до Харкова разом із батьком – той знаходить у місті роботу. Та згодом хлопчик лишається один – батька вбивають з політичних мотивів. Пітера рятує сліпий бандурист Іван Кочерга – і малий вимушений стати поводирем
2015
«Віддалік»
режисерка Катерина Горностай
Що робити, коли романтика зникає, і ви залишаєтеся наодинці з побутом, через який стає тоскно? Режисерка намагалася дослідити цю кризу у стосунках на прикладі закоханої пари і вмістити цю історію в 11 хвилин екранного часу.

2016
«Гніздо горлиці»
режисер Тарас Ткаченко
«Повіяло теплом з-за кордону, а отже, неодмінно летіти» – ці рядки з пісні Бумбокса тут неможливо не згадати. Дарина вимушена їхати на заробітки, бо чоловік втратив роботу і родині просто немає на що жити. Згодом героїня повертається додому, щоб знову почати боротися за краще життя…
2017
«Брама»
режисер Володимир Тихий
Баба Пріся живе в Чорнобильській зоні. Сумувати старій ніколи – вона спілкується з русалками та доглядає за розлученою донечкою і онуком Вовчиком. А ще саме Пріся має запобігти катастрофі, про яку її попереджають заздалегідь.

2018
«Донбас»
режисер Сергій Лозниця
Про події на Сході України в останні роки важко розповідати, та робити це потрібно. Стрічка – це поєднання реконструкцій подій, любительських роликів з YouTube та історій від місцевих жителів; спроба показати те, що відбувається із частиною нашої країни і зрозуміти, як цю частину врятувати.
2019
«Додому»
режисер Наріман Алієв
Дім – це там, де ти народився, де на тебе завжди чекають. Чи можна це відчуття дому втратити? Як зберегти зв'язок з рідними, якщо ти їдеш з окупованої території, а вони – залишаються? На ці питання і намагається відповісти найкращий фільм 2019 року.
2020
«Мої думки тихі»
режисер Антоніо Лукіч
Вадимові потрібно вирушити до Закарпаття, щоб записати звуки місцевих тварин на замовлення канадської компанії. Після цього хлопець має остаточно переїхати до Канади. Та на заваді стає його мати, яка передбачувано проти. Як цей конфлікт вирішиться – дивіться самі, якщо з якихось причин ще не бачили цю стрічку.




ARARAT систематично допомагає незалежному українському кіно, підтримуючи Одеський міжнародний кінофестиваль і Золоту Дзиґу-2020. А ще цьогоріч бренд підтримав проєкт OIFF Flashback на платформі Такфлікс, щоб дати можливість усім охочим переглянути стрічки, що в різні роки отримували нагороди і брали участь у міжнародній конкурсній програмі ОМКФ.

ARARAT – це міжнародний бренд, який не залишається осторонь української культури і виступає за розвиток незалежного кіно. Тож у 2018 році бренд ініціював в Україні літній кінофестиваль Apricot Short Film Festival, на якому впродовж тижня можна було подивитися короткометражні авторські фільми молодих українських режисерів, які раніше були недоступні для глядача..
ARARAT & українське кіно: багаторічна й продуктивна колаборація
Крім того:
ARARAT – це про традиції: коньяк виготовлено за традиційною французькою технологією із сортів вірменського винограду, що дозріває в унікальному кліматі (300 сонячних днів на рік)

ARARAT – це про справжність: напій витримують тільки в діжках з кавказького дуба

ARARAT – це про сучасність: нещодавно бренд випустив на ринок ARARAT Apricot, який поєднав коньяк 6-річної витримки з натуральним екстрактом абрикосу

ARARAT – це про розмаїття: бренд пропонує широку гаму коньяків: від 3-річного ARARAT 3* до ультрапреміального Еребуні 50
ARARAT – це коньяк, відомий у всьому світі, символ Вірменії.

Цей напій, як і українське кіно, – про справжність, вірність традиціям та інноваціям.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: