8 правил виховання, що застаріли у 2020-му

Уявіть собі дитину, яка сидить за столом у шести светрах поверх чотирьох футболок, намагається доїсти другий кілограм макаронів, але разом з тим мовчить і терпить, бо потрібно поважати старших. Бррр, правда, на вигляд не дуже? А раніше це було норм.

Разом із брендом Reima, який сповідує усвідомлене і здорове виховання дітей, ми вирішили згадати методи виховання, які раніше здавалися нормальними і правильними, а нині звучать радше як шкідливі поради.

Про дивовижний страх батьків, що їхня дитина не доїдає, зробили вже стільки мемів, що і порахувати складно! Утім, «примусове харчування» – це зовсім не жарти. І щоразу, як вам захочеться змусити когось доїсти все до останньої крихти, передумайте. Адже таке дивне правило може призвести до розладів харчової поведінки. І будете потім слухати «Мамо, повикидай весь цукор з дому, і підтримуй мене — теж сідай на дієту», «Тато, я товста? Треба схуднути на 100500 кг».

Повірте – здорова дитина, зголоднівши, обов'язково вас про це повідомить. А от дитина, над душею якої стоять, поки вона не з'їсть кілограм манної каші, так ніколи і не навчиться розуміти свою норму. І в дорослому віці вона їстиме, поки не засинатиме, не відрізняючи відчуття голоду від бажання щось пожувати чи доїсти, щоб не образити.

У різні часи – різні крайнощі. Колись було прийнято виставляти дітей на вулицю, щоб сон був здоровий і щоб гартувалися, а потім на зміну прийшла мода на «дитину-капусту». І якби малечі спогади були чіткі й виразні, то передусім ми, напевно, згадали б, як нас одягали в п'ять-шість шарів одягу на будь-який вихід із дому і як хотілося крикнути: «Мамо, не кутай!». Але оскільки виходило лише «агу», то всі уявні благання про допомогу зводилися на пси.

Мало того, що бажання закутати дитину в теплі речі виникало взимку, дітям від надмірного одягання доводиться потерпати й улітку. Агов, терморегуляцію природа придумала не дарма, а перегрів нічим не кращий, ніж переохолодження. Звісно, не варто відпускати голу дитину гуляти по кризі, але достатньо й мінімального набору одягу, що рятує від холоду чи спеки.

«Син маминої подруги» існує вже давно. Хто з нас не чув порівнянь із сусідською дитиною, яка й навчається краще, і батьків шанує, і взагалі наче повернулася з курсів «ідеальних дітей»?

Воу-воу-воу, це пахне проблемами. Порівняння, особливо з чиїмось ідеальними дітьми – це комплекси, що залишаються на все життя.

Не можна кричати, бо хтось почує і погано подумає про вашу сім'ю. Не можна бігати, бо хтось подумає, що батьки погано виховали. Не можна їсти пісок… Хоча пісок таки краще не їсти.

А от бути активною дитиною, а не пародією на котика, якого нагодували заспокійливим (бідний, ми цього не схвалюємо), – нормально. У дитинстві потрібно бігати, кричати, взаємодіяти з іншими дітьми, навіть падати в калюжі або перевертати на себе фарби. Так дитина пізнає світ, і це точно той самий «легітимний» час, коли вона хоче і може побешкетувати. Замість того, щоб забороняти хлюпатись у калюжах чи бігати по майданчиках, краще придумати цікаві ігри разом й обрати зручний одяг.

У колекції є і зимові комбінезони, і термобілизна, і стильні шапочки з помпонами. За допомогою тришарової системи вдягання від цього бренду можна досягти ідеальної терморегуляції – ага, мільйон футболок і светрів відміняються, — мембрана забезпечить сухість, навіть якщо дитина залізе в калюжу по коліно, а спеціальні склади відводять вологу від тіла. Ідеаліті!

Отже, в одязі від Reima діти не спітніють, не замерзнуть, не промокнуть, навіть не будуть бруднулями. Натомість зможуть зосередитися на пізнанні світу, іграх і своїй активності. Ергономічний і естетичний дизайн – це просто комбо! Адже буде не тільки зручно, а й стильно.

Про те, що в СРСР сексу не було, знають навіть ті, хто народився після його розпаду. Сексуальне виховання було темою-табу. Як результат – діти пізнавали свою сексуальність, як уміли, соромилися свого тіла і боялися спитати поради в батьків.

По-перше, невідомо, чому так погано бути двірником. А по-друге, оцінки нічого не значать. Раніше вважалося, що оцінки з усіх предметів мають бути високі, щоденник – зразковий, а ще бажано отримати золоту медаль і червоний диплом.

Новітні підходи говорять про те, що людина не може ідеально знати все (бувають винятки) і не мусить цього робити. Найважливіше – навчитися мислити, знайти теми, уроки, заняття, які захоплюватимуть, до яких тягнутиме, і розвивати вже їх. Ба більше, в сучасному світі неможливо стверджувати, що без освіти досягнути нічого не вдасться. Адже деякі батьки щасливо живуть за рахунок своїх дітей-блогерів. Окей, жартуємо:). Навчатися – важливо, але сварити і принижувати дітей, тому що їм не заходить тригонометрія, – це фу-фу-фу.

Сьогодні в дітей намагаються розвити індивідуальність, вміння мислити й аналізувати, висловлювати власну думку. Натомість раніші правила виховання, схоже, мали на меті створювати клонованих роботів: усі мають бути однакові на вигляд, вчитися приблизно однаково, мати схожі «нормальні» захоплення.

Нічого хорошого з такого утаємничення зазвичай не буває. І серед головних завдань батьків – пояснити дітям, що їхнє тіло – їхнє діло. Що їхнє тіло прекрасне, і майже все, що з ними відбувається, це нормально. Нормально мати бажання, нормально пізнавати себе і – головне – нормально не робити того, що не хочеться.

Проте такий «колективізм» вбиває можливість реалізовувати власні бажання, казати те, що дійсно думаєш і як результат – викликає обмеженість і нездатність мислити out of the box. Тож якщо дитина хоче вдягнути в садочок сукню Ельзи і шапку єдинорога, найкращим рішенням буде їй це дозволити. «Вдягай штани й футболку, бо всі так вдягаються» – це правило-ворог.

Сюди ж належить «Я краще знаю, як треба/слухай старших» без жодних пояснень, чому це ви краще знаєте – таке ставлення викликає нездорове «поклоніння» авторитетам, які не завжди мають рацію.

Чому б не поставитися до дитячих бажань із розумінням і дати волю фантазії? Самовираження дуже важливе, тож варто його трохи спрямувати. Наприклад, обрати одяг, який вирішить багато питань: допоможе бути класним, стильним, чистим і не думати про «побічні» ефекти від бажання дитини не бути, як всі.

Мабуть, найстрашніший комплекс, який ми тягнемо із дитинства, – це уявлення про те, що любов потрібно заслужити. Якщо будеш слухняний/-а – мама і тато проводитимуть із тобою час. Якщо збереш іграшки – отримаєш подарунок. Якщо в табелі всі 12-ки – мама з татом тобою пишатимуться.

Ні-ні-ні, так не працює. Дитина повинна розуміти, що люблять її безумовно. А про все інше можна домовлятися, а ще краще – надихати власним прикладом. І якщо ви будете слухняними батьками, то склянка води на старості років вам точно гарантована;).

Як бачимо, з такими дивними правилами далеко не заїдеш. У сучасному світі дитину потрібно любити і скеровувати, підтримувати її жагу до самовираження і передусім пам'ятати: якщо ви їсте чипси, то дитина не зможе зрозуміти, чому їй це заборонено. Виховуйте відповідально;)