Сила в шрамах: три непрості історії жінок, які переосмислили свої шрами за допомогою татуювань
Кожен шрам на тілі несе в собі історію. Часто це про неприємний і травматичний досвід, який довелося пережити.
До Міжнародного дня боротьби за права жінок редакція bit.ua збирала історії жінок, які готові переосмислити свої шрами та залишити на місці неприємних спогадів татуювання як символ нового майбутнього. До редакції надійшло дуже багато історій, які змусили нас співчувати й захоплюватися їхніми героїнями.
У межах проєкту «Філософія татуювань» спільно з Nemiroff The Inked Collection ми зустрілись з трьома героїнями і розповідаємо про їхні важкі спогади та переосмислення своїх травм за допомогою татуювань. Втілити в життя мрії дівчат нам допомагала тату студія White Sharks Tattoo.
Аварія, яка змусила наново вчитися ходити
Евеліні було 16 років, коли все сталося. 26 вересня вона гуляла з друзями і на їхньому шляху трапився злощасний пішохідний перехід. Компанія вже збиралася розходитися, усім треба було на той бік дороги. Евеліні залишалося кілька кроків до тротуару, коли в неї врізався «ланос». Як потім покаже слідчий експеримент, водій рухався зі швидкістю понад 100 кілометрів на годину.
У результаті дівчина отримала відкритий осколковий перелом стегна, розтрощення вени, а через те, що «швидка» катала її від лікарні до лікарні майже годину, Евеліна втратила дві третини крови. З такими показниками дуже малий відсоток пацієнтів виживають, тож лікарі гарантій не давали.
Коли вона прийшла до тями й розплющила очі, то чітко знала, що сталося — усе пам’ятала. Про травми також здогадувалася, адже відчувала сильний біль у стегні.
Паніки не було, я не боялася. Страшно було, коли лежала в реанімації, а поруч був хлопець на апараті ШВЛ. І одного дня цього хлопця не стало. Оце було страшно, бо якщо людини вже немає, то вирішити нічого не можна. В інших випадках усе можна виправити
Спочатку дівчина лежала в реанімації, потім її перевели до травматології, де вставили спиці в коліно, а згодом надягли гіпс на всю ногу. Героїня розповідає, що їй довелося наново вчитися ходити, адже за місяці реабілітації м’язи просто атрофувалися.
На згадку про цей період життя залишився великий шрам на нозі. Евеліна каже, що він їй заважає, оскільки спотворює її тіло й викликає в оточення жаль, співчуття та зайві погляди на пляжі. Проте, наприклад, чоловік реагує на шрам цілком спокійно.
Дехто каже, що шрами — це якась особливість людини, щось, що її виділяє. У мене одне око зелене, інше — блакитне. Мені цілком досить цієї моєї особливости. Більше не треба. Тому я й вирішила закрити свої шрами татуюванням.
Замість шрамів на нозі дівчини тепер будуть півонії. Героїня пояснює, що на такий малюнок її надихнула весна. До того ж це доволі символічно: із ран виростають квіти як знак пережитого досвіду та нарешті прийняття себе і свого тіла повністю.
Лулу, майстер студії whitesharkstattoo: «Я дуже відповідально підхожу до перекриття шрама, адже тату повинне прикрашати, виглядати естетично та ховати сліди нерівності шкіри. Мене дуже надихає те, що виходить відобразити на тілі».
Тату як символ сили
Загалом татуювання — ціла філософія. За допомогою малюнків на тілі можна закарбувати щось надзвичайно важливе, підкреслити свої переконання та неординарність, а також створити своє нове майбутнє на місці важкого минулого. Тату — однозначно для сильних духом людей.
Надихнувшись філософією та творчою енергією, що стоїть за культурою тату, бренд Nemiroff випустив смакову лінійку The Inked Collection. Стильний дизайн лінійки відзначили золотими медалями на міжнародному конкурсі в Лондоні. Журі прокоментувало, що за етикеткою для The Inked Collection стоять неймовірно творчі погляди та глибокий сенс. Усі ці дрібні деталі друку – свого роду приховані послання до споживача. Через них бренд розмовляє зі своєю авдиторією, розповідає про історію й експертизу. Як і тату на тілі.
Сучасний дизайн доповнює сміливі авторські смаки: яскравий та насичений BOLD ORANGE, свіжий та з кислинкою WILD CRANBERRY, а також оксамитовий BURNING PEAR.
Найбільша в житті втрата, зрада та бажання померти
Дев’ятнадцять років тому в Юлі трагічно загинули батьки. Це сильно розбило серце підлітку, яка й до цього моменту була доволі емоційною.
Жити відверто не хотілося. Ніби не було сенсу. Важко, коли найрідніші помирають від якоїсь хвороби. Але так у тебе хоча б є час підготуватися морально. Тут же все вийшло дуже несподівано, це було ще болючіше. До того ж свою роль відіграв і вік. Мені було 19, і тоді всі переживання були на максимумі.
Поруч тоді залишався тільки хлопець Юлі. Він і гадки не мав, що робити із вразливим станом дівчини, тому почав віддалятися, а згодом просто не приїхав ночувати додому. Виявилося, що він пішов до іншої. Тієї ж ночі в неї стався нервовий зрив — Юля порвала на шматки речі партнера й у нападі істерики вирішила покінчити з життям. Вона розрізала вену на руці й почала чекати, коли знепритомніє.
Я не можу сказати, що боюся крови. Та і внутрішній біль перекривав фізичний — останнього я майже не відчувала. Однак, коли я побачила, як із вени витікає кров, я миттєво злякалася кінця. Що зараз усе закінчиться. Так, мені стало просто страшно.
Юля зупинила кров, перемотала руку бинтами. Згодом зібрала речі й поїхала.
Такий надзвичайно травматичний досвід не може не змінити людини. Героїня розповідає, що після цього більше цінує життя, піклується про себе. Проте, крім того, Юля тепер дуже добре розуміє, наскільки вона сильна, оскільки змогла це все пережити.
Шрам хотіла прикрити татуюванням дуже давно. Здебільшого через те, що це — нагадування про той біль, якій їй довелося перенести. Юля більше не хоче носити його повсюди із собою. До того ж вона досі не наважується розповідати близьким, звідки насправді її шрам.
На руці дівчини тепер красується лев. Це символ того, що героїня сама володіє своєю долею, вона контролює життя, бо перемогла.
Андрій, майстер студії whitesharkstattoo: «Перекрив шрами від порізів на руці цим татуюванням».
Материнство із наслідками
П’ятнадцять років тому Катерина планувала вагітність разом із чоловіком і була дуже щаслива, коли нарешті дізналася, що в них буде синочок. Сама вагітність мала загалом нормальний перебіг. Проте дитину довелося народжувати завчасно — на сьомому місяці.
Уже за якийсь час після пологів у дівчини почалися проблеми зі здоров’ям: біль у боці та пожовтіння шкіри. Лікарі сказали, що під час вагітности плід передавив жовчний протік і тепер потрібна операція. Обіцяли косметичний охайний шов.
Я тоді була молодою, тому не було якихось серйозних страхів перед операцією. Мені сказали, що треба робити. Тому я відреагувала спокійно. Більше за мене хвилювалися мої батьки.
Так їй видалили жовчний міхур. Але через помилку лікарів довелося робити повторну операцію. Тому, замість охайного шва, Катерина отримала великий шрам на животі.
Операція спричинила в героїні багато комплексів та зробила її закритою й невпевненою в собі. Катерина всі ці роки соромилася оголяти свій живіт через величезний шрам. Вона довго не показувала його взагалі нікому. Тільки згодом вона таки наважилася показати його чоловікові. Той дуже спокійно ставиться до такої особливости її тіла, бо любить її беззастережно, зі всіма травмами та досвідом. Проте на пляжі, як і в будь-яких інших громадських місцях, жінка досі не наважувалася відкрити живота.
Тепер на місці шраму — фенікс. Таке татуювання Катерина давно хотіла набити, оскільки воно символізує відновленням та переродження. «Птаха щастя» — так лагідно називає Катя новий малюнок на тілі.
За час, протягом якого живу з новим татуюванням, я вже, здається, всім друзям та близьким показала свій живіт і нового птаха на ньому. Здається, тепер я не соромлюся себе.
Олександр, майстер студії whitesharkstattoo: «В мене відсутній страх відхилитись від запланованого ескіза, якщо я вважаю, що зробивши по своєму, буде краще. Так з’явився фенікс як символ відродження».
Життя — непроста річ. Часто з нами трапляються події й ситуації, які здатні перевернути життя на 180 градусів. Але що з цим робити і як жити далі — залежатиме тільки від вас. Історії наших героїнь доводять, що в кожній людині живе така сила й міць, про яку ми можемо навіть не здогадуватися. Головне віднайти її в собі та реалізувати.
Ми безмежно вдячні героїням за їхні історії, приклад трансформації цих історій за допомогою татуювань. Та за можливість вкотре пересвідчитися, що переосмислення найскладніших періодів життєвого шляху — джерело сил для нових звершень.
