Як розпізнати цистит і чим (не) треба його лікувати?
Цистит – це запалення сечового міхура, викликане інфекцією нижніх сечовивідних шляхів. Із цією хворобою зіткнулися 60% жінок, старших від підліткового віку. Також багато хто має рецидиви: цистит повертається після першого епізоду в кожної другої жінки.
Як вчасно розпізнати симптоми циститу, коли треба йти до лікаря та чим (не) треба лікуватися – відповідаємо на ці запитання разом із Канефрон Н.
Симптоми циститу
Однією з перших ознак захворювання є різкий біль під час сечовипускання. Це вже вагомий привід якомога швидше звернутися до лікаря.
Серед супровідних симптомів:
- дискомфорт і біль у нижній ділянці живота, постійне відчуття переповненого сечового міхура;
- часте (іноді болісне) сечовипускання;
- почервоніння сечі;
- підвищення температури тіла;
- відчуття печіння в області уретри;
- слабкість і запаморочення;

Чому з’являється цистит?
Цистит найчастіше провокує бактеріальна інфекція. Збудником переважно є кишкова паличка Escherichia coli, яка розповсюджена в нижній частині кишківника. Паличка може потрапляти до сечовивідної системи, оскільки анальний отвір й уретра в жінок розташовані досить близько. Ризик потрапляння Escherichia coli до сечовивідних шляхів підвищується, якщо, наприклад, неправильно підтиратися після туалету та ігнорувати інтимну гігієну.
Іноді цистит викликаний грибком Candida, що є збудником кандидозу, або молочниці. Зазвичай запалення сечового міхура через Candida поширене серед жінок з іншими хворобами, як-от цукровий діабет.
Є небактеріальний цистит, який провокують:
- певні препарати – наприклад, циклофосфамід й фосфамід викликають геморагічний цистит;
- променева терапія області таза;
- засоби для жіночої інтимної гігієни (гелі чи спреї), піни чи бомбочки для ванн;
- сперміциди;
- ускладнення від інших хвороб – діабету, каменів у нирках чи травм спинного мозку.
Існує інтерстиціальний (або хронічний) цистит, причини якого досі точно не відомі. Найчастіше його мають жінки від 30 до 40 років.
Симптоми: біль в області таза та потреба часто ходити до туалету. Болі можуть посилюватися під час менструації. Інтерстиціальний цистит не лікується, та його симптоми можна полегшити. Лікарі радять відмовитися від алкоголю та куріння, слідкувати за харчуванням, не пити багато рідини на ніч і менше стресувати. Спеціалісти можуть призначити препарати, які покращать ваш стан.

Цистит після сексу
Секс також є чинником ризику розвитку циститу. Під час сексу бактерії можуть потрапляти до уретри, що провокує хворобу. Викликати цистит можуть сперміциди, про які ми згадували вище.
Якщо користуєтеся діафрагмою й маєте цистит – проконсультуйтеся зі своїм гінекологом: можливо доведеться підібрати інший засіб контрацепції. Якщо діафрагма завелика, вона тисне на уретру, викликає подразнення та заважає нормальному сечовипусканню.
Для профілактики посткоїтального циститу застосовують протимікробні препарати до чи після сексу, але призначати їх повинен лікар.
Рецидиви
Якщо після одужання впродовж року хвороба повторюється тричі чи більше, такий цистит називають рецидивуючим. Рецидивуючий цистит – не рідкість: хвороба повертається майже у 50% жінок уже впродовж шести місяців. Серед факторів ризику – статеве життя, використання сперміцидів, наявність перших інфекцій сечовивідних шляхів у дитинстві тощо. За повторення хвороби варто звернутися до лікаря, який поставить діагноз та призначить лікування.

Що робити й не робити за циститу
Перше, що треба зробити – записатися до лікаря. Серед загальних порад – відмова від гострих страв, алкоголю та куріння. Слідкуйте за реакцією на засоби гігієни: інтимними гелями, гелями для ванни тощо. Якщо вони викликають подразнення, варто від них відмовитися. Правильно витирайтеся після дефекації – спереду назад, – аби кишкова паличка не потрапила до уретри.
Деякі лікарі радять мочитися відразу після сексу – і хоча цей метод не є стовідсотково дієвим, він точно не зашкодить.
Існує метод імунопрофілактики з допомогою вакцинації, але його варто обговорити з лікарем.
Не варто:
- ігнорувати больові симптоми;
- лікуватися народними методами;
- самостійно вибирати ліки.
Діагностика та лікування циститу
Діагностують цистит з допомогою УЗД нирок та сечового міхура, а також рентгенографії.
Зазвичай здають бакпосів сечі, аби визначити, яка бактерія спровокувала цистит. Якщо збудником дійсно є бактерії, лікар може призначити курс лікування антибіотиками. Тривалість лікування залежить від складності циститу. За рецидивуючого захворювання терапія може тривати від кількох місяців. Якщо цистит викликаний не бактеріями, лікар надасть інші рекомендації щодо лікування та профілактики.
Одним із популярних препаратів проти циститу є Канефрон Н. У його складі – спеціальний екстракт з трави золототисячника, кореня любистку та листя розмарину. Їхнє поєднання забезпечує протизапальну дію, протимікробну, спазмолітичну, сечогінну дію а також має знеболювальний ефект.
Уся інформація містить інформаційний характер та не є інструкцією до лікування. Не вдавайтеся до самолікування та за появи перших симптомів звертайтеся до лікаря.
