Спецпроєкти

Схожі, але різні:
близнюки руйнують міфи про себе

Три історії про те, як це – мати поряд майже однакову людину
Олексій та В'ячеслав Нечай-Кучинські
Близнюків часто називають «одним цілим» – порівнюють із двома половинками, які не можуть жити одна без одної. А ще кажуть, що вони на відстані можуть відчувати біль один одного. Це маячня.

Навіть схожі за зовнішністю люди – не однакові, кожен з них – окрема особистість, зі своїми цілями та вподобаннями. А до кожної людини потрібен унікальний підхід і саме це пропонують нові бездротові навушники FreeBuds 4, які презентувала компанія Huawei.
Компанія Huawei презентувала бездротові навушники FreeBuds 4. Їх особливістю є вміння ідентифікувати форму вух власника, аби забезпечити оптимальний режим приглушення шуму. Huawei FreeBuds 4 адаптуються під кожного користувача і роблять звучання комфортним саме для нього.

Разом із Huawei ми поспілкувалися з трьома парами близнюків. Розпитали про кумедні випадки через подібність, міфи, які найбільше дратують, та чому бути схожими – не значить бути однаковими.
Олексій та В'ячеслав Нечай-Кучинські
Олексій: Ми росли в часи дефіциту, коли важко було дістати якісь цікаві речі, тому нам із братом зазвичай купували однаковий одяг. Напевно тому зараз ми не прагнемо мати однаковий вигляд.

В'ячеслав: Ми завжди купуємо одяг окремо. Востаннє були разом у магазині, напевно, ще в дитинстві. Але кілька років тому випадково купили однакові куртки. Зустрілися – і побачили, що однаково вдягнені (сміється).

Можливо для інших близнюків нормально купувати схожий одяг, а для нас, навпаки, важливо бути різними. Не в мисленні та поглядах на життя, а в стилі. У кожного своя індивідуальність. У нас не одні мізки на двох – у цьому і є цінність.

Після цього випадку з курткою тепер домовляємося, хто в що буде одягнений (сміється).
Олексій: У нас зі Славком максимальне порозуміння – як життєве, так і творче. Ми природою створені так, що навіть якщо будемо бачити ситуацію по-різному, все одно доволі швидко прийдемо до спільного висновку.

В'ячеслав: Не скажу, що наші стосунки сильно відрізняються від стосунків між братами, у яких, наприклад, дворічна різниця у віці. Ми такі ж близькі – цінуємо та поважаємо один одного. У дитинстві траплялися сварки, і ми кілька днів могли не спілкуватися. Але дуже рідко.
Про взаємини з братом
Олексій: Я актор – 6 років «служив» у театрі, а потім перейшов на знімальний майданчик. Також викладаю курси з акторської майстерності.

Ми з братом із дитинства захоплюємося музикою: пишемо музичні композиції та пісні. Крім цього, мені подобається хенд-мейд – якщо є можливість, роблю іграшки. Нещодавно створив власну настільну гру.
Про професію та хобі
В'ячеслав: Я на 15 хвилин старший за брата, але не скажу, що більше встигнув у житті (сміється). За професією я кастинг-директор, у цій сфері – близько 10 років. Працюю на різних проєктах – від телевізійних програм до повнометражних фільмів.

Інколи ми з братом перетинаємося на роботі, коли я запрошую його на кастинги.

Головне хобі для мене – музика. Через брак часу не маю можливості працювати з нею професійно, але нещодавно все ж написав саундтрек до короткометражного фільму.
В навушниках FreeBuds 4 можна легко керувати відтворенням музики і викликами за допомогою простих, інтуїтивних дотиків:
Бездротові навушники Huawei FreeBuds 4 сумісні з усіма гаджетами на Android, Harmony OS 2, iOS і Windows. До них легко можна підключити будь-які два пристрої одночасно – смартфон, планшет, ноутбук, розумний годинник чи інтелектуальний екран Huawei. Ця функція гарантує, що користувачі не пропустять жодного важливого дзвінка, поки прослуховуватимуть улюблені треки чи насолоджуватимуться переглядом відео.

Під час вхідного дзвінка музику або фільм можна поставити на паузу. Audio Connectivity Centre у додатку Huawei AI Life включає список десяти нещодавно підключених пристроїв. Таким чином, користувачі можуть швидко перемикатися між гаджетами за допомогою простого дотику.
Олексій: Найкомфортніше – у навушниках, бо так не відволікає шум. Можна «відключитися» від світу й насолодитися чистим звучанням, сконцентруватися та зловити кайф.Найкращий вибір для мене – бездротові навушники, так можна робити ще безліч справ паралельно й не «плутатися».
Ще були кумедні випадки під час студентства. В університеті я мав довге волосся, а брат – коротше. Ми тоді взагалі були дуже різними. Але до мене все одно підходили й запитували: «Олексію, а як ти за тиждень таке волосся відростив?».

Олексій: Також була ситуація, коли я працював у Білій Церкві в театрі. Слава приїхав у гості подивитися виставу. Прийшов до театру й чекав мене, поки я був на репетиції.

І тут до нього підходить директор і каже: «Я не розумію, ти що тут робиш? У нас збори взагалі-то». Славко каже: «Ні, я тут чекаю просто». Директор: «У сенсі? Що ти тут чекаєш? Усі вже зібралися!». Потім довелося пояснювати, що то був не я (сміється).
В'ячеслав: Ми ніколи не намагалися нікого «розвести», використовуючи те, що ми близнюки.

Олексій: То тільки в кіно показують такі історії – у житті вони навряд чи можливі.

В'ячеслав: Хоча були ситуації, коли нам знадобилася наша схожість. Одна – ще у школі, коли я повинен був брати участь в олімпіаді з малювання, але сильно захворів. Тому ми вирішили, що брат піде замість мене. Пам'ятаю, тоді він посів друге місце, і я йому сказав: «Я б точно взяв перше!».
Про кумедні випадки через схожість
В'ячеслав: Я слухаю музику всюди: у залі, у дорозі, в офісі, вдома. Коли готую їжу або зосереджений на монотонній роботі. Це допомагає налаштуватися на потрібну хвилю.

Для кожної ситуації в мене різні навушники: коли хочу щось записати музичне, беру професійні навушники закритого типу, у залі користуюся тими навушниками, які не будуть випадати з вух, а на роботі чи в побуті – bluetooth-навушниками.

Олексій: А я зазвичай слухаю музику ввечері після роботи, коли є відчуття втоми. Драйв і драматургія музики допомагають побудувати новий план на завтра, на тиждень і на майбутнє.
Олексій: У нас багато талановитих музикантів, смак яких сформований через західних виконавців. Нещодавно для себе відкрив гурт Kalush. Він працює в жанрі, який я ніколи раніше не слухав, але думаю, що хлопці мають перспективи. Час від часу повертаюся до «Океану Ельзи» – це один із найкращих гуртів для мене.

Люблю Земфіру, бо її важко порівняти з іншими музикантами. Обожнюю гурт a-ha, хоча його вважають гуртом одного хіта. Крута співачка Sia. Також слухаю фольк. На його мотиви можна натрапити у творчості багатьох українських гуртів.
В'ячеслав: Я меломан, слухаю майже всі жанри музики. Головне – щоб була мелодійність. З популярного – це Queen, Muse. Можу слухати навіть попмузику, якщо відчувається композиторський талант. Не люблю, коли просто ритм. Танцювальна музика – це момент, а мелодійна – те, з чим ти живеш.

Зараз багато слухаю українських виконавців, а якщо західних, то частіше – британців.

Коли не знаю, що послухати, вмикаю класичну музику – у ній набагато більше, ніж у музиці сучасності, вона надихає.
Про музичні вподобання
В'ячеслав: Чомусь вважається, що близнюки не можуть один без одного навіть дня прожити. Або що всі близнюки повністю ідентичні в зовнішності. Це не так. Якщо довго спілкуватися з близнюками, все одно починаєш їх відрізняти. Тільки на перший погляд здається, що ми однакові, але в кожного свої риси.

Олексій: Ще є міф про те, що близнюки можуть на відстані відчути, коли з братом станеться якась біда. Це маячня.
Про найпопулярніші міфи
  • Проведення пальцем вгору / вниз: збільшення або зменшення гучності
  • Довге натискання: увімкнути / вимкнути функцію приглушення шуму, відхилити виклик
  • Подвійне торкання: відповісти / завершити виклик, відтворення / пауза, попередній / наступний трек, увімкнути голосовий помічник
У нас не одні мізки на двох — у цьому цінність
Тільки на перший погляд здається, що ми однакові, але в кожного свої риси
Найкомфортніше – у навушниках, бо так не відволікає шум.
Василь та Іван Костенки


Про вподобання в одязі
Ще був випадок в аеропорту. Ми отримали посадкові талони, забрали два паспорти й пішли на контроль. Мене пропустили, а Василю кажуть: «Щось ви на себе не схожі. Вас же Іван звуть?». Виявилося, що ми переплутали паспорти, і на контролі це помітили.

Василь: До речі, в аеропортах нас часто запитують: «А ви паспортами не обмінялися?». Дивне запитання. А який сенс? Ми ж разом тут.
Василь: Якось я лежав у лікарні, а Ваня водночас пішов до лікаря з такими ж симптомами. А той каже: «Ти що, до брата хочеш? У тебе все гаразд» (сміється).

Іван: Ще був випадок, коли я провідував Васю в лікарні. Якось ішов коридором, а назустріч лікар: «Навіщо ти встав? У тебе ж крапельниці!». У таких ситуаціях складно пояснити, що я – не мій брат.
Про кумедні історії через схожість
Huawei FreeBuds 4 відтворюють звук з високою роздільною здатністю, тож улюблені треки будуть звучати на всі 100%. Навушники вирізняються діапазоном частот до 40 кГц, а також 14,3-міліметровим динамічним драйвером, тож високі частоти та баси звучать багатше та об'ємніше, водночас у повній гармонії.

Кожен навушник важить лише 4.1 г і практично не відчувається у вусі, даючи змогу насолоджуватися комфортним прослуховуванням музики з ефектом повного занурення протягом тривалого часу.
Головне під час прослуховування музики – якісний збалансований звук: не надто гучний бас, добре чутний голос та інструмент. І практичність – щоб навушники не випадали з вух. Ми завжди тестуємо, чи підходять навушники, на пісні Лани Дель Рей «Blue Velvet», бо там по черзі йдуть інструменти, ударні й голос.
практичність – щоб навушники не випадали з вух
Тато нам із дитинства говорив: те, що ви близнюки – ваша суперсила
Василь: Ми – художники, графічні дизайнери. З дитинства любимо малювати – це одночасно й робота, і хобі. Дев'ять років тому відкрили дизайн-студію Braty.

Іван: До створення власної компанії працювали в дизайн-агентствах. Зазвичай також разом. Навіть коли працювали окремо, і в команді не вистачало дизайнерів, могли порадити один одного.
Про професію та хобі
Василь: Ми з дитинства знали, що хочемо робити. У школі сиділи за однією партою, потім разом вступили до одного університету – на факультет графічного дизайну Миколаївської філії КНУКіМ.

Іван: А наше улюблене спільне хобі – подорожі. Чомусь саме коли ми вдвох, а не з компанією друзів, знаходимо круті місця й зустрічаємо цікавих людей.
Іван: Як косатки всією зграєю нападають на жертву, так і в нас у житті – якщо на Васю говорять щось погане, я завжди буду за нього заступатися. І навпаки.

Василь: У нас із дитинства так. Бувало, б'ємося між собою, а потім хтось кричить старшій сестрі: «Допоможи, мене б'ють!». Вона прибігає, починає захищати когось із нас і бити іншого, а потім ми вже вдвох із Ванею починаємо битися із сестрою (сміється).

Іван: Так, ми завжди разом і в будь-який момент прийдемо на поміч один одному.

Якось мені потрібно було поїхати на два дні, і Вася, попри велику кількість своїх проєктів, взяв мою роботу на себе.

Василь: У роботі я інтроверт, а Ваня – екстраверт. Тому брат зазвичай відповідає за комунікації – спілкується з партнерами та клієнтами. А я частіше вигадую щось.

Я схильний більше мислити, а Ваня – робити. Це корисний симбіоз.
Василь: Я ніколи не замислювався, чи добре, що ми брати-близнюки. Для мене це природно, і я не знаю, як може бути інакше. Іноді дивишся на інших близнюків і дивуєшся, настільки схожі. А себе так не сприймаємо.

Іван: Тато нам із дитинства говорив: те, що ви близнюки – ваша суперсила. Так і є. Наприклад, нам не знайоме відчуття самотності.

Василь: І стресові ситуації нам простіше переживати, адже ми разом. Ми дуже дружні, навіть у дитинстві серйозних конфліктів не було.
Про взаємини з братом
Василь: Не розумію людей, які думають, що ми обмінюємося партнерами, коли зустрічаємося з кимось. Це ж абсурд!

Іван: Чи що ходимо на побачення один замість одного. По-перше, який у цьому сенс, якщо ти йдеш на побачення з людиною, яка тобі подобається? По-друге, у нас в зовнішності є відмінності, тому видно, хто є хто.

Василь: Ми ніколи не користувалися схожістю задля того, щоб когось обдурити чи якось розважитися в такому стилі. Це неповага до інших людей.
Про міфи, які надокучають
Василь: Ми слухаємо майже все: від бардів до андеграунду.

Іван: Майже вся наша музика – це світлий смуток: Джей-Джей Йогансон, Бйорк, Луна, Лана Дель Рей. Усе плавне, гармонійне та спокійне.

Василь:
Для нас музика – як розрада.

Іван: Я майже завжди в навушниках. У нас творча робота, тому важливо потрапити в потік, а музика якраз налаштовує на це.
Про музичні вподобання
Василь: Я слухаю музику під час прогулянок містом, у подорожах, у літаках.

Іван: У кожної нашої подорожі є саундтрек, він вибирається сам собою. Наприклад, ми гуляємо, чуємо пісню, вона нам запам'ятовується, і потім ми її слухаємо кілька днів.

Василь: Саме місто дає музику – щось чуємо з авто чи в барах, і так з'являються саундтреки. Наприклад, Миколаїв – це «Дельфіни» Луни, Греція – пісні ретроспівачки Марінели, а Рим – пісні Раффаелли Карри.
Іван: Буває, коли в торгових центрах вибираємо одяг, ходимо окремо, а потім зустрічаємося на касі, і виявляється, що в нас однакові речі.

А іноді одягаємося однаково спеціально, щоб привернути увагу. Нам для роботи потрібно заводити нові знайомства й налагоджувати зв'язки, тому подібне трапляється на світських заходах.

Василь: Загалом схожість часто допомагає нам у різних ситуаціях. Наприклад, коли потрібно було йти на співбесіду до посольства, щоб отримати візу. Заходили ми по одному, але видно ж, що ми близнюки – це викликало замилування.

Іван: Або якось в Азії в джунглях нас зупинила поліція з автоматами. Поліціянти виставили всіх у ряд, ходили серйозні, а потім поглянули на нас: «О, twins!». Ну й відпустили. Наша схожість часто пом'якшує серйозні ситуації.
Іван: У дитинстві батьки не купували нам спеціально однаковий одяг. Якщо й були ідентичні речі, то їх дарував хтось із родичів.

Василь: Проте зараз у нас трапляються смішні випадки з одягом. Загалом ми по-різному вбираємось. Але буває, не змовляючись, одягаємо однакові речі. І потім вирішуємо, хто переодягається.

Для Вані одяг важливіший, ніж для мене: я люблю щось простіше, а він може заморочитись із вбранням.
складно пояснити, що я – не мій брат.
Валерія та Людмила Кравченки
Людмила: Одного разу я складала іспит замість сестри. Вона подорожувала Норвегією й не мала можливості написати тест, який їй раптово поставили. Тому попросила мене. Я наділа захисну маску, шалик, який Лера носить, – і ніхто не помітив різниці.

Валерія: Моя подруга допомогла Люді написати тест, тому ми навіть високий бал за нього отримали. Там загалом було головне з'явитися на іспит, щоб потім не виникло проблем із перездачею.

Людмила: А ще нас плутали викладачі. Деякі мої викладачі з КНУ ім. Тараса Шевченка також викладають у НАУ, де навчається Лера. Кілька разів один викладач бачив сестру в коридорі й дивувався, чому я з ним не вітаюся (сміється).
Про кумедні історії через схожість
Людмила: З подарунками не завжди можна вгадати. Я мінімалістка, і Лері важко вибирати мені подарунки: я сама рідко знаю, чого хочу. А якщо знаю, то це переважно корисні практичні подарунки, наприклад жорсткий диск із пам'яттю. А в сестри список із подарунками ніколи не закінчується (сміється).

Лера мені постійно робить сюрпризи, а я їй. Цьогоріч на день народження я влаштувала сестрі фотосесію: спочатку відвезла її в салон на мейк та укладку, а потім – на зйомку. Це було весело.
Валерія: Приблизно 70% дня я проводжу з музикою. Spotify в мене завжди активний. Я меломанка, тому слухаю різні жанри – під настрій. Те, що найчастіше повторюється – музика періоду до 2000-х, треки ATL і The Weeknd.


Людмила: А я люблю хіп-хоп, серед фаворитів – Big Baby Tape та Дрейк. Зазвичай слухаю музику під час бігу, тому найчастіше використовую bluetooth-навушники, вони найзручніші. Також мені важливо, щоб я чула довкілля, адже я часто бігаю містом, і треба розуміти, що відбувається навколо.
Про музичні вподобання
Валерія: Я дуже задоволена, що ми є одна в одної. Фактично я народилася з найкращою подругою, яка зростала поруч і завжди підтримує мене в житті.

Людмила: Ти ніколи не відчуваєш себе самотнім, бо поруч завжди близька людина, яка підтримує й розуміє в будь-яких ситуаціях.

Валерія: Звичайно, у дитинстві ми й сварилися, і билися, і змагалися за увагу батьків. Зараз це суто добра конкуренція. Ми як мотиватори одна для одної. Часто сміємося з того, що змагаємося, хто кому кращий подарунок вигадає.
Про взаємини із сестрою
Валерія: Один із найдивніших міфів – про те, що близнюки відчувають біль один одного. До прикладу, коли одному зле, то іншому також. Це неправда. Буває, що одній із нас недобре, а інша водночас розважається й нічого не підозрює. Ми ментально не пов'язані й живемо окремими життями.

Людмила: Ще дивує міф, що близнюки мають завжди дружити. У нас були періоди, коли ми майже не спілкувалися. Наприклад, у старших класах Лера багато гуляла з друзями, а в мене був хлопець, який їй не подобався. Тому ми проводили час окремо. Навіть Новий рік якось зустрічали порізно – і це було окей.
Про міфи, які надокучають
В навушниках FreeBuds 4 можна зануритися в улюблену музику і водночас пристосуватися до зовнішніх умов. Завдяки конструкції open-fit вирівнюється тиск повітря, проте звуки довкілля залишаються чутними — для безпечного та комфортного використання на вулиці.

При вимкненій функції активного шумоприглушення навушники можуть безперервно відтворювати аудіо протягом 4 годин, а із зарядним чохлом — до 22 годин. Окрім того, завдяки технології швидкої зарядки Huawei FreeBuds 4 можна підзарядити усього за 15 хвилин, щоб потім насолоджуватися музикою протягом 2,5 години.
Я народилася з найкращою подругою
Валерія: Я працюю в авіаційній галузі – інженеркою в роботі з експлуатаційною документацією. Головне хобі, яке займає велику частину життя, – це спорт.

Людмила: А я SMM-менеджерка. У штаті компанії обіймаю посаду SMM Head, плюс беру проєкти як фрилансерка.
Про професію та хобі
Обожнюю біг. З 1 січня в мене челлендж – 365 днів бігу. Намагаюся до кінця року закрити свою мету – 1000 км за рік. Також пробігла вже кілька півмарафонів.
Кілька разів один викладач бачив сестру в коридорі й дивувався, чому я з ним не вітаюся
Валерія: У дитинстві батьки вибирали нам одяг в однаковому стилі. Відмінності були тільки в кольорах: наприклад, одній – зелений, іншій – рожевий. Коли ми дорослішали, змінювалися переваги у фасонах і колірній гамі.

Зараз ми найчастіше вибираємо одяг різних стилів.

Людмила: У Лери переважає жіночний стиль – у неї більше елегантних вбрань. А мій стиль близький до «пацанського» – я люблю зручні худі, джинси та кросівки. Мене можна побачити в сукні декілька разів у рік, не більше (сміється).
Про вподобання в одязі
найчастіше використовую bluetooth-навушники, вони найзручніші