Сортування та перероблення, спалення, продаж: як у різних країнах утилізують сміття
Щоб не виробляти нове сміття й не засмічувати планету, відходи варто переробляти. Це найпростіший спосіб зберегти екологію й не продукувати нове сміття.
У багатьох державах впроваджені програми для сортування та перероблення відходів; є схеми, які допомагають жителям країн розсортувати побутове сміття вдома та помістити його до правильного контейнера. Завдяки цьому можна зменшувати вуглецевий слід та не засмічувати довкілля відходами, які довго розкладаються та шкодять екології.
У матеріалі розповідаємо про досвід сортування й перероблення сміття в інших європейських і не тільки країнах.
Спойлер: ідеального варіанту перероблення відходів немає, але є позитивні тенденції, які Україна також може перейняти.
Партнер турботи про планету та нашого спецпроєкту – корпорація «Біосфера», виробник товарів для дому та особистої гігієни, який піклується про споживача у всіх сферах життя.
Швеція
На звалища Швеції потрапляє лише 1% відходів. Значну частину сміття в країні переробляють, намагаючись наблизитися до принципу zero waste – нуль відходів.
Кілька років тому виходила стаття про те, що 99% сміття у Швеції переробляється. Насправді це не зовсім так. Дійсно, на звалищах лишається мінімум відходів, та з інших переробляється приблизно половина.
Іншу половину спалюють на електростанціях, перетворюючи на енергію. Саме спалення сміття дає можливість у холодну пору року забезпечити тепло майже 10 мільйонам жителів країни.
Звернемося до статистики, яку надає Avfall Sverige – шведська асоціація, яка забезпечує збір та перероблення відходів у муніципалітетах. Згідно з даними асоціації, енергія, яка виробляється зі спаленого сміття, допомагає закрити потребу в опаленні 1,25 млн квартир, а потребу в електроенергії – для 680 тисяч будинків.
Спалення сміття не є екологічним: через це виділяється більше СO2, порівнюючи з вугіллям та природним газом, від яких багато країн планують відмовитися саме з екологічних міркувань.
Є й інші причини, через які спалення відходів – не найкраща стратегія. Це, як не дивно, займає більше ресурсів, ніж перероблення й повторне використання сміття.
Та в методу є й прибічники, які наголошують: сміття на звалищах так само виділяє CO2, забруднюючи довкілля. До того ж частина зі спалювальних відходів виділяє значно менше вуглецю, ніж вугілля та газ.
Окрім спалення, близько 50% відходів у Швеції все ж переробляють і використовують повторно. Як це вдається?
У країні стала культура сортування сміття: дітей ще змалечку привчають це робити навіть у школі. У Швеції дійсно зручно розподіляти відходи – є безліч сортувальних станцій, які розташовані неподалік від жилих районів.
Перероблення сміття у Швеції в цифрах:
- за рік країна імпортує близько 700 тонн сміття з інших країн;
- у 2019 році 84% пляшок і бляшанок перероблено;
- 46% побутових відходів перетворено на енергію у 2020 році.
Польща
У Польщі, як і у Швеції, значну кількість сміття спалюють, перетворюючи на енергію. У країні є дев’ять заводів зі спалювання відходів та отримання енергії – у Варшаві, Кракові, Познані, Гданську, Бидгощі, Білостоці, Коніні, Жешуві, Щецині та інших містах.
Також, подібно до Швеції, у Польщі близько 50% відходів підходить для перероблення – за статистикою від 2020 року. Для порівняння – ще у 2017-му в державі переробляли тільки трохи більше як 25% сміття, у 2019-му – 34%.
У тому ж 2019-му до країни імпортували більш ніж 500 тисяч тонн відходів. Та Польща – не найкращий приклад принаймні щодо грамотного сортування, хоча й значний прогрес у рециклінгу можна побачити. У країні досі існує проблема стихійних звалищ, які засмічують екологію. На ці звалища відправляється й незаконно завезене з інших країн сміття, яке не підлягає переробленню. Його частину спалюють, а щось залишається на звалищах.
Значну частину сміття Польща закуповує в Німеччини, про яку йтиметься далі.
Німеччина
У Німеччині також відповідально ставляться до сортування сміття. Більшу частину відходів повторно використовують або компостують.
Жителі Німеччини зазвичай сортують сміття, розподіляючи його на кілька категорій:
- синя ємність для відходів – папір і картон: газети, журнали, картонні ємності для яєць, листи та конверти, складене картонне пакування;
- жовта ємність – пластик і м’який метал: пластикові пляшки, картонні коробки з-під молока та соку, пакування йогуртів, картонні коробки для напоїв, алюмінієва фольга, жерстяні бляшанки;
- зелена або коричнево-зелена ємність – біорозкладні продукти й відходи: кавова гуща та фільтри, шкаралупа яєць, будь-які залишки їжі, зокрема овочі, фрукти та їхня шкірка; садові відходи – квіти, трава, листя;
- сіра або чорна ємність – інше сміття, окрім скляних пляшок, які треба утилізувати окремо.
Ці відходи потім розкладаються за різними контейнерами, звідки сміття вивозять та переробляють/компостують.
Батарейки, лампочки та електротехніку – потенційно небезпечні речі, які не варто просто викидати – у Німеччині можна здавати в магазинах електроніки та господарських магазинах. В останні можна також віддати залишки лаків, фарб.
У країні також намагаються якнайкраще утилізувати одяг у нормальному стані, який вже не потрібний. У районах є окремі ємності для такого одягу, де його можна залишити – і це значно кращий варіант, аніж просто викидати його до загального смітника. Одяг можна віддати й до спеціалізованого фонду, безплатно надіславши речі поштою.
До речі, за неправильну утилізацію сміття в Німеччині запроваджені штрафи від 10 до 1500 євро. Це не найприємніший, та все ж стимул слідкувати за відходами й робити так, щоб вони завдавали якнайменше шкоди довкіллю.
Японія
Близько 60% побутових відходів японців – це саме пластикове пакування від їжі. Японія є другою у світі державою-виробником пластикового сміття на душу населення (після США).
Саме пластиковим пакуванням японці замінили більш екологічне пакування, яке використовували раніше – папір, картон, деревину. Зараз у Японії майже завжди використовують одноразові пластикові тари – пляшки, ємності для кави та ланчів тощо.
Втім, японці відповідально ставляться до сортування відходів: вони розуміють, яке сміття до якої ємності збирати, і віддають на перероблення. У країні налагоджена система
Згідно зі звітом, у 2018-му в країні переробили близько 84% пластикового сміття. У США, де продукується більше пластикових відходів, цей показник менше 10%.
Та знову ж таки – частину цього пластику некоректно називати переробленим, адже його спалюють і перетворюють на енергію. А от близько 30% пластику дійсно переробляють – створюють із нього нові речі, наприклад. А от приблизно 14% пластикових відходів або вивозять на звалища, або спалюють без перетворення на енергію.
Частину з відходів Японія експортує до інших країн, що теж може бути не найкращим варіантом – адже гарантії, що в цих державах сміття нормально переробляється, немає. Наприклад, у Малайзії, куди Японія вивозить свої відходи, існує проблема зі звалищами, бо ресурсів для перероблення явно бракує.
Та країна має грандіозні плани – у 2019 році влада оголосила про зменшення кількості пластикових відходів. Окрім цього, у Токіо збираються до 2030-го скоротити частину спалюваного сміття на 40%.
Данія
У Данії кожен мешканець у середньому викидає близько 800 кг сміття за рік – і це майже вдвічі більше від середнього показника в європейських країнах. Утім, держава планує зробити перероблення відходів ефективнішим. Для цього мешканці повинні покращити сортування сміття, розподіляючи його відразу по десяти контейнерах. Так відходи вийде ефективніше переробляти залежно від їхніх видів.
У Данії, як і в інших країнах, що ми згадували, спалюють частину сміття, перетворюючи його на енергію для опалення будинків. Та, за рішенням Єврокомісії, у державах не мають відкриватися нові спалювальні заводи, а неефективні й старі повинні припинити роботу. Тож данська влада має чітку ціль – скоротити міць сміттєспалювальних заводів майже вдвічі до 2030-го.
У країні є комплекс установок для ефективного перероблення будівельного сміття. Наприклад, компанія Mis Recycling A/S щороку переробляє близько 3 мільйонів тонн будівельних відходів і 100 тисяч тонн твердих гірських порід.
Перероблені матеріали йдуть на дійсно корисні проєкти: кілька років тому архітектурне бюро Lendager Group звело житловий квартал Upsycle Studios із повторно використаних матеріалів: бетону, склопакетів та паркетних дошок. Комплекс в Ерестаді (місто неподалік від Копенгагена) налічує 20 будинків, на даху яких є можливість встановити сонячні батареї. За словами розробників, за 50 років будинки мають виробити на 60% менше вуглецю, ніж звичайні, зведені з нових матеріалів.
Замість висновків
Немає країни, яка б стала ідеальним прикладом того, як правильно сортувати та переробляти сміття. Досі тривають суперечки щодо перетворення відходів на енергію шляхом спалювання. У багатьох державах є проблеми зі стихійними звалищами та переробленням сміття загалом.
Утім, є кілька речей, які точно варто робити, щоб зменшити кількість продукованого сміття:
- відмовлятися від надлишку пластикової упакови (що, наприклад, планує зробити Японія);
- грамотно сортувати та привчати до цього дітей ще змалечку (на прикладі Німеччини);
- налагодити систему перероблення сміття й використовувати перероблені матеріали повторно (як це зробили в Данії).