“Моє кохання до тебе безмежне" - так почасти люди зізнаються у почуттях до своєї половинки. Але що означає - безмежне? Де є ті межі, і чи как просто їх подолати? У нашому спецпроєкті “Кохання не має меж" ми розповімо про почуття людей, які не зламали ніякі кордони і перешкоди - їм підвладні і вік, і відстань, і час, і стать.
І це доводить просту істину про те, що справжнє кохання - існує!
І це доводить просту істину про те, що справжнє кохання - існує!
Кохання без меж
Марія та Олексій
Ада і Лада
Алекс та Наді
Ніна та Сергій
“Моє кохання до тебе безмежне" - так почасти люди зізнаються у почуттях до своєї половинки. Але що означає - безмежне? Де є ті межі, і чи как просто їх подолати? У нашому спецпроєкті “Кохання не має меж" ми розповімо про почуття людей, які не зламали ніякі кордони і перешкоди - їм підвладні і вік, і відстань, і час, і стать.
І це доводить просту істину про те, що справжнє кохання - існує!
І це доводить просту істину про те, що справжнє кохання - існує!
Кохання без меж
Марія та Олексій
Ада і Лада
Алекс та Наді
Ніна та Сергій
Алекс і Наді побажали залишитись анонімними, не афішувати свої імена та фото. Пара в офіційному шлюбі, але обрала для себе відкриті стосунки, у яких кожен може мати й інших партнерів.
Наді трохи запізнюється на інтерв'ю, Алекс просить не починати без неї: «Це в принципі характерне для наших стосунків – намагаємося робити все разом».
Наді трохи запізнюється на інтерв'ю, Алекс просить не починати без неї: «Це в принципі характерне для наших стосунків – намагаємося робити все разом».
Історія Алекса та Наді, пари з відкритими стосунками
«У попередніх стосунках моя бісексуальність і полігамність мала осуд і неприйняття, доки я не зустрів її»
Усе почалось із коментаря Алекса під сторіз Наді. Молоді люди були знайомі, бачились у компанії, обмінялися дружбами в соцмережах. А потім опинилися в різних країнах. За кілька місяців почався карантин, усі сиділи вдома, і в молодих людей почалося спілкування – довгі відеорозмови та листування.
«Це були годинні дзвінки, таке нечасто траплялося в моєму житті. І обʼєднали вони нас ще й тому, що ми майже відразу почали обговорювати теми сексу та вподобань. Тоді стало зрозуміло, що із цією людиною в нас щось справді особливе», – згадує Наді.
Можливість бути відвертим, обговорювати те, що непристойно, ділитися найпотаємнішим і своїми справжніми бажаннями стало запорукою близькості для молодих людей.
«Я був до цього в різних стосунках, – каже Алекс. – Але свої бажання, свою „темну“ сторону – бісексуальність і полігамність, – зазвичай приховував. Та навіть коли зізнався в цьому – у відповідь бачив осуд і часто все закінчувалося розривом стосунків».
«Це були годинні дзвінки, таке нечасто траплялося в моєму житті. І обʼєднали вони нас ще й тому, що ми майже відразу почали обговорювати теми сексу та вподобань. Тоді стало зрозуміло, що із цією людиною в нас щось справді особливе», – згадує Наді.
Можливість бути відвертим, обговорювати те, що непристойно, ділитися найпотаємнішим і своїми справжніми бажаннями стало запорукою близькості для молодих людей.
«Я був до цього в різних стосунках, – каже Алекс. – Але свої бажання, свою „темну“ сторону – бісексуальність і полігамність, – зазвичай приховував. Та навіть коли зізнався в цьому – у відповідь бачив осуд і часто все закінчувалося розривом стосунків».
З Наді все було по-іншому: Алекс уперше відчув, що його сприймають. У Наді відкритість стосунків і полігамність викликала цікавість і збудження, проте не одразу.
Пара у стосунках вже 2 роки. Через 3 місяці онлайн-спілкування вони зустрілися, почали жити разом і одружилися. Водночас кожен із партнерів може мати стосунки та секс з іншими.
Пара у стосунках вже 2 роки. Через 3 місяці онлайн-спілкування вони зустрілися, почали жити разом і одружилися. Водночас кожен із партнерів може мати стосунки та секс з іншими.
«Водночас я казав Наді, якщо в неї трапиться якась зустріч, а вона мене не попередить, то нічого страшного», – додає Алекс.
Пара заявляє, що не відчуває ревнощів, – їх замінює особисте задоволення від задоволення партнера. Вони звикли обговорювати свої почуття і плани, та слідкувати, щоб обом було комфортно.
«Ревнощі – це не те, що залежить від поведінки іншої людини. Це лише внутрішнє відчуття. Людині або хочеться так поводитися, або вона просто не може інакше. Якщо стосовно тебе роблять щось, що не обговорювалося, і від цього боляче – вийди до партнера в контакт і проговори цю подію», – розповідає Алекс.
Пара заявляє, що не відчуває ревнощів, – їх замінює особисте задоволення від задоволення партнера. Вони звикли обговорювати свої почуття і плани, та слідкувати, щоб обом було комфортно.
«Ревнощі – це не те, що залежить від поведінки іншої людини. Це лише внутрішнє відчуття. Людині або хочеться так поводитися, або вона просто не може інакше. Якщо стосовно тебе роблять щось, що не обговорювалося, і від цього боляче – вийди до партнера в контакт і проговори цю подію», – розповідає Алекс.
Він ніколи мені не відмовить і не скаже, що це суто мої проблеми. Комфорт партнера дуже важливий, тому заради цього Алекс може тимчасово відмовитися від інших зв'язків», – м'яко й натхненно проговорює Наді.«Це працює в обидві сторони. Коли їй добре з кимось чи зі мною – прекрасно, якщо їй некомфортно, не важливо, яка причина, я намагатимуся не робити дій, які її скривдять», – підсумовує чоловік.
Для Наді це другий шлюб, але перші домовлені відкриті стосунки. У попередньому шлюбі розмови про полігамність навіть не сприймалися.
Для Наді це другий шлюб, але перші домовлені відкриті стосунки. У попередньому шлюбі розмови про полігамність навіть не сприймалися.
«З Алексом я змогла познайомитись із собою. Бо раніше я багато про себе не усвідомлювала, не зізнавалася собі в чомусь. А з Алексом виявилося, що те, яка я є, з моїми бажаннями – я крута і я можу бути прийнятою», – каже Наді.
«У моїх попередніх стосунках були експерименти з полігамністю, але вони були такі ситуативні та зазвичай із позиції жертви партнера. Тобто дівчина йшла на поступки моїй полігамності, а потім це стало приводом для звинувачень», – ділиться Алекс.
Друзі пари знають про відкритість стосунків Алекса та Наді. Дівчина каже, що їх з Алексом вміння домовитись і бути відвертими у стосунках – привід для гордості. Батькам про свою полігамність молоді люди не розповідають. Просто не хочуть пояснювати їм особливості своїх взаємин.
«Відкритість стосунків – це великою мірою про силу духу та чесність. Ми не з позиції якоїсь нестачі в нашій парі це робимо», – каже Наді.
«У моїх попередніх стосунках були експерименти з полігамністю, але вони були такі ситуативні та зазвичай із позиції жертви партнера. Тобто дівчина йшла на поступки моїй полігамності, а потім це стало приводом для звинувачень», – ділиться Алекс.
Друзі пари знають про відкритість стосунків Алекса та Наді. Дівчина каже, що їх з Алексом вміння домовитись і бути відвертими у стосунках – привід для гордості. Батькам про свою полігамність молоді люди не розповідають. Просто не хочуть пояснювати їм особливості своїх взаємин.
«Відкритість стосунків – це великою мірою про силу духу та чесність. Ми не з позиції якоїсь нестачі в нашій парі це робимо», – каже Наді.
«Ми настільки одне одного кохаємо, що просто кайфуємо, коли іншому добре. Зі мною чи не зі мною – не важливо, головне – це щастя партнера. Я інколи наводжу таке порівняння: вона йде у кав'ярню пити каву, чому мені має бути погано, що вона не п'є мою каву або п'є не зі мною, або в мене немає настрою робити каву? Чому я маю нервуватися, якщо їй добре? Їй добре = мені добре», – каже Алекс.
«Насправді чимало людей хотіли б приміряти відкриті стосунки на себе. Коли я розповідаю про нас із Наді друзям, я часто натрапляю на таку хорошу білу заздрість», – додає чоловік.
Пара каже, що мало людей таку можливість обговорює, адже не може домовитись і зізнається одне одному у своїх бажаннях.
«Ми не хочемо афішувати полігамність своїх стосунків. Теоретично це може вплинути на кар'єру, наприклад. Бо всі ми знаємо, що трапляються люди нетолерантні, люди, які не сприймають нашу форму кохання», – ділиться Наді.
«Насправді чимало людей хотіли б приміряти відкриті стосунки на себе. Коли я розповідаю про нас із Наді друзям, я часто натрапляю на таку хорошу білу заздрість», – додає чоловік.
Пара каже, що мало людей таку можливість обговорює, адже не може домовитись і зізнається одне одному у своїх бажаннях.
«Ми не хочемо афішувати полігамність своїх стосунків. Теоретично це може вплинути на кар'єру, наприклад. Бо всі ми знаємо, що трапляються люди нетолерантні, люди, які не сприймають нашу форму кохання», – ділиться Наді.
«Ми із самого початку прийняли таку конвенцію про те, що чесність і відкритість для нас першочергова, – ділиться секретом дівчина. – Ми не звинувачуємо одне одного, проте говоримо про свої почуття».
Безумовність прийняття партнера – головне правило пари. І Алекс каже, що дуже вдячний дружині за те, що вона приймає його абсолютно: «Для мене це настільки важливо та цінно – і я жодним чином не хочу зруйнувати наші стосунки із цією людиною. Я завжди буду їй вдячний за це».
«Я навчилася зовсім по-іншому спілкуватися з людьми завдяки цій простій формулі: не звинувачувати, говорити про себе й свої почуття та приймати партнера», – каже Наді й зізнається, що це не раз допомагало молодим людям не впадати в емоції, уникати конфліктів, інакше дивитися на ситуацію і на свого партнера.
Ще одним секретом міцної пари Алекс називає здатність домовлятися про все: «Там, де партнер цю здатність втрачає, у пари починаються труднощі».
Безумовність прийняття партнера – головне правило пари. І Алекс каже, що дуже вдячний дружині за те, що вона приймає його абсолютно: «Для мене це настільки важливо та цінно – і я жодним чином не хочу зруйнувати наші стосунки із цією людиною. Я завжди буду їй вдячний за це».
«Я навчилася зовсім по-іншому спілкуватися з людьми завдяки цій простій формулі: не звинувачувати, говорити про себе й свої почуття та приймати партнера», – каже Наді й зізнається, що це не раз допомагало молодим людям не впадати в емоції, уникати конфліктів, інакше дивитися на ситуацію і на свого партнера.
Ще одним секретом міцної пари Алекс називає здатність домовлятися про все: «Там, де партнер цю здатність втрачає, у пари починаються труднощі».
«У відкритих стосунках є елемент гри. Я знаю, що Алексу приносить задоволення, якщо я зустрічаюся з кимось. А я можу це задоволення дати. Я бачу його задоволення, його кайф, і мене це в сотні разів більше розбурхує, ніж зустріч, про яку Алекс не знає», – з усмішкою на обличчі розповідає Наді.
«Одна з найважливіших навичок, які ми виховали в наших стосунках – виносити все на обговорення. Я, наприклад, можу підійти й сказати: «Алекс, мені не дуже комфортно, що ти фліртуєш із цією дівчиною, я зараз почуваюся вразливою. Я не можу спокійно сприймати ваш флірт. Мені тривожно, бо в мене наразі такі-то моменти».
Кохання – це завжди про підсилення одне одного, вважає пара. Один плюс один – дорівнює багато, говорять вони.
Алекс і Наді побажали залишитись анонімними, не афішувати свої імена та фото. Пара в офіційному шлюбі, але обрала для себе відкриті стосунки, у яких кожен може мати й інших партнерів.
Наді трохи запізнюється на інтерв’ю, Алекс просить не починати без неї: «Це в принципі характерне для наших стосунків – намагаємося робити все разом».
Наді трохи запізнюється на інтерв’ю, Алекс просить не починати без неї: «Це в принципі характерне для наших стосунків – намагаємося робити все разом».
Історія Алекса та Наді, пари з відкритими стосунками
«У попередніх стосунках моя бісексуальність і полігамність мала осуд і неприйняття, доки я не зустрів її»
Усе почалось із коментаря Алекса під сторіз Наді. Молоді люди були знайомі, бачились у компанії, обмінялися дружбами в соцмережах. А потім опинилися в різних країнах. За кілька місяців почався карантин, усі сиділи вдома, і в молодих людей почалося спілкування – довгі відеорозмови та листування.
«Це були годинні дзвінки, таке нечасто траплялося в моєму житті. І обʼєднали вони нас ще й тому, що ми майже відразу почали обговорювати теми сексу та вподобань. Тоді стало зрозуміло, що із цією людиною в нас щось справді особливе», – згадує Наді.
Можливість бути відвертим, обговорювати те, що непристойно, ділитися найпотаємнішим і своїми справжніми бажаннями стало запорукою близькості для молодих людей.
«Я був до цього в різних стосунках, – каже Алекс. – Але свої бажання, свою „темну“ сторону – бісексуальність і полігамність, – зазвичай приховував. Та навіть коли зізнався в цьому – у відповідь бачив осуд і часто все закінчувалося розривом стосунків».
«Це були годинні дзвінки, таке нечасто траплялося в моєму житті. І обʼєднали вони нас ще й тому, що ми майже відразу почали обговорювати теми сексу та вподобань. Тоді стало зрозуміло, що із цією людиною в нас щось справді особливе», – згадує Наді.
Можливість бути відвертим, обговорювати те, що непристойно, ділитися найпотаємнішим і своїми справжніми бажаннями стало запорукою близькості для молодих людей.
«Я був до цього в різних стосунках, – каже Алекс. – Але свої бажання, свою „темну“ сторону – бісексуальність і полігамність, – зазвичай приховував. Та навіть коли зізнався в цьому – у відповідь бачив осуд і часто все закінчувалося розривом стосунків».
З Наді все було по-іншому: Алекс уперше відчув, що його сприймають. У Наді відкритість стосунків і полігамність викликала цікавість і збудження, проте не одразу.
Пара у стосунках вже 2 роки. Через 3 місяці онлайн-спілкування вони зустрілися, почали жити разом і одружилися. Водночас кожен із партнерів може мати стосунки та секс з іншими.
Пара у стосунках вже 2 роки. Через 3 місяці онлайн-спілкування вони зустрілися, почали жити разом і одружилися. Водночас кожен із партнерів може мати стосунки та секс з іншими.
«Водночас я казав Наді, якщо в неї трапиться якась зустріч, а вона мене не попередить, то нічого страшного», – додає Алекс.
Пара заявляє, що не відчуває ревнощів, – їх замінює особисте задоволення від задоволення партнера. Вони звикли обговорювати свої почуття і плани, та слідкувати, щоб обом було комфортно.
«Ревнощі – це не те, що залежить від поведінки іншої людини. Це лише внутрішнє відчуття. Людині або хочеться так поводитися, або вона просто не може інакше. Якщо стосовно тебе роблять щось, що не обговорювалося, і від цього боляче – вийди до партнера в контакт і проговори цю подію», – розповідає Алекс.
Пара заявляє, що не відчуває ревнощів, – їх замінює особисте задоволення від задоволення партнера. Вони звикли обговорювати свої почуття і плани, та слідкувати, щоб обом було комфортно.
«Ревнощі – це не те, що залежить від поведінки іншої людини. Це лише внутрішнє відчуття. Людині або хочеться так поводитися, або вона просто не може інакше. Якщо стосовно тебе роблять щось, що не обговорювалося, і від цього боляче – вийди до партнера в контакт і проговори цю подію», – розповідає Алекс.
Він ніколи мені не відмовить і не скаже, що це суто мої проблеми. Комфорт партнера дуже важливий, тому заради цього Алекс може тимчасово відмовитися від інших зв'язків», – м'яко й натхненно проговорює Наді.«Це працює в обидві сторони. Коли їй добре з кимось чи зі мною – прекрасно, якщо їй некомфортно, не важливо, яка причина, я намагатимуся не робити дій, які її скривдять», – підсумовує чоловік.
Для Наді це другий шлюб, але перші домовлені відкриті стосунки. У попередньому шлюбі розмови про полігамність навіть не сприймалися.
Для Наді це другий шлюб, але перші домовлені відкриті стосунки. У попередньому шлюбі розмови про полігамність навіть не сприймалися.
«З Алексом я змогла познайомитись із собою. Бо раніше я багато про себе не усвідомлювала, не зізнавалася собі в чомусь. А з Алексом виявилося, що те, яка я є, з моїми бажаннями – я крута і я можу бути прийнятою», – каже Наді.
«У моїх попередніх стосунках були експерименти з полігамністю, але вони були такі ситуативні та зазвичай із позиції жертви партнера. Тобто дівчина йшла на поступки моїй полігамності, а потім це стало приводом для звинувачень», – ділиться Алекс.
Друзі пари знають про відкритість стосунків Алекса та Наді. Дівчина каже, що їх з Алексом вміння домовитись і бути відвертими у стосунках – привід для гордості. Батькам про свою полігамність молоді люди не розповідають. Просто не хочуть пояснювати їм особливості своїх взаємин.
«Відкритість стосунків – це великою мірою про силу духу та чесність. Ми не з позиції якоїсь нестачі в нашій парі це робимо», – каже Наді.
«У моїх попередніх стосунках були експерименти з полігамністю, але вони були такі ситуативні та зазвичай із позиції жертви партнера. Тобто дівчина йшла на поступки моїй полігамності, а потім це стало приводом для звинувачень», – ділиться Алекс.
Друзі пари знають про відкритість стосунків Алекса та Наді. Дівчина каже, що їх з Алексом вміння домовитись і бути відвертими у стосунках – привід для гордості. Батькам про свою полігамність молоді люди не розповідають. Просто не хочуть пояснювати їм особливості своїх взаємин.
«Відкритість стосунків – це великою мірою про силу духу та чесність. Ми не з позиції якоїсь нестачі в нашій парі це робимо», – каже Наді.
«Ми настільки одне одного кохаємо, що просто кайфуємо, коли іншому добре. Зі мною чи не зі мною – не важливо, головне – це щастя партнера. Я інколи наводжу таке порівняння: вона йде у кав'ярню пити каву, чому мені має бути погано, що вона не п'є мою каву або п'є не зі мною, або в мене немає настрою робити каву? Чому я маю нервуватися, якщо їй добре? Їй добре = мені добре», – каже Алекс.
«Насправді чимало людей хотіли б приміряти відкриті стосунки на себе. Коли я розповідаю про нас із Наді друзям, я часто натрапляю на таку хорошу білу заздрість», – додає чоловік.
Пара каже, що мало людей таку можливість обговорює, адже не може домовитись і зізнається одне одному у своїх бажаннях.
«Ми не хочемо афішувати полігамність своїх стосунків. Теоретично це може вплинути на кар'єру, наприклад. Бо всі ми знаємо, що трапляються люди нетолерантні, люди, які не сприймають нашу форму кохання», – ділиться Наді.
«Насправді чимало людей хотіли б приміряти відкриті стосунки на себе. Коли я розповідаю про нас із Наді друзям, я часто натрапляю на таку хорошу білу заздрість», – додає чоловік.
Пара каже, що мало людей таку можливість обговорює, адже не може домовитись і зізнається одне одному у своїх бажаннях.
«Ми не хочемо афішувати полігамність своїх стосунків. Теоретично це може вплинути на кар'єру, наприклад. Бо всі ми знаємо, що трапляються люди нетолерантні, люди, які не сприймають нашу форму кохання», – ділиться Наді.
«Ми із самого початку прийняли таку конвенцію про те, що чесність і відкритість для нас першочергова, – ділиться секретом дівчина. – Ми не звинувачуємо одне одного, проте говоримо про свої почуття».
Безумовність прийняття партнера – головне правило пари. І Алекс каже, що дуже вдячний дружині за те, що вона приймає його абсолютно: «Для мене це настільки важливо та цінно – і я жодним чином не хочу зруйнувати наші стосунки із цією людиною. Я завжди буду їй вдячний за це».
«Я навчилася зовсім по-іншому спілкуватися з людьми завдяки цій простій формулі: не звинувачувати, говорити про себе й свої почуття та приймати партнера», – каже Наді й зізнається, що це не раз допомагало молодим людям не впадати в емоції, уникати конфліктів, інакше дивитися на ситуацію і на свого партнера.
Ще одним секретом міцної пари Алекс називає здатність домовлятися про все: «Там, де партнер цю здатність втрачає, у пари починаються труднощі».
Безумовність прийняття партнера – головне правило пари. І Алекс каже, що дуже вдячний дружині за те, що вона приймає його абсолютно: «Для мене це настільки важливо та цінно – і я жодним чином не хочу зруйнувати наші стосунки із цією людиною. Я завжди буду їй вдячний за це».
«Я навчилася зовсім по-іншому спілкуватися з людьми завдяки цій простій формулі: не звинувачувати, говорити про себе й свої почуття та приймати партнера», – каже Наді й зізнається, що це не раз допомагало молодим людям не впадати в емоції, уникати конфліктів, інакше дивитися на ситуацію і на свого партнера.
Ще одним секретом міцної пари Алекс називає здатність домовлятися про все: «Там, де партнер цю здатність втрачає, у пари починаються труднощі».
«У відкритих стосунках є елемент гри. Я знаю, що Алексу приносить задоволення, якщо я зустрічаюся з кимось. А я можу це задоволення дати. Я бачу його задоволення, його кайф, і мене це в сотні разів більше розбурхує, ніж зустріч, про яку Алекс не знає», – з усмішкою на обличчі розповідає Наді.
«Одна з найважливіших навичок, які ми виховали в наших стосунках – виносити все на обговорення. Я, наприклад, можу підійти й сказати: «Алекс, мені не дуже комфортно, що ти фліртуєш із цією дівчиною, я зараз почуваюся вразливою. Я не можу спокійно сприймати ваш флірт. Мені тривожно, бо в мене наразі такі-то моменти».
Кохання – це завжди про підсилення одне одного, вважає пара. Один плюс один – дорівнює багато, говорять вони.
Сергій і Ніна Хведченя познайомилися завдяки історії. Вона – викладачка, яка захоплювалася наукою. Він – відомий історик, учений, доктор наук.
«Офіційно наші стосунки почалися з 2009 року. Але цей факт можна оскаржити, бо ми жили на Оболоні неподалік одне від одного. І, найімовірніше, побачилися ми на 2–3 роки раніше від офіційної дати знайомства», – розповідає Сергій.
Ніна та Сергій жили за кілька кварталів одне від одного на одній вулиці. В акаунті в соцмережах своєї знайомої Ніна побачила чоловіка, чиїми книжками зачитувалась, і висловила бажання познайомитися з автором – Сергієм Хведченею.
«Офіційно наші стосунки почалися з 2009 року. Але цей факт можна оскаржити, бо ми жили на Оболоні неподалік одне від одного. І, найімовірніше, побачилися ми на 2–3 роки раніше від офіційної дати знайомства», – розповідає Сергій.
Ніна та Сергій жили за кілька кварталів одне від одного на одній вулиці. В акаунті в соцмережах своєї знайомої Ніна побачила чоловіка, чиїми книжками зачитувалась, і висловила бажання познайомитися з автором – Сергієм Хведченею.
«Це рішення було легке й навіть необхідне», – каже Ніна.
«Кохання базується на довірі. Хоч на першому етапі пристрасть усе одно домінує», – каже Сергій.
У пари, на думку подружжя Хведченя, мають бути спільні інтереси. У них це історія, подорожі. Важливо відкривати себе у стосунках наново. Люди сьогодні бояться відповідальності, бояться викликів і труднощів, вважає Ніна. Сергій же зізнається, що рішення створити сім'ю для нього справді відповідальне та серйозне: «Мені хотілось оформленого шлюбу, але до зустрічі з Ніною я цього справді боявся».
«Кохання базується на довірі. Хоч на першому етапі пристрасть усе одно домінує», – каже Сергій.
У пари, на думку подружжя Хведченя, мають бути спільні інтереси. У них це історія, подорожі. Важливо відкривати себе у стосунках наново. Люди сьогодні бояться відповідальності, бояться викликів і труднощів, вважає Ніна. Сергій же зізнається, що рішення створити сім'ю для нього справді відповідальне та серйозне: «Мені хотілось оформленого шлюбу, але до зустрічі з Ніною я цього справді боявся».
Ніна називає Сергія «чоловік-свято»: кожні вихідні в них активні, чоловік робить сюрпризи, влаштовує вечері при свічках. І дуже сумує за відкритими кордонам. Адже в них ще так багато спільних планів щодо подорожей та особливих дат для святкування їхнього кохання.
Сергій і Ніна ніколи не дозволяють одне одному нудьгувати: подорожі, захоплення історією, постійні сюрпризи – те, що допомагає берегти близькість і не втрачати цікавість до життя. І одне до одного.
Сергій і Ніна ніколи не дозволяють одне одному нудьгувати: подорожі, захоплення історією, постійні сюрпризи – те, що допомагає берегти близькість і не втрачати цікавість до життя. І одне до одного.
«Можна сказати, що я була ініціатором наших стосунків», – зізнається Ніна.
Ніна вже була заміжня протягом 30 років, перший її чоловік помер. У неї двоє дорослих дітей. Сергій називає свій перший шлюб студентським – він одружився з дівчиною, але сім'я проіснувала не більш ніж рік.
«Діти дорослі, називають мого коханого „Борисич“», – сміється Ніна, згадуючи, як розповідала дітям про свого «молодого чоловіка». Їхня підтримка для неї дуже цінна.
Ніна та Сергій разом обʼїхали більш ніж 30 країн. Зізнання в коханні було на Ейфелевій вежі, освідчення – на Ніагарському водоспаді, перше весілля у нас було в Лас-Вегасі.
Після цього пара вирішила зареєструвати шлюб в Україні та повінчатися. Сергій каже, що це було для нього дуже важливо: «Це був крок, який підтверджував серйозність наших стосунків».
«Я не замислюючись сказала, що візьму прізвище чоловіка», – говорить Ніна.
Ніна вже була заміжня протягом 30 років, перший її чоловік помер. У неї двоє дорослих дітей. Сергій називає свій перший шлюб студентським – він одружився з дівчиною, але сім'я проіснувала не більш ніж рік.
«Діти дорослі, називають мого коханого „Борисич“», – сміється Ніна, згадуючи, як розповідала дітям про свого «молодого чоловіка». Їхня підтримка для неї дуже цінна.
Ніна та Сергій разом обʼїхали більш ніж 30 країн. Зізнання в коханні було на Ейфелевій вежі, освідчення – на Ніагарському водоспаді, перше весілля у нас було в Лас-Вегасі.
Після цього пара вирішила зареєструвати шлюб в Україні та повінчатися. Сергій каже, що це було для нього дуже важливо: «Це був крок, який підтверджував серйозність наших стосунків».
«Я не замислюючись сказала, що візьму прізвище чоловіка», – говорить Ніна.
Історія Ніни та Сергія Хведчені, які зійшлися майже у 60 років
«Зізнання в коханні було на Ейфелевій вежі, освідчення – на Ніагарському водоспаді, а перше весілля – у Лас-Вегасі».
«Ми почали їздити в подорожі, на море, все було так чудово, у нас були прекрасні стосунки, дружина мене всім балувала. І я тоді сказав їй: ну якщо це і є родина, то мені це дуже подобається, – жартує Сергій. – Мені не близькі інші форми стосунків, окрім традиційного шлюбу. Я вважав, що ми із дружиною мали обовʼязково офіційно оформити наші стосунки - тому ми побралися, а потім вирішили повінчатися».
Сергій і Ніна Хведченя познайомилися завдяки історії. Вона – викладачка, яка захоплювалася наукою. Він – відомий історик, учений, доктор наук.
«Офіційно наші стосунки почалися з 2009 року. Але цей факт можна оскаржити, бо ми жили на Оболоні неподалік одне від одного. І, найімовірніше, побачилися ми на 2–3 роки раніше від офіційної дати знайомства», – розповідає Сергій.
Ніна та Сергій жили за кілька кварталів одне від одного на одній вулиці. В акаунті в соцмережах своєї знайомої Ніна побачила чоловіка, чиїми книжками зачитувалась, і висловила бажання познайомитися з автором – Сергієм Хведченею.
«Офіційно наші стосунки почалися з 2009 року. Але цей факт можна оскаржити, бо ми жили на Оболоні неподалік одне від одного. І, найімовірніше, побачилися ми на 2–3 роки раніше від офіційної дати знайомства», – розповідає Сергій.
Ніна та Сергій жили за кілька кварталів одне від одного на одній вулиці. В акаунті в соцмережах своєї знайомої Ніна побачила чоловіка, чиїми книжками зачитувалась, і висловила бажання познайомитися з автором – Сергієм Хведченею.
«Це рішення було легке й навіть необхідне», – каже Ніна.
«Кохання базується на довірі. Хоч на першому етапі пристрасть усе одно домінує», – каже Сергій.
У пари, на думку подружжя Хведченя, мають бути спільні інтереси. У них це історія, подорожі. Важливо відкривати себе у стосунках наново. Люди сьогодні бояться відповідальності, бояться викликів і труднощів, вважає Ніна. Сергій же зізнається, що рішення створити сім'ю для нього справді відповідальне та серйозне: «Мені хотілось оформленого шлюбу, але до зустрічі з Ніною я цього справді боявся».
«Кохання базується на довірі. Хоч на першому етапі пристрасть усе одно домінує», – каже Сергій.
У пари, на думку подружжя Хведченя, мають бути спільні інтереси. У них це історія, подорожі. Важливо відкривати себе у стосунках наново. Люди сьогодні бояться відповідальності, бояться викликів і труднощів, вважає Ніна. Сергій же зізнається, що рішення створити сім'ю для нього справді відповідальне та серйозне: «Мені хотілось оформленого шлюбу, але до зустрічі з Ніною я цього справді боявся».
Ніна називає Сергія «чоловік-свято»: кожні вихідні в них активні, чоловік робить сюрпризи, влаштовує вечері при свічках. І дуже сумує за відкритими кордонам. Адже в них ще так багато спільних планів щодо подорожей та особливих дат для святкування їхнього кохання.
Сергій і Ніна ніколи не дозволяють одне одному нудьгувати: подорожі, захоплення історією, постійні сюрпризи – те, що допомагає берегти близькість і не втрачати цікавість до життя. І одне до одного.
Сергій і Ніна ніколи не дозволяють одне одному нудьгувати: подорожі, захоплення історією, постійні сюрпризи – те, що допомагає берегти близькість і не втрачати цікавість до життя. І одне до одного.
«Можна сказати, що я була ініціатором наших стосунків», – зізнається Ніна.
Ніна вже була заміжня протягом 30 років, перший її чоловік помер. У неї двоє дорослих дітей. Сергій називає свій перший шлюб студентським – він одружився з дівчиною, але сім'я проіснувала не більш ніж рік.
«Діти дорослі, називають мого коханого „Борисич“», – сміється Ніна, згадуючи, як розповідала дітям про свого «молодого чоловіка». Їхня підтримка для неї дуже цінна.
Ніна та Сергій разом обʼїхали більш ніж 30 країн. Зізнання в коханні було на Ейфелевій вежі, освідчення – на Ніагарському водоспаді, перше весілля у нас було в Лас-Вегасі.
Після цього пара вирішила зареєструвати шлюб в Україні та повінчатися. Сергій каже, що це було для нього дуже важливо: «Це був крок, який підтверджував серйозність наших стосунків».
«Я не замислюючись сказала, що візьму прізвище чоловіка», – говорить Ніна.
Ніна вже була заміжня протягом 30 років, перший її чоловік помер. У неї двоє дорослих дітей. Сергій називає свій перший шлюб студентським – він одружився з дівчиною, але сім'я проіснувала не більш ніж рік.
«Діти дорослі, називають мого коханого „Борисич“», – сміється Ніна, згадуючи, як розповідала дітям про свого «молодого чоловіка». Їхня підтримка для неї дуже цінна.
Ніна та Сергій разом обʼїхали більш ніж 30 країн. Зізнання в коханні було на Ейфелевій вежі, освідчення – на Ніагарському водоспаді, перше весілля у нас було в Лас-Вегасі.
Після цього пара вирішила зареєструвати шлюб в Україні та повінчатися. Сергій каже, що це було для нього дуже важливо: «Це був крок, який підтверджував серйозність наших стосунків».
«Я не замислюючись сказала, що візьму прізвище чоловіка», – говорить Ніна.
Історія Ніни та Сергія Хведчені, які зійшлися майже у 60 років
«Зізнання в коханні було на Ейфелевій вежі, освідчення – на Ніагарському водоспаді, а перше весілля – у Лас-Вегасі».
«Ми почали їздити в подорожі, на море, все було так чудово, у нас були прекрасні стосунки, дружина мене всім балувала. І я тоді сказав їй: ну якщо це і є родина, то мені це дуже подобається, – жартує Сергій. – Мені не близькі інші форми стосунків, окрім традиційного шлюбу. Я вважав, що ми із дружиною мали обовʼязково офіційно оформити наші стосунки - тому ми побралися, а потім вирішили повінчатися».
Ада та Лада познайомилися завдяки спільному хобі. В інтернеті на форумі текстових рольових ігор, де в кожної дівчини був персонаж, якому вони створювали історії.
«Нам стало цікаво разом грати. Так тривало пів року, але ми почали спілкуватися за межами текстових ігор. Як друзі. Ці рольові ігри дозволяють глибше пізнати людину, зрозуміти, як вона реагує на ситуації. Стало ясно, що ми одна одній дуже цікаві», – ділиться Ада.
Дружнє спілкування тривало ще рік. Після чого Ада приїхала в місто, де жила Лада, познайомитись і побачитись із друзями.
«Нам стало цікаво разом грати. Так тривало пів року, але ми почали спілкуватися за межами текстових ігор. Як друзі. Ці рольові ігри дозволяють глибше пізнати людину, зрозуміти, як вона реагує на ситуації. Стало ясно, що ми одна одній дуже цікаві», – ділиться Ада.
Дружнє спілкування тривало ще рік. Після чого Ада приїхала в місто, де жила Лада, познайомитись і побачитись із друзями.
Історія Ади та Лади
«Сім'я – це про любов між людьми, а всім нам треба трохи більше любові»
«І тут вже були іскри, пристрасть і вибух, – сміється Лада. – Через 2–3 тижні я сказала Аді: так, усе, я так більше не можу, нумо зустрічатися».
«Дайте партнеру дихати, немає нічого поганого в особистому просторі – це можливість розвиватися і залишатися цікавим одне для одного».
Стосунки на відстані тривали ще три з половиною роки. Останні півтора року пара живе разом у Києві.
«Ми намагалися частіше приїздити одна до одної. І постійно тримали в голові план зʼїхатися і жити разом», – каже Лада.
Пара намагається тримати таке інфополе навколо, яке лояльно ставиться до їхніх взаємин. Ладі пощастило: обоє її батьків знають про сексуальну орієнтацію дівчини й не мають щодо цього ніяких упереджень. «Вони сприймають нас з Адою як пару». Ада ж зізнається, що з батьками не спілкується, але причина не в її стосунках.
На особистих сторінках у соцмережах дівчата не приховують свої взаємини. Нещодавно вони завели спільну сторінку, де викладають фото разом. Не приховувати, але й не виносити свою родину на транспаранти, – філософія, яку сповідують дівчата.
«Ми намагалися частіше приїздити одна до одної. І постійно тримали в голові план зʼїхатися і жити разом», – каже Лада.
Пара намагається тримати таке інфополе навколо, яке лояльно ставиться до їхніх взаємин. Ладі пощастило: обоє її батьків знають про сексуальну орієнтацію дівчини й не мають щодо цього ніяких упереджень. «Вони сприймають нас з Адою як пару». Ада ж зізнається, що з батьками не спілкується, але причина не в її стосунках.
На особистих сторінках у соцмережах дівчата не приховують свої взаємини. Нещодавно вони завели спільну сторінку, де викладають фото разом. Не приховувати, але й не виносити свою родину на транспаранти, – філософія, яку сповідують дівчата.
«Нам було б дуже цінно створити сім'ю й офіційно оформити наші стосунки», – кажуть Ада та Лада. Наявність прав і можливостей створити пару й відсутність стигматизації одностатевих стосунків стала б важливою для дівчат зміною. «Нам би це дуже допомогло. Було б чудово, якби одностатевим парам дозволили мати дітей. Хоч ми й не прагнемо до материнства».
«Сім'я – це про любов між людьми, а всім нам треба трохи більше любові», – упевнені дівчата.
1 червня Ада та Лада святкують як дату, коли вони стали одна одній дружинами – зробили на безіменних пальцях символічні татуювання у вигляді обручок. Ада каже, що кожна з дівчат намагається робити щось приємне для іншої, дає можливість бути прийнятою і зрозумілою. Наприклад, коли Ада приходить додому з роботи, її чекає вечеря від Лади та можливість побути на самоті чи просто помовчати.
Серед пунктів здорових стосунків обидві називають наявність особистого простору:
1 червня Ада та Лада святкують як дату, коли вони стали одна одній дружинами – зробили на безіменних пальцях символічні татуювання у вигляді обручок. Ада каже, що кожна з дівчат намагається робити щось приємне для іншої, дає можливість бути прийнятою і зрозумілою. Наприклад, коли Ада приходить додому з роботи, її чекає вечеря від Лади та можливість побути на самоті чи просто помовчати.
Серед пунктів здорових стосунків обидві називають наявність особистого простору:
Ада та Лада познайомилися завдяки спільному хобі. В інтернеті на форумі текстових рольових ігор, де в кожної дівчини був персонаж, якому вони створювали історії.
«Нам стало цікаво разом грати. Так тривало пів року, але ми почали спілкуватися за межами текстових ігор. Як друзі. Ці рольові ігри дозволяють глибше пізнати людину, зрозуміти, як вона реагує на ситуації. Стало ясно, що ми одна одній дуже цікаві», – ділиться Ада.
Дружнє спілкування тривало ще рік. Після чого Ада приїхала в місто, де жила Лада, познайомитись і побачитись із друзями.
«Нам стало цікаво разом грати. Так тривало пів року, але ми почали спілкуватися за межами текстових ігор. Як друзі. Ці рольові ігри дозволяють глибше пізнати людину, зрозуміти, як вона реагує на ситуації. Стало ясно, що ми одна одній дуже цікаві», – ділиться Ада.
Дружнє спілкування тривало ще рік. Після чого Ада приїхала в місто, де жила Лада, познайомитись і побачитись із друзями.
Історія Ади та Лади
«Сім'я – це про любов між людьми, а всім нам треба трохи більше любові»
«І тут вже були іскри, пристрасть і вибух, – сміється Лада. – Через 2–3 тижні я сказала Аді: так, усе, я так більше не можу, нумо зустрічатися».
«Дайте партнеру дихати, немає нічого поганого в особистому просторі – це можливість розвиватися і залишатися цікавим одне для одного».
Стосунки на відстані тривали ще три з половиною роки. Останні півтора року пара живе разом у Києві.
«Ми намагалися частіше приїздити одна до одної. І постійно тримали в голові план зʼїхатися і жити разом», – каже Лада.
Пара намагається тримати таке інфополе навколо, яке лояльно ставиться до їхніх взаємин. Ладі пощастило: обоє її батьків знають про сексуальну орієнтацію дівчини й не мають щодо цього ніяких упереджень. «Вони сприймають нас з Адою як пару». Ада ж зізнається, що з батьками не спілкується, але причина не в її стосунках.
На особистих сторінках у соцмережах дівчата не приховують свої взаємини. Нещодавно вони завели спільну сторінку, де викладають фото разом. Не приховувати, але й не виносити свою родину на транспаранти, – філософія, яку сповідують дівчата.
«Ми намагалися частіше приїздити одна до одної. І постійно тримали в голові план зʼїхатися і жити разом», – каже Лада.
Пара намагається тримати таке інфополе навколо, яке лояльно ставиться до їхніх взаємин. Ладі пощастило: обоє її батьків знають про сексуальну орієнтацію дівчини й не мають щодо цього ніяких упереджень. «Вони сприймають нас з Адою як пару». Ада ж зізнається, що з батьками не спілкується, але причина не в її стосунках.
На особистих сторінках у соцмережах дівчата не приховують свої взаємини. Нещодавно вони завели спільну сторінку, де викладають фото разом. Не приховувати, але й не виносити свою родину на транспаранти, – філософія, яку сповідують дівчата.
«Нам було б дуже цінно створити сім'ю й офіційно оформити наші стосунки», – кажуть Ада та Лада. Наявність прав і можливостей створити пару й відсутність стигматизації одностатевих стосунків стала б важливою для дівчат зміною. «Нам би це дуже допомогло. Було б чудово, якби одностатевим парам дозволили мати дітей. Хоч ми й не прагнемо до материнства».
«Сім'я – це про любов між людьми, а всім нам треба трохи більше любові», – упевнені дівчата.
1 червня Ада та Лада святкують як дату, коли вони стали одна одній дружинами – зробили на безіменних пальцях символічні татуювання у вигляді обручок. Ада каже, що кожна з дівчат намагається робити щось приємне для іншої, дає можливість бути прийнятою і зрозумілою. Наприклад, коли Ада приходить додому з роботи, її чекає вечеря від Лади та можливість побути на самоті чи просто помовчати.
Серед пунктів здорових стосунків обидві називають наявність особистого простору:
1 червня Ада та Лада святкують як дату, коли вони стали одна одній дружинами – зробили на безіменних пальцях символічні татуювання у вигляді обручок. Ада каже, що кожна з дівчат намагається робити щось приємне для іншої, дає можливість бути прийнятою і зрозумілою. Наприклад, коли Ада приходить додому з роботи, її чекає вечеря від Лади та можливість побути на самоті чи просто помовчати.
Серед пунктів здорових стосунків обидві називають наявність особистого простору:
Уперше Марія та Олексій зустрілися, коли Маші було 3, а Льоші 6 років. Вони були сусідами, і батьки привели їх на день народження до знайомої.
«Вона була зовсім маленькою і запам'яталася мені тим, що дуже сильно плакала, бо не хотіла дарувати іменинниці ляльку, яку принесла. Подумав тоді, яка вередлива дівчинка», – сміється Олексій.
Вони були знайомі, але, зустрічаючись мимохідь, навіть не віталися.
Льоша згадує момент, коли він, уже 20-річним, мив машину у дворі й побачив ту саму маленьку вередливу Машу, якій вже було 18. «Думаю, вау, яка вже доросла стала», – згадує Льоша.
«Вона була зовсім маленькою і запам'яталася мені тим, що дуже сильно плакала, бо не хотіла дарувати іменинниці ляльку, яку принесла. Подумав тоді, яка вередлива дівчинка», – сміється Олексій.
Вони були знайомі, але, зустрічаючись мимохідь, навіть не віталися.
Льоша згадує момент, коли він, уже 20-річним, мив машину у дворі й побачив ту саму маленьку вередливу Машу, якій вже було 18. «Думаю, вау, яка вже доросла стала», – згадує Льоша.
Історія Марії та Олексія, які знайомі з дитинства
«Нам ніколи не сумно разом. Рутина й побут можуть вбивати весь драйв у стосунках»
«Це ситуація, яка нас дуже згуртувала. Такі моменти, коли ти залишаєш старе життя і все кардинально змінюєш, роблять вас міцнішими, або ви розходитеся та й усе», – вважає Маша.
Потім вони знайшлись у соцмережах. Маша лишилася сама вдома й вирішила написати Олексію. «Він мені весь цей час подобався, і я його знайшла через спільних знайомих. І ми зустрілися, хоч у цей час він десь гуляв із друзями», – розповідає Маша.
Вони просто потеревенили біля будинку, а потім багато переписувалися протягом місяця. Далі почалися зустрічі, походи в нічні клуби, прогулянки.
«У Льоші був магазин такий модний у місті, і я знала про нього та приходила купувати туди кросівки, речі, хоча більше просто прагнула подивитися на нього», – згадує Маша.
«Пам'ятаю, як ми пішли в клуб узимку й Маша якось хотіла мати ефектний вигляд і вдягла босоніжки. Я провів її додому тоді й уперше поцілував», – розповідає чоловік. І з того часу вони вже не розлучалися.
Вони 10 років разом і майже 5 років як одружені. Зізнаються, що разом вони пережили багато складних моментів. Особливо об'єднав їх переїзд із рідного Луганська до Києва.
Вони просто потеревенили біля будинку, а потім багато переписувалися протягом місяця. Далі почалися зустрічі, походи в нічні клуби, прогулянки.
«У Льоші був магазин такий модний у місті, і я знала про нього та приходила купувати туди кросівки, речі, хоча більше просто прагнула подивитися на нього», – згадує Маша.
«Пам'ятаю, як ми пішли в клуб узимку й Маша якось хотіла мати ефектний вигляд і вдягла босоніжки. Я провів її додому тоді й уперше поцілував», – розповідає чоловік. І з того часу вони вже не розлучалися.
Вони 10 років разом і майже 5 років як одружені. Зізнаються, що разом вони пережили багато складних моментів. Особливо об'єднав їх переїзд із рідного Луганська до Києва.
Спочатку пара винаймала житло з друзями, потім самі, а після придбала власну квартиру. Довелося починати все з нуля: «Тоді стає зрозумілим, хто з тобою по-справжньому, а хто – через класне авто чи бізнес», – каже Льоша.
«Ми постійно одне одного підштовхуємо до чогось. Нам увесь час необхідний якийсь рух і розвиток, нам не сумно одне з одним. Ми найкращі друзі, окрім того, що ми пара», – сміється Маша.
У Маші свій проєкт на ютуб-каналі, вона викладає англійську, а Льоша – її директор і продюсер. «Часто важко перемикатися між робочими справами й особистими», – каже Льоша. Олексій – підприємець і, окрім проєктів дружини, розвиває свою справу.
«Нещодавно ми продали квартиру та придбали будинок. Тепер робимо ремонт і живемо з батьками. І нам дуже подобається робити щось нове й змінюватися. Рутина й побут можуть вбивати весь драйв у стосунках», – переконана Маша.
«Ми постійно одне одного підштовхуємо до чогось. Нам увесь час необхідний якийсь рух і розвиток, нам не сумно одне з одним. Ми найкращі друзі, окрім того, що ми пара», – сміється Маша.
У Маші свій проєкт на ютуб-каналі, вона викладає англійську, а Льоша – її директор і продюсер. «Часто важко перемикатися між робочими справами й особистими», – каже Льоша. Олексій – підприємець і, окрім проєктів дружини, розвиває свою справу.
«Нещодавно ми продали квартиру та придбали будинок. Тепер робимо ремонт і живемо з батьками. І нам дуже подобається робити щось нове й змінюватися. Рутина й побут можуть вбивати весь драйв у стосунках», – переконана Маша.
У пари підростає син, йому 1 рік і 8 місяців. Разом вони об'їздили чимало країн, у деяких жили по 3–4 місяці.
«Мені дуже важливо, що Олексій ніколи мене не обмежує, ніколи не ріже мені крила. Мені хочеться бути не лише мамою і дружиною. Мені потрібно щось робити, щось починати», – зізнається Маша.
Секрет міцного шлюбу, на думку пари, у тому, що вони ніколи не нудьгують разом. «Наша подруга і хрещена нашого сина каже, що навряд чи знайшовся хтось іще, хто б нас витримав», – сміється дівчина.
Важливо мати особистий простір: у кожного окремі робочі проєкти, своє хобі, а от друзі – спільні.
«Ми не один плюс один і не половинки, ми один плюс один дорівнює десять. Ми – синергія», – каже Льоша.
«Мені дуже важливо, що Олексій ніколи мене не обмежує, ніколи не ріже мені крила. Мені хочеться бути не лише мамою і дружиною. Мені потрібно щось робити, щось починати», – зізнається Маша.
Секрет міцного шлюбу, на думку пари, у тому, що вони ніколи не нудьгують разом. «Наша подруга і хрещена нашого сина каже, що навряд чи знайшовся хтось іще, хто б нас витримав», – сміється дівчина.
Важливо мати особистий простір: у кожного окремі робочі проєкти, своє хобі, а от друзі – спільні.
«Ми не один плюс один і не половинки, ми один плюс один дорівнює десять. Ми – синергія», – каже Льоша.
Уперше Марія та Олексій зустрілися, коли Маші було 3, а Льоші 6 років. Вони були сусідами, і батьки привели їх на день народження до знайомої.
«Вона була зовсім маленькою і запам'яталася мені тим, що дуже сильно плакала, бо не хотіла дарувати іменинниці ляльку, яку принесла. Подумав тоді, яка вередлива дівчинка», – сміється Олексій.
Вони були знайомі, але, зустрічаючись мимохідь, навіть не віталися.
Льоша згадує момент, коли він, уже 20-річним, мив машину у дворі й побачив ту саму маленьку вередливу Машу, якій вже було 18. «Думаю, вау, яка вже доросла стала», – згадує Льоша.
«Вона була зовсім маленькою і запам'яталася мені тим, що дуже сильно плакала, бо не хотіла дарувати іменинниці ляльку, яку принесла. Подумав тоді, яка вередлива дівчинка», – сміється Олексій.
Вони були знайомі, але, зустрічаючись мимохідь, навіть не віталися.
Льоша згадує момент, коли він, уже 20-річним, мив машину у дворі й побачив ту саму маленьку вередливу Машу, якій вже було 18. «Думаю, вау, яка вже доросла стала», – згадує Льоша.
Історія Марії та Олексія, які знайомі з дитинства
«Нам ніколи не сумно разом. Рутина й побут можуть вбивати весь драйв у стосунках»
«Це ситуація, яка нас дуже згуртувала. Такі моменти, коли ти залишаєш старе життя і все кардинально змінюєш, роблять вас міцнішими, або ви розходитеся та й усе», – вважає Маша.
Потім вони знайшлись у соцмережах. Маша лишилася сама вдома й вирішила написати Олексію. «Він мені весь цей час подобався, і я його знайшла через спільних знайомих. І ми зустрілися, хоч у цей час він десь гуляв із друзями», – розповідає Маша.
Вони просто потеревенили біля будинку, а потім багато переписувалися протягом місяця. Далі почалися зустрічі, походи в нічні клуби, прогулянки.
«У Льоші був магазин такий модний у місті, і я знала про нього та приходила купувати туди кросівки, речі, хоча більше просто прагнула подивитися на нього», – згадує Маша.
«Пам'ятаю, як ми пішли в клуб узимку й Маша якось хотіла мати ефектний вигляд і вдягла босоніжки. Я провів її додому тоді й уперше поцілував», – розповідає чоловік. І з того часу вони вже не розлучалися.
Вони 10 років разом і майже 5 років як одружені. Зізнаються, що разом вони пережили багато складних моментів. Особливо об'єднав їх переїзд із рідного Луганська до Києва.
Вони просто потеревенили біля будинку, а потім багато переписувалися протягом місяця. Далі почалися зустрічі, походи в нічні клуби, прогулянки.
«У Льоші був магазин такий модний у місті, і я знала про нього та приходила купувати туди кросівки, речі, хоча більше просто прагнула подивитися на нього», – згадує Маша.
«Пам'ятаю, як ми пішли в клуб узимку й Маша якось хотіла мати ефектний вигляд і вдягла босоніжки. Я провів її додому тоді й уперше поцілував», – розповідає чоловік. І з того часу вони вже не розлучалися.
Вони 10 років разом і майже 5 років як одружені. Зізнаються, що разом вони пережили багато складних моментів. Особливо об'єднав їх переїзд із рідного Луганська до Києва.
Спочатку пара винаймала житло з друзями, потім самі, а після придбала власну квартиру. Довелося починати все з нуля: «Тоді стає зрозумілим, хто з тобою по-справжньому, а хто – через класне авто чи бізнес», – каже Льоша.
«Ми постійно одне одного підштовхуємо до чогось. Нам увесь час необхідний якийсь рух і розвиток, нам не сумно одне з одним. Ми найкращі друзі, окрім того, що ми пара», – сміється Маша.
У Маші свій проєкт на ютуб-каналі, вона викладає англійську, а Льоша – її директор і продюсер. «Часто важко перемикатися між робочими справами й особистими», – каже Льоша. Олексій – підприємець і, окрім проєктів дружини, розвиває свою справу.
«Нещодавно ми продали квартиру та придбали будинок. Тепер робимо ремонт і живемо з батьками. І нам дуже подобається робити щось нове й змінюватися. Рутина й побут можуть вбивати весь драйв у стосунках», – переконана Маша.
«Ми постійно одне одного підштовхуємо до чогось. Нам увесь час необхідний якийсь рух і розвиток, нам не сумно одне з одним. Ми найкращі друзі, окрім того, що ми пара», – сміється Маша.
У Маші свій проєкт на ютуб-каналі, вона викладає англійську, а Льоша – її директор і продюсер. «Часто важко перемикатися між робочими справами й особистими», – каже Льоша. Олексій – підприємець і, окрім проєктів дружини, розвиває свою справу.
«Нещодавно ми продали квартиру та придбали будинок. Тепер робимо ремонт і живемо з батьками. І нам дуже подобається робити щось нове й змінюватися. Рутина й побут можуть вбивати весь драйв у стосунках», – переконана Маша.
У пари підростає син, йому 1 рік і 8 місяців. Разом вони об’їздили чимало країн, у деяких жили по 3–4 місяці.
«Мені дуже важливо, що Олексій ніколи мене не обмежує, ніколи не ріже мені крила. Мені хочеться бути не лише мамою і дружиною. Мені потрібно щось робити, щось починати», – зізнається Маша.
Секрет міцного шлюбу, на думку пари, у тому, що вони ніколи не нудьгують разом. «Наша подруга і хрещена нашого сина каже, що навряд чи знайшовся хтось іще, хто б нас витримав», – сміється дівчина.
Важливо мати особистий простір: у кожного окремі робочі проєкти, своє хобі, а от друзі – спільні.
«Ми не один плюс один і не половинки, ми один плюс один дорівнює десять. Ми – синергія», – каже Льоша.
«Мені дуже важливо, що Олексій ніколи мене не обмежує, ніколи не ріже мені крила. Мені хочеться бути не лише мамою і дружиною. Мені потрібно щось робити, щось починати», – зізнається Маша.
Секрет міцного шлюбу, на думку пари, у тому, що вони ніколи не нудьгують разом. «Наша подруга і хрещена нашого сина каже, що навряд чи знайшовся хтось іще, хто б нас витримав», – сміється дівчина.
Важливо мати особистий простір: у кожного окремі робочі проєкти, своє хобі, а от друзі – спільні.
«Ми не один плюс один і не половинки, ми один плюс один дорівнює десять. Ми – синергія», – каже Льоша.