11 лютого відзначають Міжнародний день жінок і дівчат у науці. Саме до цього дня команда bit.ua приурочує спецпроєкт «Кюрі».

«Кюрі» – це проєкт про науковиць, які своїми відкриттями й винаходами змінюють хід історії.
Про жінок, які попри всі перешкоди, дискримінацію та знецінення досягали своєї мети та присвятили себе науці.
І так само як Марія Склодовська-Кюрі та Ірен Жоліо-Кюрі впливають на розвиток людства та суспільний прогрес.

Марія Склодовська-Кюрі

НАУКА Є ОСНОВОЮ |

«У|

У 2016 році жінок в українській науці налічувалося 46%. У 2021 році жінок у науці вже нарахували 40%. Подібні гендерні нерівності існують у всій STEM-сфері (наука, технології, інженерія, математика).

Розумові здібності жінок і чоловіків ніяк не відрізняються, єдина причина такої диспропорції криється в культурних і соціальних чинниках.

До Дня жінок у науці bit.ua вирішив запустити спецпроєкт «Кюрі» про жінок-науковиць. У першому матеріалі із циклу ми розберемося, наскільки серйозною є проблема гендерної нерівності, як подолати стереотипи та як заохотити дівчат працювати в науковій сфері. Створювати матеріал допомагала координаторка Stem is fem Єлизавета Коренко.

Про статистику

Феномен дірявої труби

Для прикладу можна подивитися на президію НАН України, де всього дві жінки, а всі інші пости займають чоловіки.

Те, що ми тільки що описали, називається «скляною стелею». Це такий невидимий бар'єр, який не дозволяє жінкам піднятися вище від певної кар'єрної сходинки.

Але система побудована так, що більшість жінок не доходить навіть до цієї стелі. Усе через феномен «дірявої труби». Це коли з кожною освітньою або кар'єрною сходинкою жінок стає все менше й менше.

Це світова проблема. Заданими досліджень:

40% жінок у науці може здатися непоганою цифрою, проте слід розібратися в цій статистиці трішки детальніше.

«‎Є такі моменти, коли статистика добра, але вона приховує деякі проблеми. В Україні, на жаль, робота науковця шалено недооплачувана, особливо коли ми говоримо про лаборантів/-ок та молодших наукових співробітників/-ць. У нас є чітка тенденція, що чим менш оплачувана робота, тим більше там жінок.

Найкраще цей феномен видно на прикладі української освіти, де більшість викладачів та вчителів – це жінки, а директори шкіл – чоловіки.

Така сама ситуація є в наукових установах, коли майже весь колектив може бути жіночим, а в керівництві – чоловіки», – каже Єлизавета Коренко.

«Дірява труба» працює не тільки в університеті, а й у школі

Світова статистика каже, що вчитися на STEM-спеціальності йде лише 35% жінок. Усе через те, що дівчат відмовляють братися за «чоловічу роботу».

Чому брак жінок у STEM – це проблема, і як мотивувати молодих дівчат іти цим шляхом

У світі стрімкого технічного й наукового прогресу STEM-професії є найперспективнішими та найоплачуванішими. Дискримінація забирає у значної частини людей можливість самореалізації та фінансової свободи.

Для того, щоб жінок у STEM стало більше, потрібно просто перестати їм заважати. Те, що звучить дуже просто, насправді потребує глобальних змін у суспільстві.

Американська асоціація жінок із вищою освітою пропонує такі зміни:

Таких самих принципів дотримуються у Stem is Fem:

натисни

натисни

натисни

натисни

День дівчат і жінок у науці – це привід вчергове згадати про гендерну нерівність у науковій галузі та зробити внесок жінок до науки більш видимим. Адже роками жіночий внесок у науку не тільки залишався непоміченим, а й навіть присвоювався чоловікам-науковцям.

Другий матеріал спецпроєкту bit.ua «Кюрі» – про жінок-науковиць, відкриття яких приписали собі чоловіки

Також учений закликав до поділу наукових лабораторій за статтю, хоча додав, що не має нічого проти жінок у науці. Слова Ганта не залишилися без уваги: у соцмережах почали активно обговорювати некоректні вислови науковця. Зрештою вчений пішов у відставку в Університетському коледжі Лондона та покинув посаду консультанта в Європейській дослідницькій раді.

В інтерв'ю виданню Observer Гант заявив, що фраза про жінок була лише жартом, наслідки якого зайшли надто далеко. За словами вченого, представники академічних закладів, які припинили з ним співпрацю, навіть не поцікавилися його реальним ставленням до жінок у науці.

Дружина Ганта, науковиця Мері Коллінз, його підтримала. На захист ученого також стали інші жінки-науковиці – професорка з фізики Дейм Атен Дональд, професорка з біології Оттолайн Лейзер та професорка з фізіології Дейм Ненсі Ротвелл. Усі вони, попри скептичне ставлення до зауважень Ганта щодо жінок, згадали про його підтримку молодих учених будь-якої статі.

Ротвелл наголосила, що Тімоті Гант дійсно допомагав багатьом жінкам-ученим.

У 2015-му лауреат Нобелівської премії за дослідження поділу клітин сер Тімоті Гант під час конференції з наукової журналістики пожартував:

"ДОЗВОЛЬТЕ ПОДІЛИТИСЯ З ВАМИ МОЇМИ ПРОБЛЕМАМИ З ДІВЧАТАМИ. КОЛИ ВОНИ В ЛАБОРАТОРІЇ, ВІДБУВАЮТЬСЯ ТРИ РЕЧІ: ТИ В НИХ |

Повернути науковицям видимість

Сам лауреат Нобелівської премії згодом вибачився за власні слова:

«Я дуже шкодую щодо зауважень, зроблених під час нещодавнього обіду «Жінки в науці» на всесвітній конференції наукових журналістів у Сеулі, Корея.

Я визнаю, що мої спроби самознижливого жарту були необдуманими й несмішними. Я засмучений тим, що засмутив своїх гостей, а це було останнє, що я збирався зробити…

У своїй кар'єрі я завжди намагався ставитися до своїх колег із повагою та добротою, ким би вони не були, і пишаюся тим, що був наставником багатьох видатних молодих учених, які розв'язуватимуть завтрашні біологічні проблеми після того, як я покину університет».

Утім, згадаймо насамперед проблеми з жіночою освітою. Навіть на сьогодні щонайменше в десяти країнах – Південному Судані, Нігері, Афганістані, Чаді, Малі, Гвінеї, Буркіна-Фасо, Ліберії та Ефіопії – дівчатам дуже важко здобувати навіть середню освіту. Це пов'язано з військовими конфліктами, традицією раннього заміжжя тощо..

Жінки в науці: чому це досі привід для суперечок і жартів? Кейс Тімоті Ганта

У багатьох країнах світу дівчата вже мають можливість отримувати базову середню та професійну вищу освіту. Для деяких опонентів фемінізму це є аргументом на користь гендерної рівності освіти. Утім, на практиці дівчата все ще стикаються з багатьма упередженнями й обмеженнями – з боку колег чи наставників-чоловіків зокрема.

Які проблеми актуалізують подібні скандали

Вже у 2017-му Гант повернувся до викладання, тож його кар'єра не була цілком зруйнована через цей скандал. Обговорення щодо покарання за невдалий сексистський жарт досі відкрите. Так само питання, наскільки подібним жартам, які знецінюють внесок жінок у науку, місце в науковому середовищі та як необачні слова вплинуть на кар'єру багатьох науковиць, є дискусійним.

У статті наукової співробітниці Гарвардської школи Кеннеді Крістін Рассел йдеться про те, що дослідник мав достатньо досвіду, щоб зрозуміти – такі жарти є недоречними.

Лауреат Нобелівської премії за місяць до конференції в Сеулі спілкувався з жінками-науковицями, які розповідали про проблеми з кар'єрою через домагання з боку керівництва. На думку біолога Майкла Ейзена, Гант одним жартом знецінив досвід колег-жінок, які поділилися болісними для них історіями, сподіваючись на підтримку з боку видатного науковця.

Насамперед ідеться про статус жінок у науці – скляну стелю, домагання з боку колег, несприйняття їх як науковиць та приписування їхніх досягнень колегам-чоловікам.

За всі роки існування Нобелівської премії її лауреатками стали 53 жінки та 866 чоловіків. Здавалося б, можна посилатися на цю різницю, аргументуючи нею твердження, що жінки в науці – скоріше виняток, ніж правило.

За словами президентки One Campaign Гейл Сміт, проблеми з освітою для дівчат є глобальною кризою, яка увічнює злидні.

«Більш ніж 130 мільйонів дівчат ще не вчаться у школі. Це більш як 130 мільйонів потенційних інженерок, підприємиць, викладачок і політикинь, яких немає в прогресивних прошарках міжнародного суспільства», – заявила Сміт.

Авторкою терміну «ефект Матильди» стала американська дослідниця історії науки Маргарет Россітер із Корнельского університету.

Россітер працювала над дисертацією в Єльському університеті й вивчала багатотомну працю з історії науки «American Men of Science». Науковиці потрапило до рук саме таке видання, хоча перевидання вже мало назву «American Men and Women of Science».

В «American Men of Science» Россітер знайшла біографії близько півтисячі жінок-учених. Про них було відомо зовсім мало, тож дослідниця захотіла зібрати якомога більше інформації.

Згодом Россітер написала наукову роботу про жінок-учених у США до 1920 року. Її статтю не захотіли публікувати авторитетні видання Science та SciAm. Та зрештою робота побачила світ завдяки публікації в науковому журналі AmSci.

Россітер спіткала доля багатьох жінок, чий внесок у науку залишився невідомим чи маловідомим. Наприклад, в україномовній версії Вікіпедії статті про дослідницю немає, а її праці, як і праці багатьох інших західних учених на тему жінок у науці здебільшого платні. Знайти їх безплатно та в перекладі доволі важко.

Ефект Матильди має виражене гендерне забарвлення, адже описує ігнорування саме жіночого внеску в науку.

Уперше систематичне ігнорування роботи жінок-науковиць описала суфражистка Матильда Джослін Гейдж у своєму есеї «Жінка як винахідниця».

Гейдж підкреслила, що на внесок жінок часто незважають, а їхні досягнення приписуються колегам-чоловікам. Це систематичне ігнорування праці дівчат, на думку дослідниці, продовжує життя гендерним стереотипам та твердженням, що тільки чоловіки створені для наукових відкриттів.

Серед інших проблем – приписування жіночих відкриттів, винаходів та наукових праць чоловікам. Такий феномен називається ефектом Матильди. Він є різновидом ефекту Матвія (походить від притчі про таланти з Євангелія від Матвія), що досліджував американський соціолог Роберт Мертон.

Під ефектом Матвія розуміємо нерівномірний розподіл благ – коли багаті люди накопичують статки, а бідні втрачають і без того невеликі збереження.

Роберт Мертон помічав відлуння цього ефекту й у науці. Соціолог вловив такий зв'язок: на праці іменитих учених посилаються значно частіше, а от їхні талановиті колеги залишаються в тіні, адже не встигли зробити гучного імені. Врешті-решт цей ефект і не дає можливості багатьом обдарованих науковцям/-ицям зробити успішну кар'єру.