10 думок людини без комплексів: Надя Перевізник
Герої цієї рубрики не зважають на суспільну думку та стереотипи. Яких принципів дотримуються люди без комплксів – читайте далі.
Надя Перевізник
спеціаліст з маркетингу й піару, зараз – директор з піару Сім’ї ресторанів Діми Борисова, публічний лектор, викладач
Закомплексованість і скромність – зовсім різні риси. Скромність я обожнюю, можливо тому, що деколи сама її позбавлена. Сподіваюся, в часи тотального селф-промо скромність стане новою цінною рисою.
У часи тотального селф-промо і селфі скромність має переродитися в нову, обожнювану рису.
Комплекси ж — це травматичні зажими, які псують життя не тільки конкретним людям, а й суспільству в цілому. Наше суспільство їх має багато — гендерних, сексуальних, політичних, громадських. Але зараз ми їх позбуваємося. Хоча це і нелегко, проте результат того вартий.
Роздуте его — це реальний комплекс. Боротьба з ним — це важко. Але мене заспокоїло те, що результат боротьби став мені байдужим, я просто з ним борюся. З перемінним успіхом.
Знаю по собі. Зменшується его – збільшується горизонт можливостей, яких через его просто неможливо було побачити.
Практично все моє середовище – це успішні люди в різних розуміннях слова «успіх». Це власники бізнесів і дауншифтери, духовні наставники і громадські діячі-бунтарі. Але більшість – «состоявшиеся». З одного боку, це формує, з іншого — зобов’язує.
Мені 30, і я ще в пошуку себе – це нелегко це визнавати, тим більше, публічно! Нелегко припинити бути індивідуалістом, зняти руки з керма. Для мене подвиг – розслабитись і дати життю шанс зробити мене щасливою.
До слави треба бути енергетично готовим. Прагнучи оної, пам’ятайте – вас розриватимуть на шматки. Готові?
Я ніколи не ставилась особливо до відомих і багатих людей. Мені просто хочеться опікати їхній талант. Можливо в цьому секрет нашої дружби і співпраці: вони бачать людину, з якою можна мати справу, а не фанатку, яка тільки й мріє, що про автограф.
Я – горда своїм походженням: родом з малого історичного міста Стрий, виросла у шляхетному Львові. Я – галичанка. Це було відкриттям – відчути силу історичного бекграунду, знати історію родини. Раджу кожному розкопати цей кладязь сили.
Неясно, чи мої батьки були пофігісти, чи носії вільного виховання у стилі Дідро і Руссо, але з дитинства мені цінна свобода і люди.
Одночасно з тим, я космополітична особа, що багато подорожує. Мені пощастило з вихованням. Неясно – мої батьки були пофігісти чи носії вільного виховання у стилі Дідро і Руссо, але з дитинства мені цінна свобода і люди. Самі люди – навіть не те, що вони роблять. Люблю щирість, чесність, гуманізм і благородство. Досягнення і гроші – похідні. У мене є багато знайомих, якими я захоплююсь, хоча частина з них заробляє вочевидь менше за мене.
Я зробила кар’єру, граючись. Потім гра мене затягла. Зараз вчусь жити поза роботою.
Хотіла стати піарником і на першу роботу потрапила «запонтувавшись», зігравши ризик. Я його виправдала, нікого не підвела, навіть навпаки. Зробила кар’єру в рекламних агенствах і гучних проектах як спец по піару, маркетингу, управління проектами. Закінчила її в компанії найяскравішого маркетолога країни – Андрія Федоріва – і пішла. Реклама мене стомила.
Реклама та піар — це драйвово, але нервово. Крім позитивних змін, які вони можуть нести, – це бізнес амбіцій, де десяток людей із вищою освітою можуть годинами трахати мозок одне одному через розмір логотипу. І ти думаєш «краще б вони трахали один одного – були б щасливіші». Часто так і стається, на щастя.
Зараз я в ресторанній сфері – це зрозуміліший бізнес: нагодували людей – вони стали щасливішими. Мене взагалі багато чого цікавить у професійному плані, я проектний працівник. Можливо, хтось думає «от вже ця Перевізник» – всюди вона”, але то моя суть – міжгалузевість, яка дозволяє знайти нові рішення, інновації. Все-таки, я спеціаліст із комунікацій.
Найвища цінність — свобода. Не розпіздяйство робити що захочеш, а приймати самостійні рішення, нести відповідальність за них і вміти цінувати свободу інших. Наприклад, якщо ваш партнер розкидає шкарпетки – то це його право на хаос, не позбавляйте цього. Просто домовтеся про зручний для обох графік прибирання.
Я свідома холостячка, відома надзвичайно великою кількістью друзів. Теорія 6 рукостискань – це якраз про мене (з великою ймовірністю у нас з вами точно є спільні знайомі). Хоча насправді – це просто приємні соціальні зв’язки, не більше. Одночасно в моєму житті присутні максимум дві близькі людини. І батьки, звісно. Вони – це чиста любов.
Крім роботи, мене постійно цікавить щось соціальне, людське. Довгий час розважалася культурою, цікавилася ЛГБТ-спільнотою і проблемами толерантості. Один мій друг гей жартує, що я набагато більше суспільний гей, ніж він сам. Зараз мене захоплює фемінізм, який, вважаю, є ключем до реальної демократії.
Хороша освіта, яка не затуркує тебе знаннями, а вчить широті світогляду, нейтралізує дуже багато питань. Мені пощастило з освітою і самоосвітою, тому комплекс “вже 30 і незаміжня” відсутній абсолютно.
Я люблю чоловіків, визнаю шлюб. Просто дивлюсь на ці речі, перепрошую, сучасно. Шлюб – добре, це соціальні гарантії для жінок і дітей, але жодних проблем не бачу в холостих станах і розлученнях. Дітей планую, але не форсую події.
Любов має хімічну природу, як і психіка. Мені вистачає знань з психології, анатомії, антропології, щоб не шукати моногамної любові на все життя. І відповідно, не змушувати партнера грати в «любов до гробу».
Навіть просто говорити про секс в нашій країні – це вже руйнувати табу.
Українці – часто закомплексовані в своїй сексуальності. У нас ЦЕ не артикулювалося, як в західному суспільстві, все якісь алегорії, культурні коди, тичинки й маточки. Перед нами великий шлях сексуальної еволюції, освіти, руйнації комплексів. Чому це важливо? Тому що від тілесного залежить ментальне самопочуття і здоров’я суспільства в цілому. Make love not war!
В ліжку кожен вільний робити, що хоче. Якщо це не насилля і кримінал.
Медіа давно використовують секс для продажу всього, sex sells! Подивись телевізор — всі мають бути красиві, сексуальні, кохатись по три рази на день. Такий собі щасливий образ. Коли я говорю про відкриття сексуальності, то маю на увазі не це. В кожного своя природа, свій рівень сексуальності – є німфетки, є асексуали, а є й звичайний такий собі рівень потреби. Кожен має кохатися стільки, скільки хочеться, а не скільки треба, як треба, з ким треба. Блокуєш це – маєш психологічні проблеми.
Жіноча сила – це не доводити щось всім, не рулити. Це творення, терпіння і мудрість, якої часто бракує. Це вміння бачити перспективи і вести до них.
Приховувати свою енергію неможливо. Я раніше думала, що є вибір – бути сильною жіночкою чи шифруватися. Але коли тобі природа дала енергію, куди ти її дінеш? Хіба заженеш в невроз. Треба просто вміти жити з нею, навчитись спрямовувати в потрібний бік, щоб не спалити людей навколо або саму себе.
Я раніше думала, що є вибір – бути сильною жіночкою чи шифруватися. Але коли тобі природа дала енергію, куди ти її дінеш?
Щоб знайти собі достойного партнера, і сама маєш бути достойною. Для мене найкраща алегорія цього — символ Мосфільму «Робочий та колгоспниця». Погляньте, який в них порив, яке натхнення! Це пара людей, що варті один одної. Таке зустрічається в житті, я знаю. Головне, не вестися на стереотипи й комплекси.
На Наді – окуляри Ray-Ban Aviator та Ray-Ban Clubmaster.
В Україні окуляри Ray-Ban можна придбати в офіційному магазині – RB.UA.
Фотограф — Діма Ромас.
Макіяж – Тетяна Борщова (MakeUpMeAcademy).
Локація – ресторан “Канапа”.
