Історія про друга: Сашко, Марічка та Ганді
Герой: Ганді, собака з притулку
Вік: 1,5 роки
Родина: Марічка Артеменко, молодший партнер GRES TODORCHUK, засновниця Клубу Добродіїв і Сашко Тодорчук, партнер GRES TODORCHUK, засновник UAnimals
Як у вашому житті з’явився Ганді?
Марічка: У мене в дитинстві було три середньоазіатські вівчарки. Я обожнюю собак: і маленьких, і великих. Якщо мене запитають, собака чи кішка – оберу собаку. У цьому ми з Сашком схожі.
Саша: Рік тому в UAnimals ми провели серію показів соціальної реклами про тварин містами України. Серед цих роликів було чимало фільмів про адопцію безпритульних тварин. Марічка після першого ж сказала, що нам треба взяти собаку. Але мені було важливо упевнитися, щоб це не було емоційним рішенням чи жалістю.
Марічка: З моменту, коли ми вирішили брати собаку, почалися детективні пригоди з пошуку Ганді.
Саша: До речі, ім’я обрали раніше: ми знали, що нашу собаку будуть звати Ганді. Навіть день його народження святкуємо в день народження Махатми Ганді. Так-от, історія. Ми їздили до Одеси у відрядження і на заправці знайшли маленьку безпритульну собаку, яку Марічка одразу ж вирішила забрати. Я не погодився, бо це був, знову ж таки, емоційний поштовх. Утім, уже через два дні ми повернулися з Києва на цю ж заправку – попередньо пройшли весь шлях через Google Street View, щоб згадати те місце.
Марічка: Але собаки вже не було. І після того ми почали їздити по притулках, великих і малих, підписались на сторінку Жені Драч “ХОЧУ СОБАКУ” – шукали свою. Ми не могли уявити, що знайти свою собаку – це так складно. Ми не мали якихось особливих побажань, але Ганді знайшовся не одразу.
Саша: Ганді жив у маленькому притулку на два десятки собак. Він був найменшим, одразу пішов на руки. І того ж вечора ми забрали його з собою у новий дім.
Марічка: На той час Ганді було десь сім місяців. А я так хотіла дізнатися, як Ганді виглядав, коли був маленьким! І власниця притулку скинула фото Ганді, коли вона знайшла його на ринку. Він був майже лисий, у нього була зламана задня лапка.
Хто головний у сім’ї?
Марічка: Ганді
Сашко: Ганді
Марічка: Я сварю його, коли він робить шкоду вдома, і знаю, що він усе розуміє.
Сашко: Я впевнений, що це мають бути партнерські стосунки. Хоча до мене, наприклад, він ніколи не підійде і не попросить щось зі столу. А до Марічки може :)
Хто кого виховує: ми собаку чи собака нас?
Марічка: Поки що насправді Ганді виховує нас. Він вчить нас відкритості. Ганді легко знаходить друзів серед людей, дітей, собак. Ганді навіть допоміг маленькому хлопчикові позбутися фобії собак.
Сашко: Зараз усі проводять тренінги, так-от, Ганді може провести тренінги дружби. Мене цікавить феномен того, що собаки схожі на своїх власників. Так насправді є. І мені дуже цікаво, чи був би Ганді іншим, якби потрапив у іншу родину. Бо він – це 100% “наш формат”: заходить, скажімо, в кафе, голосно та щиро вітається з усіма, робить компліменти, цілуючи усіх охочих. Абсолютно відкритий до спілкування пес.
Розкажете цікаву історію?
Сашко: Розкажу історію, яка остаточно переконала нас взяти собаку. Ми познайомилися з українкою, яка вийшла заміж та переїхала у передмістя Рима. Її історія нас дуже надихнула, тому що вона, коли переїжджала, не покинула своїх тварин (а тоді в неї було дві безпородні собаки та два коти). Тепер вони живуть усі разом в Італії, собаки вивчають команди італійською мовою.
Марічка: Ми зрозуміли, що собака – це повноцінний член родини, який не потребує радикальних змін у житті, а залюбки у нього інтегрується. З нею разом можна подорожувати, працювати.
Ганді обере для гри собаку чи людину?
Сашко: Людину. Навіть гра з собакою у нього починається зі знайомства з його власником.
Скільки життів у собак?
Марічка: Я не можу цього сказати, але часто думаю, ким він міг бути у попередньому житті. Бо іноді він так на мене подивиться, що здається, це людина, а не собака. Він усе розуміє.
Собаки відчувають час?
Сашко: Мені здається, що так. Ганді дуже сумує, коли нас немає поруч.
Улюблена іграшка?
Гумовий бутерброд. А от м’ячики не любить.
Є різниця між собакою безпородною та собакою породистою?
Сашко: Звичайно, немає. Собка з притулку – це унікальна собака, вважайте унікальна порода. Ви можете щось вигадати. Дивно аж занадто перейматися, намагатися чекати на “саме таке”, а не інше цуценя, “саме такого” виводку, коли в притулках на людей чекають тисячі собак! Надсильне старання триматися породи та усілякими способами доводити її “еталонність”, на мій погляд, принижує вашу собаку. Це як дитині ставити бали за рівність зубів.
Марічка: У нашому будинку всі думають, що Ганді – представник рідкісної породи. Нас постійно запитували про це. Тому ми вирішили її придумати. Тепер Ганді – середземноморський штріхен-шнауцер.
Сашко: Нещодавно актор із серіалу “Гра престолів” виступив із заявою, щоб зупинити хвилю страшенного попиту на цуценят породи хаскі через популярність серіалу. Я розумію, що вам може подобатись окрема порода, те, як вона виглядає, характер, її призначення, однак це точно не має бути питання моди.
Дайте пораду тому, у кого немає собаки
Марічка: Заберіть одну з притулку!
Марічка: Важливо розуміти, що є права та обов’язки. Право на час разом, на любов, гру, компанію. Але є й обов’язки: виховання, відповідальність, піклування. Якщо Ганді з’їсть мої туфлі, я розумію, що в першу чергу це моя проблема, а не його провина.
Сашко: А коли він з’їв мої туфлі – це була його проблема (сміється). Є два моменти про відповідальність. Перший: не робити емоційних вчинків (наприклад, не брати собаку на Різдво чи Новий рік). Другий: якщо в ситуації, коли собака зробить шкоду, ви будете думати, що це тому, що вона безпородна, то не беріть собаку.
А тим, у кого є собака?
Марічка: Насолоджуватись один одним. Не ставити обмеження у ваших стосунках – долучати собаку до вашого соціального життя. Наприклад, ми беремо Ганді з собою до офісу, подорожуємо разом.
Сашко: У мене є дві поради. По-перше, ми самі формуємо думку людей навколо, а отже саме власники собак мають стимулювати розвиток dog-friendly-середовища у своєму місті. І друге. Закінчу банальною, але влучною фразою: “Собака – частина вашого життя, а ви для неї – все її життя”. У вас є робота, друзі, мільйон справ. А для вашої собаки є лише світ між тим моментом, коли ви повернулися додому, і тим, коли знову підете.
Фотографії – Еліна Баліоз, текст – Woofit
