20 цитат Франка зі збірки «Зів’яле листя», які допоможуть відпустити втрачене кохання
Іван Франко – багатогранний поет. Він може і Щуратову за звинувачення у декадентстві виписати потужного вірша, і «Вічного революціонера» викатати, коли треба, щоб «душу тіло рве до бою». Але його інтимна лірика – це окремий всесвіт. Класична збірка «Зів’яле листя» (поділена на два «жмутки») – це щоденники юного Франка про невдале кохання – і як він з цим зміг впоратися. Його рецепти не такі очевидні та навряд нагадають будь-які ґайди з мотивації у період «пост-стосунків». Але тонка та щира натура поета дозволяє відкрито гуляти просторами його душі – і шукати ті необхідні нам речі, які допомагають впоратись зі своїми ж проблемами. Ось тільки двадцять цитат, які допоможуть відпустити – щойно або давно втрачене кохання.
