8 шедеврів телеканалу «Куй-ТБ» (згодом QTV), за якими ми скучили
У вересні 2017 відбувся ребрендинг культового телеканалу покоління – «Куй-ТБ», який спочатку позиціонувався як суто «чоловічий», а потім перейшов у «дитячий» формат, перестав існувати остаточно. Натомість ми отримали «Оце-ТБ», який дублює трешові передачі СТБ і крутить їх по колу (для любителів залипнути за межами ютуб-середовища).
Для тих, хто ще зміг пірнути в світ телебачення перед масовим переходом в інтернет, «Куй-ТБ» був чи не єдиним способом ознайомитись зі світовою поп-культурою. Переклади програм, власні проекти, рекламні блоки та мультфільми, які згодом заполонили всю програмну сітку, – навіть згасання телеканалу не змогло похитнути нашу любов до нього. Бо це був веселий безтурботний світ (який відкривався відразу після закінчення уроків у школі). Згадаймо основні шедеври телеканалу, за якими ми скучили.
«Самці-Савці»
Візитівка «Куй-ТБ» – це реслінг. Досі знайдеться колишній школяр, який у коментах буде агресивно просити повернення реслінгу на українське ТБ – і обов’язково з озвучкою Бєлкіна. Фірмові фрази цього генія настільки вкорінились у лексикон фанатів («Євпатій Коловрат!», «Мартишкіни подмишкі»), що в роки розквіту формату (початок десятих) їх можна було випадково почути будь-де. Згодом до Бєлкіна приєднався Новак, і в цьому тандемі вони пропрацювали до 2013 року.
Основною проблемою занепаду “Самців-Савців” був перехід до «дитячого» формату телеканалу, а також перехід аудиторії в інтернет – реслінг-продукт прописаний максимально зрозумілою англійською, випуски можна було дивитись у відосах Вконтакті за декілька годин після закінчення шоу (а на «Куй-ТБ» вони виходили із значною затримкою). Проте всі глядачі з теплом (і легким відчуттям сорому) згадують про ті часи, коли саме двоє ведучих вводили їх у світ «боїв без правил». Навіть з такою великою популярністю реслінгу за весь час існування програми жодне велике реслінг-шоу в Україну не приїхало.
«Ігронавти»
Це перша українська ТБ-програма про комп’ютерні ігри. Ще до розквіту летсплеїв чи гейм-блогінгу та й самого ігрового бізнесу, капіталізація якого перевищує всі очікування, вона давала змогу заглибитись у світ розробки ігор, новин комп’ютерних технологій і ґеґів «для поціновувачів» – тих, хто звик проводити більшість свого вільного часу перед монітором комп’ютера (та мріяти про набагато потужнішу відеокарту).
“Ігронавти” виходили до кінця існування QTV в 2017-му, для глядачів вони закріпилися десь дуже близько до культового журналу «Шпиль».
«Реготня Такеші Кітано»
Рената Литвинова якось сказала, що японського актора та режисера Такеші Кітано не хотіли сприймати серйозно – після його ТБ-програми Takeshi’s Castle та інших комедійних речей. «Куй-ТБ» показав нам «Реготню Такеші Кітано» з максимально дотепною озвучкою (рівня Бєлкіна) і дав чи не першу можливість познайомитися з японською культурою телебачення – абсурдне шоу про людей, які чомусь бігають замком з перепонами на своєму шляху і смішно калічаться, падають у болото та тікають від великих кам’яних куль – це наша Японія шкільних часів. Якщо не враховувати аніме.
Мультфільми
Коли на QTV почалась епоха мультфільмів, відлипнути від ящика було дуже складно – величезний набір того, що ми хотіли дивитись постійно, був доступний у зручний час. Зранку дивишся «Губку Боба», увечері – «Футураму». Так ми виробляли звичку планувати свою діяльність – тоді це було простіше, ніж шукати нові серії в хорошій якості в інтернеті. Ось зараз би відновити цю звичку та навчитись нарешті планувати свій час!
«1000 способів померти», «Тихесенько вшістьох», «Чоловіча правда» та інші перекладні шоу
На QTV завжди було те, чого не вистачало на інших телеканалах – веселого трешового контенту. На цю роль ідеально підходили американські шоу, які відкривали нам (як здавалось) дорослий світ з його гумором та іронічною реальністю. Це вже потім ми зрозуміли їх другосортність, але тоді ми не хотіли нічого вибирати – нам просто це подобалось.
Аніме
Аніме – окремий всесвіт QTV. Ніхто не міг подумати, що «Наруто» буде виходити на українському ТБ. А також «Сталевий алхімік», «Зошит смерті», «Євангеліон» та інші вигадані світи японських творців. І знову ж таки з постійним доступом до аніме ми могли забути про решту свого безтурботного життя – і потрапляли в багатосерійні пастки з постійною регулярністю.
Блок анонсів
Той же Бєлкін озвучував майже всі анонси на телеканалі. А також рекламу якогось сервісу для отримання ігор на мобільний телефон (чи рингтони). З таким же надривним голосом і таким же рівнем комічного, яке через це виникає.