Фестиваль “86” йде у відпустку на невизначений термін
Засновники фестивалю “86”, який з 2013 щороку проходив у Славутичі, повідомили невтішну новину – цьогоріч заходу не буде. “86” бере тимчасову паузу та йде на канікули. Але невідомо, чи повернеться він з цієї відпустки.
Чому так сталося
Організатори зізналися, що втомилися: від несталого фінансування, відповідальності, бюрократичної тяганини, непевності, нескінченних звітів та інших несприятливих факторів.
Ми втомилися від ефемерності результату: цілий рік роботи заради п’яти чудових днів, якими ми навіть не могли насолодитися. Ех, а нам так би хотілося з’їздити на «86»!
Варто пригадати досягнення фестивалю:
– українська аудиторія зацінила незалежне світове кіно різних жанрів;
– стали відомі нові імена в українському кінематографі, серед яких Анна Калініченко, Наталія Машарова, Анатолій Ульянов, Поліна Мошенська та інші;
– спродюсовано 49 коротких фільмів;
– успішна боротьба з бюрократією та корупціонерством;
– а ще інсталяції в лісі, концерт на вокзалі, транслювання радіо з-під сосни, вечірки навколо магічної кулі та багато іншого.
Що в майбутньому
Поки невідомо. Є надія, що фестиваль ще колись пройде, але наразі організатори не можуть дати чіткої відповіді.
На все свій час. Фестиваль виник восени 2013 року як передчуття Майдану і втілив його найсміливіші устремління. Від формування програми до внутрішніх комунікацій — в основі всіх рішень «86» стоять цінності: сміливість, повага, емпатія, чесність, людиноцентричність. І хоча наші цінності не змінилися, змінилися ми, змінилася Україна, змінився світ. Час вимагає нових форматів і способів взаємодії. Ми здійснили на «86» усе, про що ми мріяли у далекому 2013. Настав час втілювати нові мрії.
Подяка
Засновники “86” вдячні самому місту Славутич, у якому проводився фестиваль, фундаторам з їхньою фінансовою підтримкою, куроторам та кураторкам, режисерам та режисеркам, команді і волонтерам і, звісно ж, гостям.
Відвідувачам і відвідувачкам. Тим, хто приїхали на перший фестиваль у 2014 році, не знаючи, чого чекати. Тим, хто не вагаючись купували абонементи, коли фестиваль перестав бути безкоштовним. Тим, хто приїздили на кілька години і тим, хто стабільно проводили в Славутичі усі травневі. За те, що не боялися спати у ФОКу і харчуватися з АТБ. За те, що завжди поверталися. Що привозили друзів, дітей, мам і татів. За те, як ви сміялися з найтонших жартів, як вловлювали найдивніші монтажні склейки. За питання, які ставили. І за відповіді, на які наштовхували. За те, що слухали, дивилися, чули, відчували. За вашу довіру. «86» — це фестиваль найкращих у світі глядачів.
Також організатори побажали прихильникам “86” не сумувати та втілювати в життя свої проекти.
