Як знайти друзів після 25 і чому це іноді так складно
Після 25 років є ризик знайти себе на задвірках соціуму із порожньою телефонною книжкою і самотністю у душі. У такі моменти починаєш згадувати всіх своїх колишніх шкільних та університетських друзів і те, як легко ти з ними зійшовся/шлася. Зараз контактувати з кимось стало складніше, а завести нових приятелів здається надскладним завданням.
Розказуємо, чому знаходити соулмейтів не так просто, як десяток років тому, і що можна із цією проблемою зробити.
Чому складно подружитися після 25
Інші орієнтири та цінності. У дитинстві ми ладні були дружити з тим, хто живе по сусідству і погодився грати у квача. Зараз – віддаємо перевагу людям із спільними інтересами і поглядами на життя. Після 25-ти частіше хочеться чогось більшого за посиденьки у барі і обговорення побутових дрібниць.
Відсутність вільного часу (і бажання бачитися). У школі та університеті з цим було простіше. Зараз все важче знайти час і сили зустрітися навіть з давніми і перевіреними друзями: після 8-9 годин роботи і ще години у транспорті іноді хочеться дістатися додому і, як у фільмах, впасти на ліжко обличчям униз.
Невелике коло спілкування. У людей після 25 років воно може обмежуватися двома-трьома старими друзями та десятьма колегами. А раніше була ціла паралель у школі (а ще молодші і старші приятелі), а в університеті взагалі сотні потенційних знайомих.
Сором і страх. Так, ми вже відносно дорослі і маємо певний досвід: змінили декілька місць роботи, пережили болючі розставання, мільйон разів з кимось знайомилися на тусах і стільки ж – розривали дружні стосунки. Але досі буває страшно підійти і познайомитися (або навіть просто написати): інша людина може подумати щось не те, розсміятися, назвати божевільним, відмовити у знайомстві або, найгірше, проігнорувати. Подібні варіанти розвитку діалогу так лякають, що іноді думаєш – краще і не підходити ні до кого взагалі.
Відсутність бажання знаходити нових друзів. Час і сили є, страх осоромитися відсутній, а от бажання немає ніякого. Причини можуть бути різні: загальне розчарування у людях, відчуття, що вірних друзів чи, принаймні, близьких за інтересами людей вже не знайти, прагнення якийсь час побути на самоті.
Що робити
Не забувати про спілкування зі старими друзями. Маємо на увазі тих, з ким досі є що обговорити і під час прогулянки з якими не вигадуєш приводів швидше повернутися додому. Якщо часу справді обмаль і вільний час у ваших графіках все ніяк не співпадає, спілкуйтеся, принаймні, у соцмережах. А взагалі, заради друга, якого сто років не бачив/ла, можна і вихідний додатковий взяти.
Не пропускати вечірки, на які тебе кличуть. Не треба погоджуватися на все поспіль, аби не сидіти вдома. Але, у цілому, туса, де можуть бути якісь цікаві друзі друзів, тобі не завадить. Якщо справді хочеш нових знайомств, не сиди у кутку, дивлячись на всіх вовком – це не спонукає людей підійти до тебе.
Підтримувати зв’язок із новими знайомими. Ви спілкувалися по скайпу всю ніч, декілька разів вибиралися разом на природу, ділилися таємницями, і ти вже майже готовий/а, розповідаючи комусь про цю людину, називати її другом/подругою? Це суперкласно, і ви справді можете стати найкращими друзями. За умови, що ти продовжуватимеш робити перші кроки. Не забувай телефонувати і ділитися (не лише горем, а й радістю), запрошувати на прогулянки і просто питати, як справи. Якщо твоя “фішка” – сидіти і чекати, коли інша людина напише першою, – не дивно, що з друзями якось не складається.
Записатися на курси. Обери те, що давно мріяв/ла опанувати, – англійську, малювання, художню вишивку чи тхеквондо. У колі людей, які розділяють, принаймні, одне твоє хобі, знайти друга чи просто приємного співрозмовника куди легше, ніж, наприклад, у черзі до магазину (хоча й там теж можливо).
Побути наодинці. Якщо ти певний проміжок часу відчуваєш потребу побути на самоті – переживи це. Усамітнення потрібне кожній людині, щоб порефлексувати, зайнятися власними справами і просто відпочити від усіх галасливих знайомих. Проте обережніше – коли “періоди без людей затягуються”, потім важко повернутися у звичне русло життя і невимушено спілкуватися з кимось.
