Вчені розробляють таблетки від самотності
Одне з нещодавніх досліджень показало, що 25% міленіалів не мають жодного друга, що робить нас офіційно найсамотнішим поколінням «евер». За результатами іншого дослідження, виявилось, що соціальна ізоляція є настільки ж шкідливою для здоров’я, як і куріння однієї пачки сигарет за день. Зважаючи на такий невтішний стан справ, не дивно, що вчені займаються розробленням таблеток, які, як вони сподіваються, зможуть лікувати від почуття самотності.
Дослідники Чиказького університету перевіряють версії таблеток на добровольцях, які страждають від почуття хронічної самотності. Протягом півтора року групам добровольців рандомно курсом по вісім тижнів призначають таблетки плацебо або препарати, що містять гормон прегненолон, який, як було доведено, зменшує тривожність у соціально ізольованих лабораторних мишей.
Вчена Стефані Качіоппо, провідний науковий співробітник Чиказького університету, сподівається, що ліки зможуть позбавити людину від страху відмови, і допоможуть самотнім людям налагодити зв’язок з іншими, якого вони так потребують. Таблетка, іншими словами, не виліковує від почуття самотності. Натомість, дозволяє тим, хто бореться з самотністю, не боятись відкриватись іншим людям.
«Самотній розум весь час вам бреше», – пояснила Стефані в інтерв’ю The Smithsonian. “Це як, коли ви їдете взимку, і у машині погана видимість. Ідея полягає у тому, що таблетка може розморозити для вас лобове скло, і, нарешті, ви побачите речі такими, якими вони є, припините всіх боятися. Ви станете більш відкритими до інших».
Тим не менш, більшість людей критично ставиться до того, щоб лікувати почуття самотності фармацевтичним способом. Пігулка сама по собі не є вирішенням проблеми. «Ми думаємо про медикамент як додаткову терапію, яка буде працювати у комплексі з вправами, які ви можете виконувати кожен день, спілкуючись з іншими», – наголошує Стефані. Оскільки боротьба з самотністю – це щоденна боротьба».
Таблетка може здатися чудодійним лікуванням, але поки ми не виявимо і не вирішимо першопричину самотності, не зробимо її колективним пріоритетом, швидше за все, це буде тимчасовим ефектом, ніж повним одужанням.
