Drink and travel: чому варто поїхати до Вінниці
Що побачити, спробувати, відчути поза межами традиційних місць «для туристів»? Беремо сидр та вирушаємо у подорож разом із «локалами». Перша зупинка: Вінниця.
Погляд туриста
«Перше враження від Вінниці – дуже багато простору, зелені та світла», – розповідає Марія Банько. Вона живе у Києві та обожнює подорожі містами України. Другий момент, який чіпляє око, – ковальські дива та темно-червона цегла майже усюди.
Блакитні трамваї, що, певно, могли б посперечатися з лісабонськими у фотогенічності. Звісно, міська вежа – центр тяжіння для туристів та місцевих, одна з головних візитівок міста. Поряд з нею – металевий скрипаль та зелені слоники. Так, цілий табун.
Від водонапірної вежі на Європейській площі йти до вулиці Петлюри. Дорогою зустріти садибу Боруха Львовича – будинок, у якому розміщувалася канцелярія Симона Петлюри в 1920-му. За кілька кроків побачити дивакувату мозаїку з крокодилом Геною.
Або ще такий маршрут: піти в «Білий налив», взяти там авоську із сидром, погуляти по міському парку, знайти «міні-Вінницю», роздивлятися мурали (один з таких – з яскравими птахами та квітами – на Гоголя, 1) та деталі розкішного готелю «Савой». І обов’язково, якщо співпадуть дати, потрапити на події мистецької резиденції «Над богом», в будівлі кінотеатру «Росія».
«Окрема спогадка – неймовірна колекція старовинних годинників у кав’ярні «Пан Заваркін та син». Таке відчуття, ніби ми потрапили в сюрреалістичний мультфільм десь поза часом. Скоро обіцяють відкриття ще одного цікавого закладу з історичним концептом – він називатиметься «Кінь у протигазі». Тож буде ще один привід приїхати», – каже Марія Банько.
Погляд місцевого
«Я щиро вважаю, що Вінниця – найкраще невеличке місто України, – каже студент Антон Зарічнюк, який мешкає у Вінниці. —– Місто комфортне та світле, тут справді хочеться жити. Славетні трамваї з інтернетом, гарні відреставровані алеї, зручний мобільний додаток для користування міським транспортом, гарні дороги та здебільшого вдало облаштований публічний простір – це Вінниця, яку я знаю».
Із часів мого дитинства багато що змінилося. Наприклад, я пам‘ятаю проспект Космонавтів як дивне місце з такою кількістю дірок в асфальті, що це було схоже на ландшафт Місяця. Зараз це одне з улюблених місць для прогулянок молоді вечорами.
Як справжній вінничанин «на фонтанах» я був лише тричі в житті – з бабусею та дідусем, з друзями з Києва та з друзями з-за кордону. Водночас у мене і друзів є «свої місця» – там не так багато туристів, але завжди можна зустріти когось зі знайомих.
Наприклад, молодь часто збирається біля садиби Пирогова. Це кайфове місце. Історичні пам’ятки, безліч унікальних рослин, своя атмосфера. Або Вишенське озеро – сюди зазвичай приїжджають на автівках з різних частин міста, просто під відкритим небом влаштовують вечірки та пікніки. Особливо гарно на заході сонця.
Ще такий варіант – просто приходити до вежі. Поруч безліч кав’ярень та кафе, у яких ти гарантовано зустрінеш друзів, і ви підете гуляти улюбленими вулицями. Та й врешті-решт «Білий налив» став ще одним таким центром тяжіння. Нещодавно на площі Гагаріна поряд спостерігав таку картину: велика компанія з гітарами та авоськами із сидром, співають пісень, інші слухають. І це все максимально природно і легко, відчуття спонтанної літньої вечірки. Проходиш повз – і хочеться долучитися.
Ще один погляд «локала»
«Навіщо варто завітати до Вінниці? Насамперед щоб скуштувати шоколад і не лише його – в Музеї шоколаду при одній з кількох місцевих фабрик концерну Roshen, – каже маркетолог Олександр Мельник, який теж мешкає у Вінниці. – Щоправда, це підійде дітям та підліткам, але завжди можна взяти із собою дітей й організувати екскурсію: і їм цікаво, і вам смачно».
Відвідайте Камінь Коцюбинського: кажуть, саме тут відомий український письменник часто любив сидіти та міркувати над власними творами.
Далі можна побачити і почути місцевий фонтан, найбільший світломузичний фонтан в Україні та єдиний у Європі, який розташовано просто посеред ріки (щоправда, киян таким навряд чи здивуєш: у них і своїх фонтанів вистачає).
Побачити вінницьку вежу — символ міста, одну з найдавніших висотних споруд, у якій свого часу навіть встигли пожити працівники місцевого водоканалу, а нині розташовано один із міських музеїв заввишки в шість поверхів. І звичайно ж, завітати до авторських закладів – скуштувати гречане морозиво в CloudGarden, особливу каву в «Котах» (кав’ярнях «Чорна кішка Білий кіт»), крафтову горілку в BURO або пиво у «Бутлегері та Душечці», чорничний тарт у PanCake, справжні американські пончики в Donat’s Club, казанок мідій у «Батискафі» та келих сидру й хотдог у «Білому наливі».
Вінниця не про сувеніри, вона про настрій, гостинних людей, вулички, що збігають у бік річки, неначе до моря, велодоріжки (яких тут вже більше 20 км) і блакитні трамваї, затишні літні майданчики, музику під відкритим небом щовечора в центрі та кіно просто неба щоп’ятниці влітку і золоті пейзажі парків восени. Варто лише взяти квиток та приїхати.
Адреси й місця:
- Водонапірна вежа на Європейській площі;
- садиба Боруха Львовича – Петлюри, 15;
- величезний мурал – Гоголя, 1;
- готель «Савой» (нині – будинок Суду) – Соборна, 48;
- Центральний міський парк та музей «Вінниця в мініатюрі»;
- Музей-садиба Пирогова – Пирогова, 155;
- Проспект Космонавтів та футуристичні конструкції на ньому;
- Вишенське озеро;
- Камінь Коцюбинського, Сабарів;
- Музей шоколаду – Успенського, 8;
- Світло-музичний фонтан – вул. Кармелюка.
Заклади:
- «Білий налив» (вул. Пирогова, 9б);
- «Пан Заваркін і син» (вул. О. Соловйова, 3);
- «Чорна кішка Білий кіт» (пл. Гагаріна, 2);
- «Бутлегер і Душечка» (вул. Батозька, 2);
- Cloud Garden (вул. Соборна, 10а);
- BURO (вул. Оводова, 62а);
- «Батискаф» (пр-т Коцюбинського, 43);
- PanCake (вул. Соборна, 10а);
- «Кінь у протигазі» (відкриття незабаром).
І обов’язково покатайтеся на вінницькому трамваї!