Cпецпроекти

Люди, які соромляться просити підтримки: чому важливо допомагати пенсіонерам


146

Щотижня ми розповідаємо про допомогу людям, які опинилися на вулиці, – розгублені, без роботи та коштів на існування. Нерідко в коментарях бездомних не підтримують, а критикують – за відсутність внутрішнього стрижня, небажання повертатися до нормального життя або недостатні зусилля. Та життя на вулиці накладає свої відбитки – воно змушує боротися за виживання, відбирає багато сил та позбавляє віри в себе. Ставлення суспільства до бездомних також не може не впливати: неприхована гидливість, думки про них як про третій сорт не додає сил для боротьби. 

Людям потрібно, щоб у них вірили. Це – один з вирішальних факторів, який іноді буває важливішим, ніж матеріальна допомога. Хоча остання теж напрочуд важлива і не лише для бездомних.

Український благодійний проєкт «Сука-жизнь» допомагає не лише людям, які не мають власного житла. Засновник проєкту не оминає увагою і тих, хто живе у своїй/-єму квартирі/будинку, та при цьому ледве виживає. Здебільшого це люди на пенсії, які не мають родичів або з певних причин з ними не спілкуються.

Єдине, що рятує цих людей, – наявність власного житла. Вони б не змогли винаймати квартиру чи навіть кімнату у столиці, бо отримують мізерні виплати. Дехто вимушений працювати, а для людей похилого віку знайти роботу вдвічі важче: сил далеко не так багато, та й не кожен працедавець хоче брати на роботу. Тому дідусі та бабусі виживають як можуть: продають речі на блошиних ринках біля метро, збирають склотару чи просто просять милостиню. Звісно, економлять на всьому – від харчування до ліків. Вони не можуть собі дозволити візит до приватного спеціаліста, тому й займають черги у міських лікарнях чи поліклініках із самого ранку. Дехто тягне з обстеженням до останнього, поки не стане зовсім погано. Ці люди намагаються зберігати кожну копійку, тож навіть косметичний ремонт у старенькій квартирі для багатьох із них – недозволена розкіш.

Про допомогу людям похилого віку

Засновник проєкту «Сука-жизнь» допомагає пенсіонерам та пенсіонеркам здебільшого їжею та ліками. Та цим все не обмежується. Разом з небайдужими вийшло зібрати гроші на диван, про який мріяла 82-річна Ольга Семенівна. 

Жінка має 56 років трудового стажу, та пенсії ледве вистачає на виживання. На жаль, Ольгу Семенівну з близьких ніхто не підтримує: після смерті єдиного сина в неї залишилася лише невістка, яка не має бажання допомагати. Пенсіонерка вимушена збирати пляшки, щоб вижити. Гроші йдуть на їжу: жінка навіть не купує собі ліків, бо це для неї занадто дорого.

Соромлячись, Ольга Семенівна попросила допомогти їй із диваном: старому вже багато років, і він складався, як вона сказала сама, з ям та пружин. Усього за три дні завдяки тим, хто стежить за проєктом, вдалося зібрати гроші на новий диван. Ольга Семенівна дякувала всім, хто пожертвував гроші та подарував їй можливість нормально відпочивати, не відчуваючи болю від вилізлих зі старого дивана пружин. Вона відразу обвісила його покривалами, як водиться, – щоб не псувався, – і повторювала, як їй стало краще жити після появи цього дивана.

Ще один пенсіонер, якому проєкт регулярно допомагає, – Іван Пантелійович. Йому 80 років, з яких 40 він працював на заводі. Іван Пантелійович живе разом з дружиною у спальному районі Києва. Більша частина пенсії йде на оплату комунальних, навіть на їжу не завжди вистачає. Іван Пантелійович, як і Ольга Семенівна, здає пляшки, щоб прогодувати себе і дружину. Коли йому передають пакунки з продуктами, він соромиться і без зупинки дякує – за те, що в нього з’являється можливість хоча б кілька днів не блукати вулицями, збираючи склотару.

Таких людей, як Ольга Семенівна і Іван Пантелійович, які мають власне житло і при цьому вимушені виживати, в Україні чимало. Вони часто соромляться зізнаватися, що справді потребують допомоги, їм незвично когось просити про це. Тож якщо ви знаєте таких людей і хочете їм допомогти, будь ласка, поговоріть з ними, спитайте, що їм потрібно. Не чекайте, доки вони скажуть самі, – можуть так і не сказати через сором’язливість і небажання когось напружувати.

Якщо є можливість і бажання допомогти, будь ласка, робіть це. Світ однозначно змінюється на краще завдяки небайдужим. 

Від засновника проєкту:

Можливо, ви дивуєтеся, що в цьому проєкті, який присвячений бездомним людям, так часто стали з’являтися історії з пенсіонерами, які живуть у себе вдома. Але це просто жахливо – бачити людей за такою межею бідности, коли вони не можуть собі дозволити купити хоча б кілька овочів для супу. 

Раз на місяць я намагаюся навідувати тих пенсіонерів, про яких пишу, і допомагаю їм разом з вами. Щоразу я бачу непідробне щастя в очах цих простих добрих людей. І щоразу думаю, яке важливе те, що ми робимо просто зараз, як це потрібно нашому суспільству. Про те, що ми вже буквально спасли кілька життів.

Дякую за будь-яку допомогу в розвитку проєкту.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: