Cпецпроекти

(Не) підліткова література: 5 коміксів, які варто прочитати дорослим


13

Слово «комікс» перекладається як «смішний». Спочатку коміксами називалися невеличкі кумедні історії в картинках. У 20 столітті жанр остаточно перестав асоціюватися лише з легкістю та гумором. Сюжети коміксів почали «серйознішати», автори/-ки перестали оминати серйозні теми: злочини, революції, війни, втрати, пошуки себе, особисті трагедії героїв.

Тож не варто асоціювати комікси виключно з літературою для дітей або підлітків: є безліч видань, які варто почитати й дорослим. Про них зараз і розкажемо.

«Маус», Арт Шпігельман – 1972-1991 рр. (український переклад має з’явитися вже цього року)

Батьки та інші родичі автора пережили нацистські концтабори. Мати Арта, яка була випущена на волю в 1944-му, вкоротила собі віку через 24 роки. Сам художник пережив важкий нервовий розлад та навіть певний час перебував у психіатричній лікарні.

Трагедії близьких людей Шпігельмана, які вплинули і на його життя також, стали основою графічного роману про жахи Голокосту. У коміксі «Маус» він описує життя  свого батька Владека Шпігельмана до Другої світової та під час і після неї. Тут фігурують антропоморфні тварини: Арт зобразив нацистів котами, євреїв – мишами, французів – жабами, поляків – свинями.

Графічний роман отримав одну з найпрестижніших літературних відзнак – Пулітцерівську премію. Зараз «Маус» перекладений 18 мовами світу, його навіть вивчають у школах та університетах, використовують у курсах сучасної англійської літератури, європейської історії та єврейської культури.

 

«Персеполіс», Маржан Сатрапі – 2000 р. (є український переклад)

Маржан – французька письменниця та художниця іранського походження. У підлітковому віці Сатрапі бачила Ісламську революцію та стала свідком війни з Іраком. Певний час дівчина вчилася в Австрії, проте згодом їй довелося повернутися. З приходом ісламської республіки права дівчат обмежуються, та Маржан, підкорюючись новим правилам, все одно мріє про революцію.

Дівчина пережила війну, кардинальні зміни в державі, кілька переїздів, невдалий шлюб, зради та зневіру. Події з її життя відобразилися у графічному романі «Персеполіс». У книжці Маржан розповіла власну історію, напряму переплетену з подіями, що відбувалися в Ірані наприкінці 70-х років. 

«Персеполіс» перекладений 16 мовами світу. Також за його сюжетом зняли однойменний мультфільм, який отримав приз журі Каннського кінофестивалю.

«Трансметрополітен», Уоррен Елліс і Дерік Робертсон – 1997-2002 рр. (немає українського перекладу)

Культовий кіберпанк, який виходив з 1997 по 2002 рік. Головним героєм коміксу є гонзожурналіст Спайдер Єрусалим, який вимушений покинути свій острівець відлюдництва та повернутися до Міста, сповненого бруду та гріхів. Дія коміксу – високотехнологічне майбутнє, в якому вже нікого не здивуєш штучним інтелектом та досягненнями генної інженерії. При цьому залишаються знайомі нашому суспільству проблеми: бідність, корупція, злочини.

Образ головного героя списаний з двох знаменитостей: найвідомішого представника гонзожурналістики Хантера Томпсона та письменника Ернеста Гемінгвея. Спайдер Єрусалим входить до переліку 100 найкращих героїв коміксів за версією IGN.

«Босоногий Ген», Кейдзі Накадзава – 1973—1974 рр. (є український переклад)

Автор коміксу на власні очі бачив бомбардування Хіросіми 1945 року і є одним з тих, хто зміг вижити. Спогади про цю моторошну сторінку японської історії лягли в основу коміксу «Босоногий Ген», головний герой якого – маленький Ген – стає свідком випробування ядерної зброї на своєму рідному місті. Хлопчик разом з родиною намагається врятуватися, страждаючи від проявів променевої хвороби, та вчиться жити в новій страшній реальності.

Комікс було перекладено багатьма мовами світу. Також є аніме-екранізація, в якій збережені навіть сцени зі спаленням людських тіл. Під час прокату в СРСР ці сцени були частково скорочені, проте повністю їх не вирізали.

«Палестина», Джо Сакко – 1993-1995 рр. (немає українського перекладу)

На початку 90-х Джо близько 2-х місяців провів на Західному узбережжі Йордану та в секторі Газа. Під час подорожі він поспілкувався із сотнею людей та весь час робив примітки, записуючи багато з того, що побачив. Після поїздки на світ з’явився комікс «Палестина».

У коміксі відображено складну політичну ситуацію регіону, в якому побував Сакко: озброєні конфлікти, участь дітей у повстанському русі, безправне становище жінок, розправи над колабораціоністами. Після виходу «Палестини» Джо не раз звинувачували в антисемітизмі, та сам він запевняв: його метою було просто подати події регіону з іншого боку.

Джо Сакко фактично заснував новий жанр, який отримав назву «графічна журналістика». Сам автор проти того, щоб його дітище називали «графічною новелою», – він наголошує, що це репортаж, змішаний із коміксом.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Тест. Який/-а ти герой/героїня з серіалів?
189
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Тест. Музою якого митця ти б міг/могла бути?
109

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: