Чому все завжди йде не так? Як діє закон підлости
Вчити вірш увесь вечір, а на уроці біля дошки зрозуміти, що від хвилювання не виходить згадати жодного слова. Одягти на побачення найкращу сорочку і заляпати її червоним вином. Готувати презентацію кілька тижнів і на ранок пітчингу зрозуміти, що вона не збереглася. Вийти з дому без парасольки і потрапити під зливу. Врешті-решт, впустити бутерброд, який, звісно, впаде на підлогу донизу маслом/варенням/ковбасою.
Якщо у вашому житті хоч раз ставався подібний факап, ви не з чуток знаєте про закон підлости.
Що це таке?
Закон підлости має кілька різних назв. Найчастіше його називають законом Мерфі – на честь майора Едварда Мерфі.
Ще в минулому столітті він своєрідно сформулював закон підлости. Спостерігаючи за працею техніків у одній з лабораторій, Мерфі промовив: якщо щось можна зробити не так, ці люди обов’язково зроблять це не так. Потім з’ясувалося, що техніки випадково встановили деталі двигуна літака задом наперед, і пропелер почав крутитися не в той бік.
Згодом закон Мерфі навіть отримав наукове формулювання, яке звучить так:
Якщо проводиться n випробувань, результат кожного з яких оцінюється логічною функцією z, причому результат «обман» небажаний, то для достатньо великого n хоча б для одного випробування А отримаємо небажаний результат.
Якщо казати зовсім-зовсім спрощено, то виходить: чим більше робиш щось, тим більша вірогідність факапу. Тож твердження «не помиляються лише ті, хто нічого не робить» можна вважати справедливим.
Є книжка «Закон Мерфі», у якій сформульовані наслідки цього закону згідно з теорією ймовірности (написана з гумором). Розглянемо деякі з них:
- Все не так легко, як здається.
- Майже будь-яка робота потребує більше часу, ніж ви думаєте.
- Зі всіх можливих негараздів відбудеться саме той, збитки від якого є найбільшими.
- Якщо перші причини можливих негараздів вийде усунути, обов’язково знайдуться інші.
- Деякі події, на які вже махнули рукою, мають тенденцію розвиватися від поганого до найгіршого.
- Коли ви тільки починаєте робити якусь справу, знаходиться інша, яку потрібно зробити ще раніше.
- Будь-яке рішення породжує нові проблеми.
Можливо, звучить не дуже оптимістично, та насправді все не так погано. По-перше, закон Мерфі та можливі наслідки не варто приймати за постулати. По-друге, так, проблеми стаються, і від факапів не застрахований ніхто – ані людина з багаторічним досвідом роботи, ані новачок, ані щасливчик, ані лузер. У житті є місце випадкам, які хочеться охрестити законом підлости, і так, це абсолютно нормально.
Інші прояви закону підлости
Близьким до закону Мерфі є ефект Паулі – жартівливий термін зі спільноти фізиків. За напівмітичною історією, через присутність у місті, де проводився один експеримент, фізика та нобелівського лавреата Вольфганга Паулі перестав працювати складний експериментальний пристрій.
Сам ефект проявляється в тому, що при деяких людях експерименти йдуть невдало, а техніка чомусь ламається. Звісно, це не має під собою наукових доказів і є збігом, та жартівливий ефект закріпився у колі фізиків, а згодом пішов у народ.
Також ефект Паулі співзвучний з генеральським ефектом, який ще називають ефектом присутности або ефектом демонстрації і який полягає в тому, що при демонстрації, наприклад, проєкту все йде не так, хоча під час попередніх перевірок проблем не було. Приклад: мікрофони, які на сотнях репетицій працювали ідеально, а дали збій саме на концерті; новий робот, що за попереднім тестуванням не мав проблем з комплектацією, а на презентації раптово зламався тощо.
Що робити із законом підлости?
Уникнути його дії неможливо, та панікувати не варто. Щоб менше переживати через факапи, варто прийняти істину: вони трапляються, від них не втечеш.
Якщо ви занадто часто переживаєте на собі дію цього закону, можливо, справа у вашому хвилюванні. Іноді бажання зробити все максимально ідеально та синдром перфекціоніста впливають – не на сам результат, а скоріше на його сприйняття. Те, що ви вважаєте стовідсотковим факапом, не обов’язково провал: у багатьох випадках це просто результат, гірший від очікуваного.
Радимо не боятися робити щось неправильно (навіть боги помиляються!), не скаржитися на те, що не щастить, і – обов’язково – вчитися на власних помилках.
