Про сталкінг: чому люди переслідують тих, у кого закохані
Балади під вікном та таємне проводжання об’єкту захоплення до під’їзду або на роботу – це мило лише у ромкомах. У житті переслідування, або сталкінг – це страшно.
Зазвичай сталкінгом займаються люди, які маніакально захоплені кимось. Фактично це залежність: сталкер відчуває потребу стежити за людиною, у яку закоханий/-а, дізнаватися її робочу адресу, звичайний щоденний маршрут тощо. Іноді переслідувачі надсилають об’єкту захоплення анонімні листи чи подарунки або навіть зв’язуються напряму.
Що таке кіберсталкінг?
Кіберсталкінгом, або онлайн-сталкінгом називають переслідування в соцмережах. Так, можна сказати, що всі ми якоюсь мірою сталкери, бо підписані на сотні людей в інстаграмі та читаємо чужі сторіз у фб, тож фактично стежимо за життям інших. Та варто відрізняти причини і мотиви. По-перше, ми стежимо за тим, що інші люди викладають у відкритий доступ: популярні блогери точно хочуть, щоб їхні пости переглядали. По-друге, кіберсталкерами, які маніакально відстежують чужі пости та будь-які прояви активности в соцмережах, керує хвороблива цікавість, вони переглядають профілі, щоб вирахувати, де зараз об’єкт їхньої закоханости.
Любов переслідувача не завжди виражається у тихому переслідуванні або ставленні лайків. Онлайн-сталкери також можуть зламувати акаунти, читати переписки жертви, погрожувати в приватних повідомленнях, розсилати знайдені в переписці інтимні світлини іншим. Вони прагнуть привернути до себе увагу та, можливо, помститися за те, що кохана людина відкидає їхні почуття та не погоджується заводити стосунки. У деяких випадках сталкери сподіваються зав’язати стосунки завдяки шантажу.
Чому люди переслідують інших?
До сталкерства найчастіше спонукає закоханість або фетишизація іншої людини. Жертвами сталкерів нерідко стають знаменитості: через фанатизм прихильники їх маніакально переслідують, мріють вкрасти речі або якимось чином стати ближчими до нібито недосяжної жертви.
Деякі люди слідкують за кимось через протилежні почуття – ненависть. Їх настільки охоплює відраза до людини, що вони парадоксальним чином не можуть залишити жертву в спокої: пишуть у соцмережах, шукають нагоду висловити свої почуття вживу, хочуть залякати.
Сталкінг може бути пов’язаний із психічними розладами переслідувача. При цьому стежити за іншими можуть і люди, у яких цих розладів не виявлено.
Що робити, якщо вас переслідують?
Збирайте докази сталкінгу: наприклад, робіть скріншоти переписки, якщо сталкер вам відкрито погрожував, та звертайтеся до адміністраторів соцмереж. Також з такими доказами можна звернутися до правоохоронних органів. Якщо переслідувач не завдає вам очевидної шкоди, ви просто помітили, що за вами стежать, та сталкер не надсилає вам погроз і навіть не розмовляє з вами, – довести його провину та притягти до відповідальности буде значно важче.
У США та багатьох країнах Європи це питання регулюється законодавчо. В Україні, на жаль, закону про покарання переслідування та відстежування, наприклад, у соцмережах немає. Та все ж це не привід ігнорувати нав’язливого сталкера: все одно радимо звернутися до правоохоронних органів.
Також можна змінювати номер телефону, заводити новий профіль у соцмережах або обмежити доступ до старого. Та в жодному випадку не замовчувати те, що вас переслідують: друзі та близькі мають про це знати. Не соромтеся просити проводжати вас додому – ваша безпека значно важливіша, попри відчуття незручности, яку ви завдаєте іншим цими проханнями.