Що генії дарували своїм музам? Подарунки, які увійшли в історію й усіх здивували
Сьогодні люди обмінюються подарунками значно частіше, ніж навіть сто років назад. Більшість із нас обов’язково шукають подарунки близьким людям щонайменше на два свята – Новий рік і День народження. Але зазвичай список розширюється: День закоханих, професійні чи релігійні свята, важливі дати в житті друзів і рідних.
Така увага до особистості в європейській культурі виникла тільки наприкінці середніх віків. До цього подарунки мали здебільшого практичний характер: засвідчити свою вірність володарю землі, продемонструвати прихильність сусідам або улеслити богів чи природу. Презенти були теж утилітарними: їжа, тварини, дорогоцінні речі, одяг.
Але як тільки подарунок став символом любови чи симпатії, людям потрібно було вмикати фантазію. Інколи це вдавалося так, що подарунки входили в історію і вражали не тільки отримувачів, але й багатьох інших людей.
Два замки
Одним із найвідоміших подарунків коханим традиційно називають Тадж Махал – монумент, зведений у XVII столітті індійським імператором для своєї дружини. Але часто не уточнюють: палац насправді є мавзолеєм для жінки, а не прижиттєвим подарунком. Тому ця гарна історія перевірки фактами, на жаль, не витримує.
Проте існує чудова та достовірна альтернатива – замок Пуболь у Іспанії. Ще в 1930-х роках художник Сальвадор Далі пообіцяв своїй майбутній дружині та музі Галі подарувати палац. Обіцянку він здійснив через кілька десятків років, і в 1969-му придбав середньовічний каталонський замок. Пуболь був фактично врятований, адже доти був у надзвичайно поганому стані: дах, стіни, підлога – все мало тріщини й справляло враження, ніби це суцільна руїна. Новий хазяїн не прибирав ці позначки часу, але укріпив конструкції замку.
Коли Далі подарував палац Галі, за його ж словами, вона заборонила Сальвадору приходити до будівлі без її згоди. Це цілком було в дусі їхніх хворобливих, але водночас яскравих стосунків.
Сьогодні Пуболь відкритий для відвідувачів. Частина його приміщень відтворюють атмосферу життя Галі в цьому незвичному подарованому палаці.
Дивацтва вікторіанської епохи
Період в історії Великої Британії, коли при владі була королева Вікторія, асоціюється з похмурою і дещо кріповою естетикою – і недарма. Саме в цей період з’являється мода на відвідування фрікшоу, коли на сцену виходили люди, яких вважали аномальними – переважно вони мали генетичні мутації чи хвороби.
Не дивно, що в цю епоху подарунки також набувають дещо спотвореного вигляду. Наприклад, на свято ви могли отримати листівку із зображенням мертвої пташки. І навіть не здивувалися б – адже це було в межах норми.
Цей дуже дивний подарунок, звісно, мав пояснення. Побутував забобон: якщо побачиш мертву пташку – це на щастя. Погоджуємося, дивне повір’я, але яке вже було. І листівка з такою картинкою означала тільки одне: відправник бажав вам удачі та всього найкращого. Найчастіше такі оптимістичні побажання надсилали на Новий рік і Різдво, але подарунок міг прийти й на інші свята.
Легенди про подарунки Параджанова
Серед митців старшого покоління й досі ходять легенди про найбільш щедрого та креативного на подарунки режисера – Сергія Параджанова. Автор одного з найкращих українських фільмів «Тіні забутих предків» (1965) Параджанов щедро роздарював реквізит зі зйомок (від прикрас до народного вбрання), але дивував не тільки цим. Наприклад, він міг самостійно зіткати великий вірменський гобелен для знайомої поетеси. Або надіслати Лілі Брік букет із тюремного дроту (коли сам перебував в ув’язненні).
Але найбільше його знайомим запам’ятався подарунок на весілля Володимира Висоцького та Марини Владі. Коли вони увійшли після святкування до своєї кімнати, то були вражені – підлога приміщення була вся застлана фруктами та прикрашена так, що одразу пригадувався фільм Параджанова «Колір гранату». За спогадами, такі декорування приміщень для своїх друзів режисер робив неодноразово до різних свят – і це вважали надзвичайними презентами.
Ця історія найбільше надихає на те, щоб ставитися до подарунків як до вражень, а не речей. І дуже імпонує нашому часу, коли у святкові сезони продукується на 25% більше сміття, а понад 60% людей зізнаються, що здебільшого отримують непотрібні подарунки.