Шаленим романтиком тебе точно не назвеш. Та при цьому романтичність – не невідоме для тебе слово: коли хочеш, ти і вечерю для коханого/-ї замутиш, і подарунок вдалий обереш, і за словом до кишені не полізеш. Так, іноді цими словами є «у тебе такий акуратний шнобель», та це навіть додає тобі чарівности.
Саме тебе хочеться назвати класичним романтиком: зізнання, квіти, сльози, пристрасть, ніжність – усе це про тебе. Влаштовуєш коханій/-ому сюрпризи та ладен/-а ледве не щодня засипати її/його подарунками та панегіриками власного авторства. Та обережніше: іноді твою романтичність люди можуть сприйняти як спробу обмежити їхню волю.
Скажімо так, ти маєш доволі своєрідний погляд на кохання та пов’язані з ним милі речі/вчинки. Тобі не чужі такі почуття, як пристрасть або ревнощі, просто ти виявляєш їх не зовсім так, як звикли це робити інші. І так, може, почути від тебе три звичних слова майже неможливо, та ти звик/-ла демонструвати кохання діями. Нехай теж не найромантичнішими. Та найчастіше мовчки принести коханій людині водички, коли вона страждає від похмілля, значно важливіше, ніж казати «Боже, ти такий/-а прекрасний/-а навіть з перегаром».
Золота середина: і поему коханому/-ій можеш написати, якщо душа палатиме, і іронічно пожартувати над його/її новим прикидом, аби ваші стосунки не скотилися у прірву милого божевілля. Знаєш, коли дії важливіші від слів, та при цьому слова не знецінюєш: з тебе не потрібно вибивати «Я тебе кохаю» чи «Ти для мене дуже важливий/а». Так тримати!
Ти не з тих, хто через розрив стосунків покине роботу та друзів і надовго випаде із життя, – скоріше триматимешся як боєць та дозволиш собі і поплакати, і зависнути в барі. Кохання займає у твоєму житті не останнє місце, і ти віддаєшся цьому почуттю майже на 100%. При цьому зберігаєш здоровий раціоналізм та не обіцятимеш зірку з неба, якщо знаєш, що не зможеш її дістати.