Cпецпроекти

Справжні емоції у віртуальному світі. 5 відеоігор, які допоможуть розібратися в собі


Відеоігри часто асоціюються з не надто корисним дозвіллям. Для багатьох вони залишилися на рівні «дотки» або «сімсів», а геймер в очах суспільства стає мало не маргінальним і асоціальним персонажем. 

Насправді відеоігри здатні виконувати ті самі функції, що й фільми чи книжки. Співчувати персонажам, сидіти в заціпенінні від сюжетних поворотів, ламати голову над неоднозначними фіналами, плакати й сміятися – весь цей спектр емоцій є і в іграх. 

Протягом останнього десятиліття з’явилося багато якісних ігор, які пропонують користувачам своєрідний психоаналіз: розібратися у власних почуттях і світобаченні, подивитися на свої рішення відсторонено. Такі ігри часто наближені до інтерактивних фільмів – ви можете пам’ятати цей жанр за епізодом «Бузогриз» із серіалу «Чорне дзеркало», де глядач мав робити вибір за головного героя.

Але відмінність відеоігор – у більш нелінійних сюжетах і глибшому зануренні в анімаційний світ персонажів. Створенням таких світів займаються переважно незалежні артхаусні студії, які звертають увагу не тільки на графічні рішення, але й на філософські меседжі ігор. І часто в них виходять справжні твори мистецтва.

Dear Esther

2012

Ви розпочинаєте свій шлях на безлюдному острові із захопливими пейзажами північної природи. Краса світу навколо й справді змушує затамувати подих: суворі й дикі ліси, сталактитові печери, невисокі гори й холодне, непривітне море – можна мені квиток у цю реальність? Заспокоює те, що ви дивитесь очима персонажа, тож зануритися в гру не проблема.

Про свого героя ви спочатку майже нічого не знаєте. Ви чуєте його голос. Він починає зачитувати лист: «Люба Естер…». Хто ця жінка і яка історія привела вашого персонажа на цей острів, вам тільки доведеться дізнатися. Кожна нова локація відкриє вам нову інформацію. А коли ви дійдете до далекої радіовежі, яка миготить червоним вогником і яку видно з будь-якої точки острова, то ви будете сповнені пережитими емоціями – це гарантовано.

Діяти в грі, на перший погляд, вам доведеться небагато: ходити, роздивлятися світ навколо та слухати. Слухати закадровий голос і саундтрек – музика в грі просто чудова: як для атмосфери, так і для посилення почуттів.

Із Dear Esther варто розпочинати знайомство із жанром інтерактивних відеоігор, але тільки за умови, якщо ви налаштовані на доволі медитативне проходження (екшену не буде) і готові до сильної емпатії. Для вдумливого знайомства з історією вам знадобиться приблизно 4-5 годин.

The Red Strings Club

2018

Спрощена графіка в стилі ранніх дев’яностих дозволить запустити цю іграшку на будь-яких комп’ютерах. Але візуальна стилістика не відіб’ється на сюжеті та смислі гри: вам доведеться приймати складні етичні рішення, підважувати власну мораль, а може, й пригадати щось із курсу філософії. 

Найкрутіше в цій грі – це діалоги. Ви маєте обирати, що саме ви говорите людям навколо, і врешті-решт це вплине на реальність, у якій ви опинитеся наприкінці. Більшу частину гри ви будете барменом, завдання якого – зрозуміти психологію людей, які приходять до барної стійки. І, можливо, маніпулювати їхніми рішеннями.

Ви часто будете опинятися в ситуаціях, коли ваше рішення буде суперечливим і неоднозначним. Для мене це був привід відсторонено подивитися на свою позицію в реальному світі: наскільки ідеї, що я транслюю, збігаються з моєю мораллю? Адже майбутнє, у якому живуть герої The Red Strings Club не аж настільки віддалене і фантастичне. 

Проходження цієї гри займе близько чотирьох годин. Але цілком можливо, що ви захочете пройти її ще раз, щоб подивитися різні варіанти розвитку подій. 

GRIS

2018

Якщо постійні балачки та необхідність вибору вам не до душі (чи набридли), то раджу звернути увагу на платформер GRIS. Загалом платформер – це такий жанр, де вам потрібно буде стрибати, бігати й збирати бонуси. Як наприклад, у класичній «Маріо». Але GRIS стала чимось абсолютно незвичайним у цій галузі.

Я не знаю як, але після кількох годин цих «стрибків» по платформах я відчувала емоції, які можна порівняти з переглядом драматичних фільмів, – наче хтось заліз у душу і щось там розворушив. Грати потрібно за маленьку дівчину, яка опиняється у власному внутрішньому світі, де бачить багато болю, самотности, страждання. Вона прагне подолати цей відчай, втекти від своїх почуттів. І у якийсь момент ці нескладні алюзії на психологічні переживання справді починають відгукуватись усередині. А в окремих епізодах намагаєшся навіть не дихати – саундтрек і прекрасний візуал не відпускають.

Ця гра доступна не лише на комп’ютерах, але й для смартфонів на iOS. Для повного проходження знадобиться десь 7-9 годин. 

Life is Strange 

2015

Останнім часом стрімінги захопили серіали та фільми про підлітків, але відеоігри не відстають у цьому плані. Life is Strange – це інтерактивна історія, в якій стосунки з родиною, однолітками та – найголовніше – із собою показано тепло й болісно водночас.

Перша гра серії складається з п’яти епізодів, а головною героїнею є Макс – саме за неї вам доведеться приймати складні або повсякденні рішення. На початку сюжету дівчина повертається навчатися до маленького американського міста, де провела своє дитинство. І незабаром у критичній ситуації дізнається, що володіє суперсилою – може повертати час назад. А далі це вміння потрібно якось суміщати з буденним життям, у якому трапляються дуже дивні речі. 

Усі персонажі в грі прописані так, що в мене було враження, наче я й справді повернулася до школи. Чи не кожен вибір у грі змушував згадувати безліч ситуацій, у яких ми опиняємося упродовж життя, і аналізувати: а чи правильно я тоді вчинила? А що я вдіяла б зараз?

Коли останнє, найскладніше, рішення в грі буде прийнято, одразу нахлине ностальгія за всіма персонажами цього світу. Тому можна буде братися за приквел до відеогри «Життя дивне: перед бурею», в якому суперсили ще не буде. Але відчуття свіжости життя та важливости всіх ваших дій загострюється ще більше.

Life is Strange 2

2019

Хоча ця гра належить до того ж всесвіту, однак історія вже зовсім інша. Тут вам доведеться грати за хлопця з мексиканським корінням, а теми, що порушують у другій частині, стають більш політичними: проблеми мігрантів, поліцейського беззаконня, маргінальних верств населення. І якщо героїня першої частини, Макс, радше пізнавала себе, то Шон – персонаж із Life is Strange 2 змусить вас замислитися, наскільки ви здатні нести відповідальність за інших. А саме – за молодшого брата, з яким вам доводиться тікати від поліції по всім штатам Америки. 

Жанр роуд-муві відкрив для мене загалом багато аспектів Америки. Серйозно, мені здається, що якщо я зараз потраплю до Невади, то вже мало чому здивуюся. 

Life is Strange 2 пропонує гравцям значно більше сюжетних фіналів: це додає фатальности вашим діям і рішенням упродовж гри. До того ж тут ви вже не володієте жодною суперсилою, натомість маєте постійно контролювати молодшого брата, який здатен зруйнувати цей світ, якщо забажає.

Ця відеогра також має п’ять епізодів. На кожен епізод ви витратите приблизно три години.

Головний секрет усіх цих ігор: ви справді відповідальні за власні дії. Однак здійснюєте їх у своєрідному «безпечному місці», де можна абстрагуватися від реальних наслідків. А це дозволяє оцінити свої рішення та думки, що до них призводять. І, можливо, краще зрозуміти, що нами керує вже в справжньому, не цифровому житті.   

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Теги:
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: