Cпецпроекти

Як нікого не образити і cамому/-ій перестати ображатися


Модель образи більшість із нас засвоїла ще з дитинства: якщо хтось сказав грубість, відбирав іграшку або відмовлявся ділитися цукерками, це часто спонукало до надутих губ, відмови розмовляти або сліз. Так ми могли ображатися раніше, а іноді так само – й у дорослому віці.

Із тих же дитячих років стало зрозуміло, що єдиного механізму образи немає. Неможливо вирахувати, на що образиться співрозмовник. До того ж ми не завжди знаємо, що образить нас самих – жарт, почутий у стендап-виступі, відмова коханого/-ї приготувати романтичну вечерю або обережне мамине «Тобі б не завадило подорослішати». Реакція на слова/речі/вчинки залежить від десятків факторів – від настрою до людини, з якою ми спілкуємося: ми можемо або проігнорувати, або посміятися, або образитися до кінця життя (чи наступних вихідних, як варіант).

Нумо дізнаватися, що прийнято вважати образою, чи потрібна вона нам, як не образити нікого і перестати ображатися самому/-їй.

Що таке образа?

По суті, образа – це негативна реакція на певні дії/вчинки/події, які людина вважає для себе неприпустимими. При цьому образа не завжди конкретна і не обов’язково спрямована на певну особистість. Ми ображаємося не тільки на друга/подругу/родичів/незнайомців, а й на глобальну несправедливість, несприятливі умови, які не дають змоги здійснювати свої бажання. Врешті-решт, образитися можна й на погоду: коли взув/-ла нові черевики, а пішов дощ і ти заляпав/-ла їх у калюжі.

Образа не є чимось ненормальним: це реакція, що виникає цілком природно та допомагає конкретизувати власні емоції. При цьому вона може бути прихованою агресією, яку не виходить виплеснути назовні через певні обставини: страх перед кривдником/-цею, вищий соціальний статус цієї людини тощо. У цьому випадку образа для деяких – єдиний варіант висловлення власних негативних емоцій.

Як нікого не образити?

Однозначно можемо сказати, що образ не уникнути, навіть якщо ви найдобріша і найтолерантніша людина у всесвіті. Все ж образа – це реакція іншого/-ї на ваші слова або вчинки, і передбачити її не можна, як і запобігти всім ситуаціям, що провокують цю реакцію. 

Ви можете просто не помітити нового знайомого через короткозорість і не привітатися, а він встигне накрутити собі, що ви не раді його бачити, спеціально відвернулися та ігноруєте. У таких ситуаціях варіант лише один: прямо питати ображену людину, що сталося, та прояснювати непорозуміння. І бути готовим/-ою до того, що вас спочатку можуть не захотіти вислухати – незалежно від того, справедливо це чи ні.

Все ж є більш-менш універсальні поради, які допоможуть уникнути образ з боку інших. І дотримуватися їх не так складно, як може здатися на перший погляд.

  • Не ображайте навмисне. Зізнаймося: більшість із нас відчуває, що може образити співрозмовника/-цю. Навіть з малознайомою людиною це працює: ми доволі швидко бачимо, на які теми вона реагує гостро, про що не хоче говорити та які жарти її злять. Та іноді, розуміючи це, все одно дозволяємо собі казати й робити недоречне, підколюючи феміністку історіями про «недолугих жінок», а хлопця з арахнофобією – світлинами павуків. Так, іноді жарти – справді просто жарти. Та якщо ви бачите, що людині від ваших слів і дій стає не по собі, варто замислитися, чи варто продовжувати таку «розвагу».
  • Будьте готовими до розмови. Якщо ви справді зробили щось, що образило близьку вам людину, варто про це поговорити. І неважливо, зробили ви це навмисне чи ні. Ігнорувати образу з думкою «він/вона сама винен/-на, вічно ображається на все» – це не вирішення конфлікту. Непроговорене, замовчене, подавлене – все це потім випливатиме у нові конфліктні ситуації.
  • Не приховуйте правди тільки для того, щоби не образити/розчарувати іншу людину або з метою їй сподобатися. Неможливо вічно робити вигляд, що ви в захваті від того, як він/вона готує і всім серцем любите футбол/спільні поїздки до друзів/філософію/фільми про маньяків. Коли правда розкриється (а рано чи пізно це точно станеться), буде тільки гірше.
  • Обережніше із жартами про расу/стать/вік/релігію/фізичні вади та інші теми, які є предметом вічних конфліктів у суспільстві. Не говоримо про відмову від цих жартів зовсім, адже завжди важливий контекст, ставлення до цих тем та моральні й етичні цінності людини, яка жартує про це. Врешті-решт, є, наприклад, люди з інвалідністю, які самі сиплять чорними жартами про свою інвалідність. Та це не означає, що варто відпускати на їхню адресу подібні жарти.
    Крім того, більшість жартів, зав’язаних на гендерних/расових/інших стереотипах, давно застаріли та вже несмішні. Насправді й 10 років тому такий гумор зовсім не завжди і не скрізь вважався доречним. І будьмо справедливими: навіть жарти про найболючіші теми бувають смішними. Та все ж більшість із нас не стендапери, і поруч із нами не завжди ті люди, які сприймуть ці жарти без образ.
  • І ще трохи про гумор. Не намагайтеся бути кращим/-ою в компанії за рахунок приниження когось. Ситуація, знайома багатьом: хтось на тусовці починає підколювати найтихішу людину, інші приєднуються і також починають кепкувати над бідолахою. Начебто нічого страшного не сталося, та при цьому є дві проблеми: спроба самоствердитися за чужий рахунок (жартівник/-ця, яка починає підколи) та дискомфорт людини, яку всі раптово перестають сприймати всерйоз. 

Як не ображатися самому/-ій?

Навіть якщо ви максимально толерантна людина, у 99,9% випадків вчиняєте за совістю і вибачаєтеся за будь-який промах, ви від образ не застраховані. На жаль, у нашому житті не завжди діє принцип, коли люди поводяться з тобою так само, як ти з ними. Тому варто бути готовим/-ою до образ та розчарувань. А ще краще – навчитися з ними справлятися, аби вони не псували настрій, плани і життя загалом.

Не варто соромитися власних образ: ви маєте право та цю реакцію і не можете повністю подавити її. Усіх нас щось ранить та ображає, і від цього нікуди не сховатися. А  в засоромленні себе та подавленні емоцій мало хорошого: приховані почуття все одно рано чи пізно дадуть про себе знати. Образи варто усвідомлювати та переживати, зводити негативні деструктивні емоції до мінімуму. Це відрізняється від подавлення. 

При цьому не забувайте: продуктивности в постійних образах мало. За їхньою допомогою не вирішити конфлікт, який виник. Людина, яка некласно вчинила щодо вас, навряд чи зробить правильні висновки: їй буде простіше вибачитися та зам’яти непорозуміння, ніж з’ясовувати, що сталося і чому ви відчуваєте неприємні емоції. Та й вам складніше: образа не додає енергійности, тільки відбирає сили та змушує підкорюватися її правилам. 

Іноді ми продовжуємо носити «маску образи», навіть коли злість на людину вже минула. І це – справжнісінька маніпуляція: продовжуючи так поводитися, ми (підсвідомо чи ні) розраховуємо, що людина, на яку ображені, почне поводитися так, як нам хочеться. За допомогою образи непогано виходить привертати увагу, нехай і на невеликий період: «кривдник/-ця» пробує загладити провину та справді змінює поведінку так, щоб «ображений/-а» перестала злитися. Та все ж, як ми казали вище, краще проговорювати конфліктні ситуації, відверто розказуючи і про власні неприємні емоції, які ви переживаєте, і про те, що саме в діях іншої людини вас засмутило. Це значно продуктивніше, ніж злитися і намагатися маніпуляціями когось змінити. Спойлер: маніпуляції не мають довготривалої дії і дуже скоро починають дратувати.

Що саме робити, щоб не ображатися:

  • Аналізувати, чому і на що найчастіше ображаємося. Якщо образи не дають нормально жити і постійно хочеться звинувачувати когось, варто звернутися до психотерапевта. Можливо, причина у ваших дитячих образах, які випливають і досі. А може, справа в поведінці людини, яка вчиняє так, що об’єктивно робить ваше життя гіршим. Спеціаліст допоможе вирішити всі ці тонкощі та підкаже дієві варіанти боротьби з такими станами.
  • Зрозуміти, що дає вам образа. Може, ви усвідомите, що маніпулюєте іншими. Можливо, зрозумієте – зручніше перекладати відповідальність за власне життя та щастя на оточення/ситуацію в країні/світі тощо, ніж брати її на себе. Образа іноді буває притаманна тим, хто боїться відповідальности й захищає себе. Вивчена безпорадність (відмова від змін після кількох невдалих спроб) тільки псує нам життя, даючи зручний привід для виправдання себе. Засуджувати себе за це не варто: тільки розширите замкнене коло, додавши ланку «засудження», і знову повернетеся до шкодування та самовиправдання. Проаналізувати те, що відбувається, і наважитися на дії – те, що може врятувати від багатьох неприємних ситуацій.
  • Намагатися витрачати сили не на негативні емоції, а на зміну ситуації, в якій опинилися. Якщо щось або хтось постійно викликає у вас образу, варто переходити до дій. Образа на токсичних людей з оточення не дає нічого, особливо якщо ви про свої негативні емоції говорили не раз і не два, а нічого не змінюється. Загалом з токсичними людьми складно порозумітися, і ще складніше – лишатися після спілкування з ними на позитиві. Іноді простіше обірвати спілкування чи мінімізувати зв’язок із ними: скоріше за все, дуже швидко ви зрозумієте, що почуваєтеся значно краще.
  • Навчитися пробачати. Це – найголовніше. Навіть якщо людина зробила вам неймовірно боляче і ви обірвали всі зв’язки, важливо їй пробачити. Образа не має висіти на вас тягарем багато років та отруювати життя. Головне – не плутати пробачення з поверненням до теплих стосунків. Пробачення – це усвідомлення, що більше не відчуваєш злости на цю людину. Воно не означає, що ви маєте відновити зв’язок із тим, хто зробив вам боляче. Навпаки – це остаточний розрив зв’язку, адже образа теж зв’язує і не дає про цю людину забути. Пробачити і відпустити – це те, що варто навчитися робити. 

Ще раз наголошуємо: не варто гнітити себе за те, що ви на когось/щось ображаєтесь. Від цього звичка реагувати на людей/неприємні ситуації нікуди не зникне. Проаналізувати, пропрацювати механізм образи (можливо, зі спеціалістом) – те, що врятує вас від негативу. І звісно ж, не сприймати дрібниці надто серйозно. Головне – не плутати дрібниці з тривожними дзвіночками і вчасно переходити до дій, аби не потрапити до скрутного становища.

Бажаємо нікого не ображати і не ображатися самим.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Тест. Який ти лідер?
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Тест. Який ти філософ?

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: