Спецпроєкти

Мрії феміністок та життя без гендеру. Коли настане епоха постгендеризму і що вона означає?


Для майбутніх синів купують блакитні візочки та машинки. Для майбутніх дочок – рожеві колискові, ляльок, ведмедиків. Предмети ще у школі поділяються на «‎хлоп’ячі» (всі точні) та «‎дівчачі» (всі гуманітарні). Із зовнішнім виглядом теж усе зрозуміло: довге волосся, макіяж та сукня – це однозначно дівчина; коротке волосся, відсутність декоративної косметики на обличчі та футболка із джинсами – однозначно хлопець. Кар’єра, фінансова відповідальність за родину та інші аспекти життя «‎здобувача» – для чоловіка. Родина, народження дітей, іноді суміщення з якоюсь підпрацьовкою – для жінки.

Ці спрощені моделі в нашій реальності є і зараз. Не у всіх випадках настільки стереотипні, та вплив поділу на гендерні образи та ролі досі простежується.

А що, як усього цього не буде?

Жодних гендерних ролей, поділу на чоловіче і жіноче, навіть жодних репродуктивних відмінностей? Коли комедія «‎Джуніор», у якій Шварценеггер виношує та народжує дитину, стане реальністю?

Якщо ви все це уявили, ви приблизно розумієте, що таке постгендеризм.

Детальніше 

Постгендеризмом називають суспільно-культурний рух за добровільне усунення гендеру. Представники руху пропонують позбутися його, застосовуючи інноваційні біологічні та репродуктивні технології. Простіше кажучи, спочатку позбутися первинних гендерних ролей матері та батька, зробивши так, щоби матір’ю могли ставати і біологічні чоловіки, а потім і повне усунення будь-яких гендерних образів та стереотипів. До речі, на сексуальності рух не концентрується, та при цьому не заперечує, що в безгендерному світі, у якому розмноження відбуватиметься по-іншому, ніж зараз, сексу знайдеться місце.

Постгендеризм тісно пов’язаний із трансгуманізмом – філософською концепцією, яка підтримує наукові досягнення для покращення розумових та фізичних здібностей людини. Крім того, в поглядах постгендеристів можна розгледіти й особливості постгуманізму – світобаченні, заснованому на впевненості, що людська еволюція досі триває і триватиме в майбутньому.

У деяких феміністичних працях можна знайти апелювання до ідеології постгендеризму. Канадська радикальна феміністка Суламіф Файрстоун у своїй «Діалектиці статі», написаній у 60-х, розмірковує про те, що незабаром «‎генітальна різниця» між людьми не матиме значення, а розмноження стане штучним. Колега Суламіф Елісон Джагер кількома десятками років пізніше підняла тему репродуктивних технологій, які звільнять людей від біологічної прив’язки до материнства. За її концепцією, одна жінка в майбутньому зможе запліднювати іншу, а чоловіки, наприклад, матимуть змогу виношувати запліднену яйцеклітину, народжувати та навіть годувати немовлят молоком зі своїх молочних залоз.

Однією з найвідоміших робіт, у якій не раз згадується термін «‎постгендеризм», є «‎Маніфест кіборгів» (1985) професорки факультету феміністичних досліджень Донни Харавей. За визначенням дослідниці, це гіпотетична стадія розвитку суспільства, де статеві розбіжності між людьми можна буде подолати за допомогою біотехнології. 

Сутність

Постгендеризм став своєрідною відповіддю на багаторічне розділення людей та гендерні ролі у відповідністю зі статтю. Прибічники/-ці руху виступають за волю кожного індивіда, наголошуючи, що ті самі гендерні ролі волю сковують та дають можливість рухатися тільки в певному напрямку. Технології, на думку постгендеристів, мають знищити нерівність та надати нові можливості, завдяки яким суспільство складатиметься із вільних людей.

У концепції постгендеризму не передбачений поділ на чоловіків та жінок – є просто люди. Більшість постгендеристів виступає за бажане змішання чоловічих та жіночих рис (андрогінність). Андрогіни, на думку прибічників руху, мають об’єднати в собі найкращі риси обох статей, фізичні та психологічні особливості, ставши своєрідними надлюдьми. Їх характеризуватимуть їхні зацікавлення, вчинки, погляди на світ тощо, а не гендерні ролі чи приналежність до певної статі.

Критика

Для консервативних людей, які підтримують патріархальну модель (чоловік головний у родині, жінка берегиня, дружина та мати) постгендеризм — лайливе слово. Прибічники/-ці традиційного укладу суспільства також висловлюють думку, що прагнення до андрогінности та відсутности розбіжностей вплине на людську унікальність та знищить модель родини, яка поширена зараз.

Прихильники/-ці ієрархії також не в захваті від ідей постгендеризму, адже рух фактично зрівнює всіх людей, не даючи можливости одній статі звеличуватися над іншою та виступати домінантною.

Що в реальності

Заспокоїмо всіх консерваторів/-ок – до постгендерного світу нам ще далеко. Технології стрімко розвиваються, та все ж поки що немає можливості зробити так, аби чоловіки змогли виношувати та народжувати дітей, а жінки – запліднювати одна одну. Та й суспільство, судячи з усього, до подібних змін не готове і найближчими десятиліттями також готовим не стане. Поки виникають проблеми навіть з реєстрацією одностатевих шлюбів, яка дозволена в обмеженій кількості країн світу, тож про одностатеве розмноження можемо хіба що замислюватися і розмірковувати як про альтернативну реальність.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Долучайтеся до нашого Telegram-каналу з тестами! 🧐