Cпецпроекти

Інтерв’ю з лікаркою із Шанхая: досвід Китаю в боротьбі з COVID-19


Під час пандемії COVID-19 ми запускаємо новий проєкт – «Health Optimization» – серію інтерв’ю з міжнародними лікарями і вченими. Ми сфокусуємося на тому, як запобігти інфікування коронавірусом. Інтерв’ю веде американський вчений і терапевт Roman Torgovitsky, Ph.D.

Станом на 23 березня у Китаї було зафіксовано 81 093 підтверджених випадки COVID-19, серед яких нових випадків за добу – 39, а людей, які повністю одужали, – 72 703. Отже, епідемія в Китаї пішла на спад і цілком доцільно використати досвід цієї країни, аби запобігти поширенню коронавірусу в Україні.

Тому ми публікуємо перше інтерв’ю з Evelyne Bischof, M.D., доценткою із Shanghai Jiaotong University, яка живе і працює в Шанхаї вже понад 10 років і займається дослідженням громадського здоров’я, онкології, біомаркерів та старіння. Евелін поділилася з нами даними останніх досліджень китайських учених, розповіла про заходи безпеки, які вживали в Китаї, висловила свою думку з приводу масок, соціальної ізоляції та захисту від коронавірусу.

Відеоверсія інтерв’ю російською мовоюза посиланням

 

R: Як передається коронавірус? Чи осідає він на поверхнях?

Те, що ми знаємо зараз точно, це те, що вірус поширюється повітряно-крапельним шляхом. Багато чого  ми ще не знаємо, з’являються різні гіпотези та контроверсійні дані. Молекули вірусу дуже швидко осідають на поверхні і залишаються там досить довго. Також якщо хтось із вірусом на вас чхає або стоїть поруч з вами (плюс-мінус 2 метри), є велика ймовірність, що ви теж почепите цей вірус, він може переміщатися у повітрі на відстані 2 метри. Звісно, це залежить від різних чинників, наприклад, від температури та вентиляції в приміщенні. Щодо коронавірусу, ми ще не знаємо стовідсотково, наскільки довго він може зависнути в повітрі, наприклад, коли хвора людина зайшла в ліфт і чихнула там.

У Китаї, зокрема в Гонконгу, та Сінгапурі вже проводилися певні дослідження на цю тему, але вони ще не опубліковані. Вчені досліджували кімнати, в яких перебували хворі на коронавірус. У повітрі його не знайшли, але знайшли на вентиляторах і кондиціонерах, тобто, якщо їх увімкнути і через них піде повітря, то є певна ймовірність, що так можна буде заразитися. Але наразі це тільки гіпотези. Цілком можливо, що цей вірус не висить у повітрі, але, якщо хтось чхнув на вентилятор, то вентилятор його підхопить і поширить. 

 

R: Як у Китаї захищають лікарів?

Хворих на коронавірус пацієнтів розмістили в спеціальних лікарнях, вони не контактували з іншими хворими. Лікарі, які працювати з коронахворими, були не лише в масках, а й у захисних комбінезонах, рукавицях, масках і окулярах. Більшість лікарів, які працювали в цих спеціальних лікарнях, жили поблизу. Тобто їм забезпечили такі умови, щоб вони не поверталися на цей час додому і не ставали загрозою для людей по дорозі і своїх рідних вдома. 

Коли лікар одягнений у такий повний захисний комбінезон, то шанс заразитися дуже мінімальний. Але, звісно, бувають моменти, коли потрібно зняти комбінезон, і тоді на руках можуть залишитись частки вірусу. Можливо, хтось контактував з хворими ще до цього або працював з апаратом вентиляції легенів, до якого був підключений хворий. Тому мінімальний ризик зараження залишається. Усі лікарі, які заразилися і померли від коронавірусу, мали контакт з хворими ще до того, як були прийняті такі заходи захисту.

 

R: Чи потрібно носити маску, наскільки ефективно вона захищає? 

З цього приводу є різні думки навіть на офіційному рівні. В Англії, наприклад, не рекомендують носити маски людям, які безпосередньо не контактують з хворими. Я не хочу зараз нічого спростовувати, розкажу лише, як було у нас у Китаї. Ми вже майже побороли епідемію, ситуація поступово поверталася в нормальне річище. 

Що ми робили? Усі люди носили звичайні хірургічні маски як превентивний захід, коли виходили на вулицю чи в магазин. Це має сенс, тому що ми не знаємо, яка кількість людей насправді заражена коронавірусом, оскільки дуже великий відсоток людей не має і не матиме симптомів, але при цьому вони можуть бути носіями вірусу. У будь-який момент кожен може чхнути або закашлятись, і тоді маска хоча б частково, але захистить. 

Щодо маски N95, то основна проблема з нею не в тому, що через неї проникає коронавірус, вона майже не пропускає вірус, а в тому що багато людей носять її не правильно, вона повинна дуже щільно прилягати до обличчя, її справді незручно носити і складно дихати через неї. 

У Китаї у багатьох містах (у нас у Шанхаї вже ні) кожен і досі зобов’язаний одягати маску, наприклад, якщо хоче зайти в супермаркет. Я особисто бачу в цьому сенс, але в цифрах ніхто не може сказати, наскільки це допоможе. Ще однією з переваг є те, що коли ти в масці, то менше чіпаєш своє обличчя. 

R: Я читав статтю, у якій вчені пробували математичним шляхом змоделювати поширення вірусу в Китаї, вони припускають, що ледь не 86% випадків можуть минати безсимптомно. Тобто навіть якщо прислухатися до ВООЗ, яка говорить, що маски мають носити тільки ті люди, які хворіють, зважаючи на таку статистику і той факт, що більшість людей не знає, що вони хворіють, то логічно всім носити маски?

Я із цим погоджуюся, але є також контраргумент – якщо у когось захворювання минає безсимптомно, то це означає, що цей вірус зараз не в такій стадії, щоб заражати інших. Але точно ми цього не знаємо, тому що людей без симптомів ніхто не тестує. 

 

R: Якщо людина мала підозру на коронавірус, яким був алгоритм дій?

Процедура змінювалася декілька разів. Розкажу, як було в час піку поширення вірусу. Біля всіх будівель, зокрема й житлових, на вході стояли люди, які міряли температуру і реєстрували всіх, хто хоче вийти або зайти. Наприклад, якби я поверталася додому з прогулянки і в мене виявили б підвищену температуру, ці люди-охоронці мали б зателефонувати в один зі спеціальних центрів тестувань, організованих біля лікарень, де лікували саме заражених на коронавірус пацієнтів. Далі лікар ставив запитання, які були спеціально розроблені для цього. Якщо в лікаря з’являлася підозра, що це може бути саме коронавірус, то людині робили тест і відправляли в обсервацію, поки не будуть готові результати: спочатку їх потрібно було чекати один день, а згодом всього декілька годин. Якщо діагноз підтверджувався, то людину переводили до інших людей з підтвердженим діагнозом, а люди, які лише мали підозру і які ще чекали на результати, були окремо. 

Одна людина з COVID-19 заражає 2-3 людей. Але це дані лише з Китаю, вони ґрунтуються на тій системі, яка працювала в Китаї і можуть сильно відрізнятися в різних країнах, адже тут усе залежить від тих карантинних заходів, які були прийняті в конкретній країні. У Китаї такі заходи були забезпечені на дуже високому рівні. 

Наприклад, в Італії вірус поширюється значно швидше. Інфраструктура дуже впливає на шлях вірусу. У Китаї більшість пацієнтів були людьми старшого віку, а в європейських країнах чимало молодих людей захворіло. Справа в тому, що велика кількість молодих людей у тій же Італії контактувала із зараженими людьми старшого віку, а в Китаї всі контакти були майже повністю обмежені. 

 

R: Із чим все-таки пов’язаний ризик зараження COVID-19 найперше – з віком чи з наявністю інших захворювань?

Процес старіння та супутні захворювання дуже пов’язані між собою, особливо якщо ми говоримо про гіпертонію, діабет, ожиріння. Також у старших людей набагато гірше працює імунна система, тому в них у випадку захворювання буде вищий рівень смертности. Але, на жаль, у західних країнах кількість людей із цими захворюваннями значно вища, ніж у Китаї, тому є ризик, що захворювання на коронавірус буде протікати в них набагато серйозніше, ніж у Китаї. Також у Китаї не проводили досліджень щодо того, як переносять коронавірус люди з онкозахворюваннями, захворюваннями автоімунної системи та іншими – вони навіть не контактували з інфікованими COVID-19, адже ті були в інших лікарнях. Але я думаю, що оскільки у Європі хворих на коронавірус часто приймають у звичайних лікарнях і вони контактують з іншими пацієнтами, то скоро ми дізнаємося більше про це. 

Є дослідження на прикладі Китаю, що кардіологічні захворювання, зокрема  гіпертонія, збільшують ризик захворювання коронавірусом. Також за одним із досліджень ризик інфікування людей з діабетом вищий у 15 разів. Я не можу стверджувати, що це точні дані, це також може бути пов’язане з тим, що в Китаї дуже багато діабетиків. 

 

R: Що відомо про захворювання зовсім маленьких дітей і вагітних жінок?

За нашими дослідженнями вагітні жінки не входять до групи підвищеного ризику на зараження коронавірусом. Якщо у вагітних і виявляли COVID-19, це не впливало на перебіг вагітности і не спричиняло ускладнень, також коронавірус не передавався від матері до новонародженої дитини. Але в маленьких дітей до 1 року імунна система ще не розвинена і не може нормально протистояти вірусам, тому захворювання коронавірусом у немовлят минає значно складніше, ніж у старших дітей. Водночас терапія на немовлят дуже добре впливає – вони одужують швидше. 

Якийсь час поширювали чутки, що маленькі діти не можуть захворіти на коронавірус, але це неправда. У всіх є ризик захворіти, але якщо імунна система працює добре, то симптоми будуть з’являтися не так часто і будуть не такими серйозними, як у старших людей. 

 

R: Яка роль людей, які були інфіковані COVID-19, але не захворіли, в поширенні коронавірусу? Багато молодих людей в Укрїні дивляться на статистику, бачать, що у їхній віковій групі невеликий ризик захворювання коронвірусом і ускладнень від нього, та продовжують вести свій звичний спосіб життя і не дотримуються карантину. 

Так, роль таких людей у поширенні вірусу дуже висока. Потрібно залишатися вдома, а якщо вже так необхідно кудись піти, то важливо дотримуватися правил соціальної дистанції. Ви можете піти погуляти наодинці, в масці. Я читала, що в деяких європейських країнах заборонили зібрання в одному приміщенні понад 10 осіб, це дуже правильно. І хоча в Китаї вже все йде на спад, у нас і досі заборонені зібрання в одному приміщенні понад 50 осіб. 

Щодо статистики, то вона залежить від дуже багатьох чинників, у кожній країні цей вірус може інфікувати трохи іншу групу людей. Основне, що може зробити кожна держава, – це впровадити максимально жорсткий карантин.

Потрібно думати про інших: навіть якщо у вас немає симптомів, ви можете бути інфіковані та заразити старшу людину, хвору на діабет, а її це захворювання може призвести до летального завершення.

Якщо діти продовжували ходити в школу і садочок, то потрібно бути із цим обережним, краще поспостерігати за дитиною 14 днів і обмежити на цей час її спілкування з бабусями і дідусями, аби ненароком не заразити стареньких.

До гігієни потрібно ставитися дуже серйозно, слід мити руки вже навіть маніакально.

 

R: Що відомо про імунітет після зараження? Я читав про випадок повторного зараження.

Це питання ще вимагає досліджень. Навіть після звичайного грипу, коли пацієнт повністю вилікувався і вже не має симптомів, тест на грип у людини може довгий час бути позитивним – навіть не декілька днів, а декілька тижнів. Якщо у людини був коронавірус і вона вже одужала, не має жодних симптомів, її виписали з лікарні, а за тиждень вона знову захворіла, це не означає, що це знову коронавірус, це може бути якийсь інший вірус або застуда, але в неї ще залишилися антитіла коронавірусу, тому тест знову може бути позитивним.

Ми називаємо це суперінфекцією.
Це коли людина за декілька днів після одужання від чогось заразилася ще чимось. І так само не зрозуміло, чи це знову коронавірус, чи це ще залишки старого вірусу плюс щось нове, що додалося. Визначити це досить складно. Зробивши аналіз, можна подивитися, наскільки велика кількість часток вірусу: якщо їх мало, то це, скоріше за все, залишки попереднього інфікування, якщо досить багато, то може бути повторне інфікування коронавірусом, а може бути, що нова інфекція активізувала залишики коронавірусу, які все ще були в організмі. Складних випадків повторного інфікування коронавірусом у нас немає, і я не думаю, що вони будуть. 

Людям, які були в дуже тяжкому стані, почали проводити додаткову терапію – введення сироватки крови людей, які одужали від коронавірусу. І це дало дуже хороший результат. 

 

Р: Як китайці справлялися із соціальною ізоляцією?

Було складно, я також це пережила і можу судити по собі. У багатьох виникли проблеми зі сном, почав з’являтися страх, депресія. 

Усе перейшло в онлайн, сформувалося дуже багато соціальних ініціатив, різні онлайн-тренування, ігри, спільні читання.

Моя сусідка, наприклад, дуже голосно співала нон-стоп. Не знаю, звісно, чи мені це допомогло, чи навпаки.

Економічні наслідки також призводили до депресій. Люди втратили прибуток, бізнес, роботу. Епідемія припала на час китайського нового року, багато людей полетіло кудись на відпочинок і не змогло повернутися й досі. Загалом це не мільйонні, це мільярдні збитки. Держава старається допомогти як може. Наприклад, скасувала орендну плату для бізнесів, які орендували офіси.

 

R: Чи може коронавірус мутувати?

Це був найбільший страх від самого початку. Звісно, цей вірус мутує постійно, він мутує у кожній людині. Але я б не піднімала паніку через це. Ми вже третій місяць живемо в умовах цієї епідемії, пандемії, і ще не було жодного випадку, щоб терапія не допомагала. Звісно, в нас досі немає вакцини і лікарі справляються завдяки доступним, досить банальними методикам терапії – антивірусним препаратам, які використовують при інших вірусах, штучній вентиляції легенів тощо.

Дуже важливо починати лікування якомога швидше. Якщо в когось тільки з’являлася температура, кашель або біль у м’язах, людину відразу відправляли на тестування.

 

R: Які ліки найбільш ефективно працюють при лікуванні COVID-19?

Наразі ще немає ґрунтовних досліджень на цю тему, але є протоколи, за якими діяли китайські лікарі і які починають зараз застосовувати в Європі. Пацієнтів, у яких не було ускладнень, а була лише підвищена температура і біль у м’язах, ізолювали та лікували симптоматично. Наступний рівень – це коли плюс до попередніх симптомів додавався сильний кашель, через який ускладнювалося дихання. І останній рівень – це коли пацієнт уже потребував штучної вентиляції легенів, а лікування відбувалося в реанімації або у відділенні інтенсивної терапії. Для лікування використовували антивірусні препарати, які застосовують при лікуванні ВІЛ, та ліки, подібні до яких використовують при лікуванні малярії. Це те, що за стандартним протоколом. 

Була також додаткова терапія, коли використовували сировотку крови пацієнтів, які одужали від коронавірусу. Ця методика добре працювала, але поки це лише клінічні дослідження. Також застосовували традиційну китайську медицину. 

Зараз у Китаї тестують декілька вакцин, одна з них – уже на фінальній стадії тестування. Але тестування – це лише частина процесу, це лише початкова стадія розробки вакцини, тому офіційно вакцин ще довго не буде. 

 

R: Що ви порадили б Україні?

Як лікар я порадила б максимально дистанціювати пацієнтів з коронавірусом від інших пацієнтів і максимально захищати лікарів за допомогою комбінезонів, масок, а також дотримуватися соціальної ізоляції та карантинних заходів. 

А як людина можу сказати, що коли в нас була ситуація на піку, не було таких слів, які могли б мене заспокоїти. Карантин – це дуже складно. Також я раджу не довіряти всьому, що пишуть газети, є дуже багато фейкових новин, які жодним чином не допомагають, а лише поширюють паніку. Рекомендую дивитися на все позитивно. Що швидше всі повністю ізолюються, то швидше все мине. Ми в Китаї дуже швидко це зробили, і тепер усі раді, що зараз уже можемо поступово повертатися до нормального життя. 

 

Відеоінтерв’ю за посиланням

Якщо ви хочете більше дізнатися про оптимізацію роботи імунної системи, підписуйтеся на telegram-канал.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Опыт доктора из Китая в борьбе с COVID-19 (ВИДЕО)

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: