Спецпроєкти

Коронавірус у Південній Кореї: українець розповідає про карантин у Сеулі


На 20 березня у Південній Кореї нараховували 8 652 випадків зараження короновірусом, з них 94 – летальні. На сьогодні повідомляється про 87 нових випадків зараження.

Ми поговорили з українцем, який мешкає у столиці, Сеулі, та дізналися, що змінилося в його житті, як реагують місцеві на карантин, що відбувається в місті та як карантин вплинув на його роботу і побут.

Про героя інтерв’ю

Привіт! Я — Костя Козоріз, студент 5 курсу КПІ за напрямом «Органічна хімія». Три тижні тому я переїхав до Сеула за програмою отримання подвійного диплома. Зараз я проходжу стажування в Корейському інституті науки і техніки, а також працюю в лабораторії молекулярних досліджень. 

Про штрафи, обмеження та загальну ситуацію у місті

Наскільки мені відомо, зараз у моєму місті близько 260 хворих. Різке поширення вірусу сталося через те, що був випадок захворювання співробітника кол-центру, у якому працювало багато людей. Зараз ситуація під контролем, на мій погляд.

Найбільш туристичні місця зачинені — всі популярні клуби та бари в центрі місця не працюють. Деякі магазини зачиняються на вихідних. Метро працює у звичайному режимі. На дверях всіх магазинів є оголошення з проханням заходити тільки в масках, і місцеві цього дотримуються. Усі люди на вулицях і у приміщеннях носять маски. Але немає такого, що якщо ти не одягнув маску, то тебе оштрафують. 

Про способи отримання інформації

Коли я тільки переїхав до Кореї, я дуже хвилювався щодо вірусу. Але вже тут, вивчаючи інформацію, я зрозумів, що мені зовсім не варто боятися за себе та своє здоров’я. Бо насправді та інформація про коронавірус, яку поширюють у світі, часто перебільшена. Ця хвороба не така страшна, як про неї кажуть. У світі є безліч інших захворювань, рівень смертности від яких значно вищий. 

Змістовну інформацію можна отримати на офіційних сайтах, наприклад, я користувався ресурсом Worldometers. Але здебільшого за ситуацією в Сеулі я стежу на офіційній інстаграм-сторінці міста

Хоча поки в мене ще немає корейської сім-карти, мені все одно приходять повідомлення з попередженнями на телефон. Спочатку це було так незвичайно. Коли ти, наприклад, сидиш десь у кав’ярні, і всім відвідувачам одночасно приходить цей alert. Вони надходили щогодини. Уряд у такий спосіб інформував про нові випадки зараження та про те, в яких районах міста бували хворі, щоб ми уникали тих ділянок. Ще я знаю, що є мапи, на яких вказано конкретні вулиці, по яких пересувалися хворі. 

Про роботу та навчання 

Я отримав пропозицію працевлаштування за контрактом, в якому було вказано дату, коли я маю прибути до країни та почати роботу в науковому інституті.

Коли я тільки приїхав до Кореї, мене одразу повідомили про необхідність залишатися вдома впродовж перших двох тижнів. Це був запобіжний захід. Оскільки в той період, коли я прилетів до Сеула, в районі аеропорту було виявлено близько 15 випадків інфікування. 

Зараз цей термін вже минув, але нам запропонували декілька варіантів щодо графіку. Я працюю в лабораторії, і нам дали можливість розділити між собою дні, в які кожен із працівників буде її відвідувати. Або інший варіант — це зробити графік змін. Тобто повністю уникнути контактів. Окрім цього, якщо ви не хочете ризикувати і маєте сумніви щодо безпеки, ви можете скласти заяву з проханням надати вам дистанційний доступ.

В офісі надають комфортні умови та все необхідне: через кожні п’ять метрів розставлені санітайзери для дезінфекції рук, на вході та виході є тепловізори для контролю температури.

Щодо масок — аби придбати маску тут, ви повинні мати картку реєстрації, так звану «alien card». Оскільки моя картка все ще в процесі підготовки, я не можу придбати маску. Але мій інститут, знаючи про це, сам надає мені нову маску щотижня безкоштовно. 

Загалом тут цікава система. Аби уникнути черг, ви можете вказати свій рік народження під час замовлення маски. Потім вам назначають певний день, коли ви можете прийти і забрати її. Місцеві звертаються за масками два рази на тиждень.

Про дефіцит 

У супермаркетах все є. Ніякого дефіциту немає.

Про загальну атмосферу та паніку в населення

Немає жодної паніки. Я думаю, що це залежить від людей. Хтось для себе вирішив, що краще залишатися вдома, а хтось виходить на вулицю. Але всі дотримуються правил, піклуються про своє власне самопочуття. Лише іноді в закладах, де є телебачення, якщо там постійно показують новини, можна відчути цей настрій тривожности.

Те, що насправді викликало в мене паніку, — це українські новини. Коли я дивився новини, де говорили про повернення українців до країни, про закриття кордонів, от тоді мені було лячно. Я подумав про те, що буде, якщо я вирішу приїхати додому? У мене теж будуть кидати каміння, як у тих, хто повертався до цього? 

Про ставлення до ситуації 

На цю ситуацію та її вирішення у майбутньому я маю два погляди. Швидше за все, буде розроблена вакцина, але для цього знадобиться тривалий час. Або, думаю, що організм людей поступово почне виробляти антигени до вірусу. 

Моя головна порада всім — це не піддаватися паніці. Варто постійно стежити за своїм здоров’ям: мити руки, мати із собою санітайзери, носити маску, уникати громадських місць. Важливо бути відповідальним. Якщо ти відчуваєш, що в тебе погіршується самопочуття, то варто звернутися до лікаря або ізолюватися від людей поруч та повідомити тих, з ким контактував, про симптоми. 

Але водночас я не маю нічого проти прогулянок, наприклад, у парку. Наскільки мені відомо, вірус передається тільки через тісний контакт, а не повітря довкола.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь