Спецпроєкти

Чи врятують стовбурові клітини від наслідків коронавірусу?


Ольга Маслова, кандидатка біологічних наук, співзасновниця науково-популярної ініціативи Nobilitet, розповідає про особливості мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) та роль клітинної терапії у відновленні легенів після пневмонії, зокрема спричиненої коронавірусною інфекцією. 

 

Мезенхімальні стовбурові (або ж мультипотентні стромальні) клітини (МСК) – серед найбільш обговорюваних інструментів сучасної регенеративної медицини. Хоча науковці знають про МСК ще з 1960–1970-х років, практичний інтерес до них почав зростати лише на початку ХХІ ст. 

Зараз у світі тисячі клінічних досліджень на різних етапах вивчають можливість застосовувати МСК у терапії. Щодо лікування деяких патологій, то ми вже можемо говорити про хороші результати, щодо інших – відповіді не такі однозначні. МСК використовують навіть для комерційних цілей, але не всі вони мають повноцінне «зелене світло» від регуляторних органів, тому час від часу американські та європейські інстанції закликають потенційних пацієнтів бути обережними з неперевіреними формами клітинної терапії і радять застосовувати насамперед офіційно затверджені протоколи лікування. 

Однак є такі захворювання, для яких досі немає достатньо ефективних варіантів терапії. У таких випадках клінічні дослідження з клітинним матеріалом можуть бути єдиною надією. Так, сьогодні у світі звернули увагу на можливість застосування МСК для відновлення тканини легень, що в деяких випадках дуже сильно ушкоджується після інфікування коронавірусом SARS-CoV-2.

Місце МСК серед усіх інших типів стовбурових клітин – дуже вигідне. Ці клітини – мультипотентні, тобто вони мають здатність перетворюватись у цілу низку типів спеціалізованих клітин (детальніше про класифікацію стовбурових клітин і різні ступені «потентности» я писала раніше). Ще одна риса МСК – здатність до «регенеративного менеджменту», тобто вміння не тільки заміщувати пошкоджені елементи тканини, а й «спілкуватись» із сусідніми клітинами мовою молекулярних сигналів та впливати на їхню роботу. Серед клітин, з якими можуть знайти спільну мову МСК, – імунні клітини. Вплив тут може бути таким, що активує, і таким, що пригнічує імунну відповідь, залежно від потреб організму. Важливо також, що джерела МСК належать до абсолютно етичних та доступних: кістковий мозок, жирова тканина, тканина пуповини та деякі інші.

Механізми позитивного впливу введення донорських МСК на стан хворих у випадку ускладненої пневмонії як наслідку коронавірусної інфекції ще вивчають, адже наразі не минуло достатньо часу для проведення повноцінних досліджень. Ті результати, якими діляться вчені вже сьогодні (переважно це китайські дослідження), дають надію, що застосування МСК може бути доцільним для найсерйозніших випадків, коли інші методи не покращили стан пацієнтів. Звісно, говорити про рекомендацію масово використовувати МСК зарано, адже навіть ті дослідження, результати яких показують ефективність такої терапії, поки що мають і критичні відгуки. У нинішніх умовах складно створити максимально правильний дизайн експерименту. Але сподіваємося, що після того як хвиля захворюваности спаде, дослідження не припиняться, і ми зрозуміємо, яка роль у боротьбі з вірусними пневмоніями дістанеться МСК.


Посилання для спеціалістів:

 

Якщо ви хочете отримувати перевірену інформацію про коронавірус від лікарів та вчених, а також більше дізнатися про оптимізацію роботи імунної системи, підписуйтеся на telegram-канал.

 

Разом проти коронавірусу: збираємо 1 000 000 грн на захисні костюми для лікарів. Твій внесок важливий!

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь