«Засуджувати інфопродюсерів не варто: до них звертаються, щоб продати, – і вони це роблять». Інфопродюсер пояснює специфіку своєї роботи
Разом проти коронавірусу: збираємо 1 000 000 грн на захисні костюми для лікарів. Твій внесок важливий!
Інфопродюсер з’являється там, де є інфлюенсер. Його завдання – допомогти інфлюенсеру створити свій інформаційний продукт (курс, вебінар, чекліст) і продати його лояльній авдиторії.
Серед таких спеціалістів – Андрій (ім’я змінене на прохання спікера). Ми розпитали Андрія, як влаштована сфера продюсування інформаційних продуктів, у кого вчитися та де шукати клієнтів.
Деякі думки спікера можуть не збігатися з позицією редакції.
Що ти робиш? Хто твої клієнти і що їм від тебе потрібно?
Я допомагаю створити та продати інформаційні продукти в соцмережах: будую стратегію, візуально «запаковую» і продаю.
Мої клієнти – зазвичай блогери з авдиторією від 15 000 до 150 000 підписників, які випускають прикладний курс (кулінарний або спортивний маратон), щоб заробити на ньому серед лояльної авдиторії. У сфері також багато інфлюенсерів, які запускають освітні проєкти, «освітність» яких під великим питанням – це чеклісти або вебінари.
Часто інфопродюсери самі створюють продукт у тій сфері, де вони фахівці, і шукають блогерів для співавторства, щоб краще його продати.
Як давно ти в цьому?
Уже пів року. Маркетингом я цікавлюся з 15 років – пробував у SMM і робив розсилки холодним клієнтам «Вконтакте», а потім зробив перерву у сфері обслуговування. Минулого листопада я записався на курс інфопродюсера, за яким давно стежу. До запуску він мав близько п’яти високобюджетних проєктів – тих, які принесли клієнтам прибуток у мільйонах гривень.
Яким був твій перший проєкт?
Це був кулінарний курс блогера, якого я сам люблю. На другий тиждень курсу я отримав завдання – позначити у сторіз п’ятьох людей, з якими хотів би працювати, і за шаблоном написати одній із них свою комерційну пропозицію. Я написав, мовляв, хочу допомогти з розвитком, ось на яких умовах готовий і як можна перевірити мої навички. Команда блогера відповіла, що він саме запарюється над курсом і я вчасно дав про себе знати.
Я взяв на себе те, чим блогер займатися не міг, – налаштував сайт, оплати і авторозсилку. Ми працюємо з ним уже пів року.
Ця сфера доволі неоднозначна: більшість інфопродюсерів погоджується продюсувати непотріб на кшталт вітамінів без ліцензії, а деякі все ж мають якісь етичні принципи. Чим ти керуєшся, коли береш нові проєкти?
Другий проєкт я беру тільки зараз – за пів року після першого. У ньому і продукт мені цікавий, бо це прикладний спортивний маратон, і фахівець – справді профі. Але багато моїх колег не керуються тими ж принципами, що і я.
Я вважаю, що покупка, до якої підштовхуєш не обманом, залишається рішенням тільки тієї людини, якій цю покупку просунули. Засуджувати інфопродюсерів не варто, бо до них звертаються, щоб продати, – і вони це роблять.
Більшість продюсерів звертає увагу не на сам продукт, а на якість авдиторії, її лояльність і залученість фахівця.
З яких етапів складається робота інфопродюсера?
Приблизно з трьох. Припустімо, я знаю, що фахівець має готовий продукт для запуску – можна вважати, що перший етап пройдено.
На другому етапі я відповідальний за технічну частину продажів – налаштовую домен і сайт, через який відбуватимуться продажі, хоча це можна й віддати підрядникам. Найголовніший – третій етап – прогрів авдиторії. Бо продавати можна і у звичайній гуглформі з полем для картки, а прогрів – це розписана інструкція для соцмереж блогера, за дотриманням якої потрібно стежити щодня.
Блогер повинен дуже нативно формувати і заповнювати потребу авдиторії. Його сторіз і є контекстом, у якому підписник має сформувати для себе запит на певний продукт. Блогер анонсує його незадовго до запуску.
Скільки отримує інфопродюсер?
Я починав з налаштування технічної частини за 250 доларів – стільки коштував тиждень, упродовж якого я працював по 2-4 години. Досвідчені можуть брати більшу ставку. За маркетингову зазвичай беруть відсоток – від 25% до 75%, якщо, наприклад, інфопродюсер працює над запусками багато місяців поспіль. Я працюю з великими перервами, тому дохід від цієї роботи значним назвати не можу.
Потрібно бути готовим, що за кілька днів до і після запуску у блогерів виникають проблеми із сайтами навіть посеред ночі. І якщо не можеш відповісти одразу, скоріше за все, ти не найкращий інфопродюсер. Варто готуватися і до зривів з боку блогерів: наприклад, «матуся» не виходить на зв’язок через проблеми з дітьми. Можна укладати договір, але я поки до цього не дійшов.
Ти поєднуєш цю роботу з іншою?
Так, поки що я паралельно беру проєкти на SMM, у якого багато спільного із запусками. Є навіть локальний мем: «SMM і продюсування – це одне й те ж, тільки за друге платять».
Я працюю по п’ять годин на день, зокрема проводжу консультації по 200–300 грн. А для того щоб не поєднувати і залишатися етичним інфопродюсером, потрібен постійний потік клієнтів. Наразі ці пошуки вимагають надто багато часу та енергії.
Що потрібно, щоб вивчитися на інфопродюсера?
Якщо в тебе немає знайомих інфопродюсерів, ти шукаєш курс з інфопродюсування. Мінімальний курс коштує 11 000–15 000 грн. Технічний бік можна вивчити й самостійно, наприклад, на тій же Tilda, де монтують сайти, є безкоштовний гайд. Також раджу почитати «Запуск!» Джефа Вокера – ця книжка пояснить багато маркетингових нюансів.
Ти думав вийти на англомовний ринок?
Так, він загалом подобається мені значно більше, тому що тамтешні блогери продають більше прикладних продуктів. Наприклад, фотограф зі 100 тисячами підписників може чудово заробити на колекції пресетів по 30 доларів, бо в нього просто крутий профіль.
Поки що я не до кінця розумію логіку англомовного ринку: європейський інстаграм такий же інертний, як український фейсбук серед неусвідомленої молоді з регіонів; а ті ж німецькі інфлюенсери збирають англомовну авдиторію, проте не європейську. Та й сайти у них можуть бути дуже погані, але сенси, які в них запаковані, все одно змусять купити.
Чим інфопродюсування цінне для тебе, крім грошей?
Продюсування дає можливість занетворкатись із блогерами-мільйонниками, спілкуватися з ними на дружньому рівні і отримувати із цього профіти. Якщо блогер хоча б із сотнею тисяч підписників тегне тебе в сторіз, ти отримаєш п’ятьох нових клієнтів. Загалом із цим бізнесом не збіднієш навіть під час кризи – блогери, які продають курси, маратони або теорію, не потерпають абсолютно.
