Cпецпроекти

«Як їх впізнають, якщо ми заб’ємо до юшки?» – місто заводів, яке змогло, або пригоди нашої кореспондентки на Запоріжжя-прайді


За вікном 20 вересня. Я приїхала на вихідні до Запоріжжя зі столиці, щоб подивитися на перший у рідному місті марш за права ЛГБТ.

– Цікаво, скільки людей буде на прайді, – цікавлюсь я вранці, вимальовуючи на очах стрілки перед дзеркалом.

– Не думаю, що багато. Це ж Запоріжжя. Тут такого нема, – відповідає мама, пораючись на кухні. Вона живе в місті з 14 заводами вже понад 30 років. Для неї такі заходи, як Запоріжжя-прайд – диковинка. Ніхто з її оточення ніколи не говорив про проблеми ЛГБТК+ спільноти. Усі ці проблеми десь там, у столиці. Але не тут. Тут заводи.

«Сподіваюся, вони взяли документи»

Приїжджаю на площу Фестивальну о 10:30, щоб встигнути поспілкуватися з опонентами прайду.

Їхній захід призначено на 11 годину ранку, проте в зазначений час на тротуарі перед площею лише зо два десятки людей у жовтих футболках із символікою організації «Всі разом». Вони тримають у руках плакати з написами «Не спи з чоловіком, як із жінкою, бо це гидота. Біблія, Левит 18:22», «Традиційна сім’я – запорука щасливої родини», «Любов проти гомосексуалізму», «“Ні” законам, які підривають суспільство», «Закон для сімей – Україна для сімей» і жваво щось обговорюють.

Підходжу ближче, питаю, що вони відстоюють.

Учасники та учасниці контрзібрання

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

«Ми проти того, щоб наших дітей навчали гейству. Це – хвороба, не треба заражати нею всіх навколо, треба лікуватися. Ми прийшли, щоб показати, що місто проти цього».«Родина – це мама і тато. Це не два тата чи не дві мами. Яка дитина виросте в таких виродків? Хвора»

Проходжу трохи далі вздовж проспекту Соборного і бачу купку хлопаків у спортивних костюмах. Декілька із них в захисних масках, в одного – доволі гламурна, леопардова. Вони збираються в тісне коло, іноді до них долучаються нові молодики.

«Та зніми ти ті перчатки, а то копи просічуть, що ми цих п#здити прийшли. Надінеш потім», – говорить доросліший чоловік із кола до парубка у шкіряних мітинках, який тільки підійшов до гурту. Той слухняно знімає їх і кладе в кишеню.

Парубки у спортивних костюмах поблизу Запоріжжя-прайду

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

За хвилин п’ять до компанії підходять із десяток поліцейських, просять показати документи. Парубки кажуть, що документів у них із собою немає. Тоді поліція просить їх розійтися. Вони розвертаються і гурбою йдуть у бік входу на територію прайду. Поліцейські дивляться хлопакам услід.

«Сподіваюся, ці п#дерасти взяли з собою паспорт, бо як їх впізнають, якщо ми заб’ємо до юшки?», – переговорюються між собою хлопці крокуючи.

Фестивальна площа ще з 10 ранку оточена щільним поліцейським кордоном. Копів багато і біля виходів з підземного переходу, і біля всіх перехресть, і навіть з іншого боку проспекту біля Облдержадміністрації, де з людей – тільки пересічні перехожі, які йдуть у справах. Зупиняю жіночку років 65. Представляється Надією Степанівною. Питаю, що вона думає про натовп з протилежного боку проспекту.

«А що там? Веселкові прапори? Це вони проти війни виступають, так?»

Пояснюю, що означають райдужні прапори і хто такі ЛГБТК+ люди.

«То й нехай. Молодь зараз прогресивна. У нас такого не було. Навіть говорити було про таке страшно. А тут он стільки людей зібралося. Усі ж різні. Я з чоловіком 40 років у шлюбі, але хтось так не може з коханою людиною проводити життя. Це справа хороша», – каже жінка.

Танці, веселкові прапори і права людини

У цей час на площі збирається все більше людей. До поліції долучилися нацгвардійці, а молодики у спортивних костюмах перед кордоном з правоохоронців розгорнули прапори із символікою організації «Традиція і порядок». Разом із представниками і представницями «Всі разом» вони кричать «Запоріжжя – не содом», «Ганьба», «Сім’я – це мама й тато».

Проходжу крізь ланцюг поліцейських. Організатори попереджали в соцмережах, що на вході перевірятимуть сумки і оглядатимуть учасників металошукачем. Мене ніхто не зупиняє і не обшукує. На вході видають веселкову захисну маску.

Колона батьків ЛГБТ-людей

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Учасниці ЛГБТ-маршу в Запоріжжі

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Запоріжжя-прайд

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

На території Прайду лунає плейліст з українських та іноземних виконавців: Alyona Alyona, Аліна Паш, KAZKA, Океан Ельзи, Katty Perry тощо. Посеред площі розгорнули імпровізовану браму з написом «Вітаємо на території рівності», під якою «одружили» три охочі одностатеві пари і навіть дали їм сертифікати про шлюб.

Організаторки пояснюють, що таким чином хочуть привернути увагу до права всіх людей офіційно вкладати шлюб із тим, з ким вважають за потрібне.

«Сподіваємося, дуже скоро ми зможемо святкувати справжні весілля», – говорить представниця оргкомітету в мікрофон.

Імпровізовані весільні церемонії

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Після імпровізованої церемонії до мікрофону запрошують ЛГБТ-військову. Вона говорить про те, що в лавах ЗСУ також є геї, лесбійки, бісексуали та транслюди і це жодним чином не впливає на їхню службу. У руках у дівчини плакат з найпопулярнішим лозунгом студентської забастовки у Франції у травні 1968 року «Soyez réalistes, demandez l’impossible!» (Будьте реалістами, просіть неможливого!). Їй гучно аплодують. Противники з іншого боку «стіни» поліцейських скандують «Ганьба».

ЛГБТ-військовий з плакатом

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Знову вмикають музику. Організаторки біля мікрофону нагадують про карантинні вимоги. Питаю в однієї з них про склад оргкомітету.

«До організаційного комітету Запоріжжя-прайду увійшло 15 людей. Близько половини із них – представники ЛГБТ-спільноти, інші – наші союзники та союзниці – гетеросексуали/-ки, які підтримують рівні права. Це дуже круто, що є підтримка від гетеросексуальної більшости. Без цього ми б не зрушилися з місця. Важливо, щоб кожен та кожна розуміли, що це все про права, а рівність – має бути просто у всіх», – пояснює Тіна Собко.

Організатокри Прайду (зліва Тіна Собко)

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Атмосфера на площі святкова: всі танцюють, усміхаються та фотографують одне одного. Бачу декількох чоловіків у жилетах моніторингової місії ООН та ОБСЄ. Волонтери та волонтерки в червоних футболках спостерігають, щоб учасники дотримувалися дистанції та вдягали захисні маски. Тим, хто не виконує вимоги, роблять зауваження.

«Я прийшла сьогодні як волонтерка, бо не бачу іншого варіанту. Це моє рідне місто, де розпочався шлях мого активізму. Коли мені було 14 років, я потрапила до ЛГБТ-центру “Гендер Z”. Щорічно у травні ми проводили закриті флешмоби буквально на 20 хвилин тільки для “своїх” камер та очей. Я роками їздила на прайди в інші міста і навіть не сподівалася на такий захід у Запоріжжі, бо “це заводське місто, ви ж розумієте…”. Така подія – новий рівень, левелап та голосний сигнал того, що ми є всюди», – говорить Аня Литвинова, усміхнена дівчинка в червоній футболці з написом «volunteer».

Волонтерка Аня Литвинова

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Попри те, що об 11:50 обіцяли закрити всі входи на територію Прайду, ще о 12 годині учасники продовжують долучатися до загального натовпу. Усіх «фасують» по колонах. Загалом їх 7, у кожній – від 48 до 60 учасників. За даними організаторів, людей, які взяли участь у марші – 400. Водночас охороняють захід 400 поліцейських та 200 нацгвардійців.

Плакати на Запоріжжя-прайді

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Іду вздовж усіх колон, розглядаю людей. Одна з колон складається із батьків ЛГБТ-людей. Іду далі, читаю написи на плакатах: «Досить виправдовувати ненависть традиціями», «Хочу любити вільно», «Любити, а не бити», «Я не соромлюся бути собою», «Серед твоїх друзів та рідних також є ЛГБТ. Змирися, це природа», «Досить прикривати невігластво Біблією».

Плакати на Запоріжжя-прайді

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Хода рівності в Запоріжжі

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Плакати на Запоріжжя-прайді

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Плакати на Запоріжжя-прайді

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Бачу в натовпі дівчинку з плакатом «Різні. Рівні». Вона танцює, сміється та фотографується з подругами. Представляється Марією Возіяновою.

«Для мене прайд – це можливість показати людям, що в суспільстві існує ЛГБТ-ком’юніті і всі стереотипи, які крутяться навкого нього, – міт. Ми не носимо латекс, не пропагандуємо одностатеву любов дітям, не фарбуємо волосся у всі кольори веселки і не намагаємося законодавчо заборонити різностатеві пари. Ми – звичайні люди, які хочуть кохати та бути коханими. Ми втомилися терпіти ненависть та відсутність підтримки держави. Прайд – це можливість відстояти свої права. Я прийшла, бо більше не можу боятися. Настав час голосно заявити про себе», – пояснює Маша, коли питаю, чому вона прийшла.

Учасниця прайду Маша Возіянова

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Аж раптом з даху готелю «Інтурист», що розташований біля Фестивальної площі, в небо на дроні здіймається веселковий прапор. Він кружляє над ОДА до самого завершення маршу. Вмикають гімн України. ЛГБТ-колона співає гімн, хтось поклав руку на серце. Контрзібрання кричить «Ганьба».

Веселковий прапор над Запорізькою Облдержадміністрацією

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Короткий, але безпечний

О 12:07 загальна колона починає рух у бік Центрального бульвару. Натовп скандує «Бунтуй, кохай, права не віддавай», «Запоріжжя – Прайд», «Права людини – понад усе», «Ні – насиллю, так – правам», «Усе буде прайд», «Запоріжжя – місто рівних». Натовп організованою шеренгою іде вздовж панельної багатоповерхівки і повертає у напрямку скверу біля Центру патріотичного виховання. Трошки пройшли по ньому і вийшли назад на Фестивальну площу. Подивилася на годинник – 12:32. Йшли недовго. Проте без перепон та провокацій.

Запоріжжя-прайд

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Запоріжжя-прайд

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Плакати на Запоріжжя-прайді

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

«Серед головних труднощів – пошук найдовшого і разом з тим найбезпечнішого маршруту. Це перший прайд у Запоріжжі, і ми хотіли зробити все якомога краще. Ми розглядали багато варіантів (маршруту, – ред.) і все ж зупинилися на площі Фестивальній. Зараз думаємо, що це був найкращий варіант. Спочатку ми планували Запоріжжя-прайд на травень, але коли у березні дізналися про коронавірус, то змушені були його відкласти на невизначений час. Але протягом усього цього часу аж із весни в нас була тісна співпраця з поліцією. Ми обговорювали маршрути, кількість учасників, безпеку. По завершенню маршу хочу сказати, що разом з поліцією спрацювали ми на відмінно», – пояснює вибір маршуту один з організаторів Запоріжжя-прайду Костя Андрєєв.

Організатор прайду Костя Андрєєв

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Розповідає про комунікацію з місцевою владою:

«Сподіваємося, що наш приклад співпраці організаторів, союзницьких організацій, поліції та влади буде класним кейсом для інших міст, де, ми сподіваємося, пройдуть прайди наступного року. Зараз ми візьмемо невелику паузу, відпочинемо та проаналізуємо те, що ми маємо наразі. Але після перших рефлексій підсумовуємо, що все було класно. Тому будемо готуватися до наступного прайду. Буде ще багато сюрпризів».

На площі всі стають у велике півколо і слухають, як інший співорганізатор Ростислав Мілевський зачитує маніфест Запоріжжя-прайду.

Один з організаторів зачитує маніфест Запоріжжя-прайду

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Копи, яйця, один ствол

– Боже, я не можу досі повірити, що це реально сталося в Запоріжжі, – чую голос поруч. Дві подружки (а може, навіть пара) обговорюють дійство.

– Не поминай ім’я Господа всує, бо оце справжній гріх, – відповідає їй колежанка з хрестиком на шиї. Обидві хіхікають.

Наступної ж миті чую чоловічий крик: щось там про тварєй, складно розібрати. Лечу на звук, щоб зробити кілька яскравих фото. Ну і дізнатися, що сталося. З боку контрзібрання четверо поліцейських несуть за руки і ноги чоловіка в чорній майці і джинсах. Він горланить про те, що «мєнти – уроди» і що всіх їх разом із «п#дерастами постріляти треба». Встигаю оббігти це дійство спереду і сфотографувати.

Затримання порушника на ЛГБТ-марші в Запоріжжі

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Слідом з натовпу консерваторів за тією ж схемою «чотири на одного» виносять ще одного активіста. Хтось поруч пояснює, що їх затримали, бо вони збиралися обкидати колону яйцями. Другий чоловік кричить, щоб його відпустили і обіцяє всіх вбити, якщо йому пошкодять плече. Як не дивно, чолов’ягу кладуть прямо мені під ноги, але продовжують крутити йому руки, вивертаючи плече в доволі болісний спосіб.

Затримання порушника на ЛГБТ-марші в Запоріжжі

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Затримання порушника на ЛГБТ-марші в Запоріжжі

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

«Кого ви захищаєте? Цих содомітів? Подумайте башкой своєю, всі горітимете у пеклі. Можу сказати на камеру, отвічаю, я вас всіх постріляю, якщо хоч кістку зламаєте», – кричить затриманий.

Згодом на нього таки вдягають кайданки і дбайливо несуть у поліцейську машину.

Водночас поліція зробила коридор, відтиснувши контрзібрання у два боки. Цим коридором організовано групами учасники ЛГБТ-маршу мають сісти в автобуси та поїхати секретним маршрутом, щоб їх не могли відстежувати опоненти. Як згодом стане відомо, повезли їх кудись у бік Хортиці.

Я вмощуюся біля дверей першого автобусу, щоб порахувати точну кількість учасників.

Противники ЛГБТ-спільноти

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

У той момент, як вони починають заходити всередину, чую глухий постріл десь за спиною. Обертаюся і бачу, як за кілька метрів біля зупинки громадського транспорту поліція знову когось «крутить». Підходжу ближче. На землі обличчям донизу поклали третього порушника років 40. Поруч лежить револьвер «Флобер», годинник та щільно набитий чимось рюкзак. Очевидці кажуть, що вистрілити він не встиг, а тільки направив зброю в бік колони. Затриманий також обіцяє «всіх порєшать», якщо його не відпустять.

Револьвер на прайді в Запоріжжі

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Разом зі мною до місця подій прибігають й інші журналісти. Усі ми, падкі на гарячі світлини, потрапляємо в пастку обставин. Кордон поліції замикається за нашими спинами. Назад на територію прайду нас не пускають, навіть попри відповідні посвідчення з позначкою «Press». Людей поза поліцейським ланцюгом побільшало. Здебільшого це перехожі, які зупинилися поспостерігати за незвичним для Запоріжжя івентом. Проте велика їх частка стала на бік противників ЛГБТ-спільноти.

«Прийшла, бо вдома нудно. Та й на геїв подивитися, ніколи не бачила їх», – каже жіночка в коментарі журналістові поруч зі мною.

Противники ЛГБТ-спільноти

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Чолов’яга досі лежить обличчям в асфальт. На захист збираються його друзі. Питаю в одного із них, що сталося. Той показує мені металевий медальйон із гравіюванням «Спецслужба Украины» і каже, що це секретна інформація. Перепитую, що він має на увазі і яку саме організацію представляє. Каже – якщо я журналістка, то маю сама про все дізнатися.

Пізніше в пресслужбі поліції повідомлять, що на двох із трьох затриманих склали адмінпротоколи – за дрібне хуліганство та злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського.

Автобуси з учасниками прайду від’їжджають один за одним. Коли їде останній, поліція послаблює кордон. Бачу, як дві дівчини, одна з яких у светрі райдужних кольорів, тримаючись за руки, проходять крізь натовп контрпротесту. Їм кричать, що вони содомітки і зрадили це місто.

Дівчата просять до них не чіплятися і впевнено крокують далі. За ними в’яжуться два хлопчака у спортивних костюмах. Проте, коли помічають, що назустріч йдуть поліцейські, різко звертають в інший бік.

Поліція затримує порушника зі зброєю

Фото: Поліна Вернигор, Bit.ua

Чоловік все ще на землі. На момент здається, що він втратив свідомість, бо дуже різко перестає опиратися правоохоронцям і просто лежить, як його поклали. Та за кілька хвилин він підіймає голову і просить-таки поставити його на ноги. Поліція вдягає його в кайданки та піднімає. Той питає, де гаманець, та пояснює – у нього був унікальний телефон, який коштує десять тисяч гривень.

«Такого в Україні взагалі ні в кого нема. Його мені друг привіз із виставки. Купив і привіз. А ви вкрали. І взагалі їх (телефонів, – ред.) два було! Я не мільйонер, але два телефони собі можу дозволити. І гаманець поверніть. Там було багато грошей. Де гаманець, с#ки?! Я вас засуджу», – кричить оточений копами власник револьверу.

Поліція просить засвідчити понятих результати обшуку у затриманого. У цей час на місце під’їжджає поліцейська машина. На порушника складають протокол і садять до автівки.

– Свято закінчилося, – звітує комусь по рації один із правоохоронців.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: