Cпецпроекти

Комедійний, драматичний та імерсивний: які бувають театри


Театр з’явився дуже й дуже давно, ще коли Гіппократ обстежував хворих, а Платон писав свою «Державу». Відтоді чимало змінилося: побудували нові приміщення, народилася не одна плеяда талановитих акторів, написали нові п’єси тощо. Однак, попри зміни, в декого й дотепер у голові залишається стереотип, буцімто театр – щось дуже архаїчне. Проте це не так. 

Сьогодні театр не просто модернізує свої п’єси та приміщення, а й навіть виходить у світ діджиталу. Так, наприклад, з 17 листопада глядачі зможуть насолодитися онлайн-виставою «Камінній господар» від артпроєкту «Театр 360 градусів», яка вийде за підтримки бренду ARARAT. 10 прем’єрних показів можна буде подивитися безкоштовно. Реалізація провідних культурних заходів завжди була пріоритетом бренду. ARARAT створив чимало цікавих проектів з провідними театрами світу, навіть показав глядачеві вистави очима акторів. Сподіваємось, що «Театр 360 градусів» це тільки початок театральної діджиталізації. Пропонуємо разом з нами згадати, як все починалося, розібратися в типах театрів та переконатися в тому, що подібне мистецтво – це інноваційно, модно і «не нафталіново».

 

Бог Діоніс, повії та людина, яка б’є глядачів

Театр, такий, яким ми звикли його бачити, сформувався не одразу. Помпезні зали із золотом на стелі та обшитими червоним оксамитом кріслами теж не виникли за помахом чарівної палички, одразу після того, як люди з’їли останнього мамонта на Землі. 

Усе почалось у Греції та розвивалося поступово. На святах, де вшановували  бога Діоніса, люди вирішили не просто їсти-пити. Їм захотілося «відвести душу», от і вигадали вони щось на кшталт вистав, де хор виконував пісні, а потім заводив діалоги. 

Актуальні теми, соціальні мотиви та ще й танці на додачу – це вам не в землі порпатися, публіка була в захваті. Актори виступали на орхестрах – круглих площах, навколо яких збиралися глядачі. За деякий час публіку почали садити на спеціальні місця на схилах холмів – усе для комфорту поціновувачів мистецтва.

Спочатку глядачів розважали тільки актори-чоловіки. Вони виконували зокрема й жіночі ролі і завжди були в масках, які відображали зміну емоцій.

Жінки з’явилися на сцені набагато пізніше. Спочатку їм діставалися ролі повій у пантомімах. За порядком у залі стежила спеціальна людина з палкою, яка могла добряче надавати невігласам. 

 

Пластика, імпровізація та маріонетки

У наш час, на щастя, глядачів палицею ніхто не б’є. Та й репертуар жіночих ролей необмежений: хочеш – грай царицю, а хочеш – бідну дівчину Марію із села, що на Житомирщині. 

Змінилися й самі театри. Тепер кожен з них має свою спрямованість. Є драматичний, де в основі вистав лежать літературні твори. Тут вам і діалоги, і монологи, й імпровізації, і сльози – все як треба. За бажанням режисера будуть також пісні, танці до упаду та пантоміми, якщо цього вимагає сценарій. 

Для тих, хто не хотів пускати скупу сльозу, вигадали театри-комедії. Їхній репертуар здебільшого складається з гумористичних вистав, а розважають глядачів комічні актори. 

В оперному театрі поєднуються музика, пластика та драматургія. На відміну від драматичного та комедійного, де зміст історії передають за допомогою слів, в оперному це роблять через спів. Завдяки вокальним монологам розкриваються персонажі, стає зрозуміло, хто кого кохає, а хто кого жадає вбити. 

Є також театр балету, де сюжет розповідають за допомогою пластики. Герої виражають почуття, використовуючи рухи тіла та міміку обличчя, без пафосних монологів та ліричних бесід, що ятрять душу. 

У вуличних театрах всі вистави відбуваються просто неба. У цьому випадку режисери вирішили вивести всіх та вся із задушливої зали та дати змогу акторам трохи поімпровізувати. Глядачі тут не просто плескають у долоні, сміються та кричать «Браво» – вони можуть стати й участниками дійства. 

Ще один театр, який варто згадати, – ляльковий. Хто не пам’ятає царівн з гіпертрофованими кокошниками, звірят-співунів у вишитих сорочках та всіляких бармалеїв, веселих та жахливих? Часто глядачам не видно акторів, які керують ляльками, проте нині частіше публіка бачить весь процес вистави.

Окремої уваги також заслуговує театр тіней, який виник у Китаї, але дуже швидко здобув популярність в усьому світі. Тут для вистав використовують напівпрозорий екран та ляльок-маріонеток, і це дуже ефектно. 

 

Перший діджитал-театр в Україні

Сьогодні поряд з традиційними театрами є новаторські. Вони дуже відрізняються від тих, куди водили нас у шкільні роки. Там навіть класика суперсучасна на вигляд, а звичні декорації перетворюють на щось нереальне. Так, наприклад, у Театрі на Подолі крім машин-генераторів, які виробляють дим, вітер, туман, сніг та дощ, є також спеціальна установка з розпилення запахів. Таким чином створюють максимальний ефект присутности.

Завдяки проєкційним екранам, спеціальній підлозі та відеопроєкторам тут взагалі обходяться без декорацій. Однак це тільки початок імерсивности та стовідсоткового занурення. Новатори вирішили піти далі та вигадали новий артпроєкт «Театр 360 градусів», що стане початком діджитал-революції у світі мистецтва. 

Вистави перейдуть у площину онлайн, де перед глядачами вперше в Україні з’являться 3D-копії акторів та декорацій. Насолодитися дійством можна буде просто сидячи вдома на кухні чи лежачи на дивані. 

Таким чином театр стане доступний для всіх. Не потрібно буде довго збиратися, шукати ту саму сукню чи костюм з краваткою, щоб відвідати культурний захід. Можна бути в піжамі чи в халаті, головне – з настроєм. 

За допомогою нових технологій виставу можна буде побачити не з одного ракурсу, як ми до цього звикли. Дійство розвернеться на всі 360 градусів.

«Камінний господар» київського Театру на Подолі стане першою п’єсою, яку покажуть в режимі онлайн. Поетична драма Лесі Українки в постановці режисера Івана Уривського повідає глядачам історію спокусника Дон Жуана, егоїстичної Донни Анни та консерватора-командора дон Гонзаго де Мендози.

Організатори проєкту «Театр 360 градусів» – продюсерка Наталія Чижова та відома акторка Даша Малахова. 10 прем’єрних онлайн-вистав будуть безкоштовні. Їх глядачі зможуть побачити з 17 по 26 листопада. Отримати безкоштовний квиток.

«Імерсивний театр – це новий вид мистецтва для нового покоління. Перетворити вже готовий твір у подібне дійство дуже складно, тим паче, коли йдеться про таку непросту виставу. Це інший вплив та інше сприйняття. Імерсивний театр має свої переваги. Так, наприклад, це дуже зручно, для тих, хто не може завітати на офлайн-виставу, але хоче культурно збагатитися», – розповідає директор театру на Подолі Віталій Малахов.

Серед партнерів інноваційного дійства – бренд ARARAT, що підтримує найвідоміші культурні події у світі. Коньяк завжди вважався улюбленим напоєм поціновувачів театрального мистецтва, тому не дивно, що ARARAT  вирішив долучитися до проєкту. Ба більше, він так само, як і «Театр 360 градусів» поєднує в собі дві важливі складові: традиції поколінь та інноваційність (новий абрикосовий смак напою це підтверджує). 

Завдяки ARARAT ера діджитал-вистав стає реальністю, а сам театр поступово перестає асоціюватися з нафталіном, старими кріслами та сценою, що скрипить. 

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: