Акторка, яка винайшла прототип Wi-Fi: що ми маємо знати про Геді Ламар
До її дня народження 9 листопада приурочені Дні винахідника одразу в 3 європейських країнах: Німеччині, Австрії та Швейцарії.
Вона – це набагато більше, ніж просто приголомшлива врода, блискуча світла шкіра та сяючі зелені очі. Без цієї жінки ми не мали б таких важливих та необхідних зараз технологій, як Bluetooth, GPS та Wi-fi.
Її винаходи були частиною складного життя, наповненого суперечностями та невловимими істинами. Її бачили неймовірною красунею на великому екрані у стрічках «Екстаз», «Білий вантаж», «Самсон і Даліла» та водночас довго ігнорували як геніальну винахідницю.
106 років тому народилася видатна австро-американська акторка, продюсерка та винахідниця Геді Ламар. Сьогодні розповідаємо про її життєвий шлях – акторську кар’єру та винаходи, які змінили світ.
ЯК УСЕ ПОЧИНАЛОСЯ
Геді Ламар народилася 9 листопада 1913 (1914) року і спочатку мала ім’я Гедвіга Єва Марія Кіслер. Її життя почалось у столиці Австрії – Відні. Батько був успішним банкіром, який народився у Львові, а мати – піаністкою з Будапешту.
Геді була єдиною дитиною в родині. Її батько – людина допитлива та розумна – все дитинство відкривав для дівчинки надзвичайний світ тодішніх технологій. Він часто влаштовував для доньки тривалі прогулянки та пояснював внутрішню роботу різних машин, наприклад, друкарського верстату.
Ці розмови займали всі думки маленької Кіслер. Змалечку вона проявляла дух винахідниці: наприклад, для розуміння роботи музичної скриньки 5-річна дівчинка самостійно розібрала та заново її склала.
Водночас мати водила Геді на уроки балету й фортепіано та потроху знайомила з мистецтвом. Дівчинка виявляла неабиякий інтерес до акторської майстерности, захоплювалася театром і кіно. Ще тоді її оточення помічало неабияку вроду Геді, а у 12 років вона виграла конкурс краси у Відні.
Дівчина завжди мала декілька козирів у своїх рукавах. Ними були гострий розум, неймовірний акторський талант та надзвичайна краса.
Кіслер у кіно
Юна Геді Кіслер відвідувала курси акторської майстерности у Відні. Якось вона підробила дозвіл у матері та поїхала до Саші-фільму, де влаштувалася працювати на майданчик сценаристкою. Тоді краса 16-річної Кіслер вразила режисера Макса Рейнхардта. Він був захоплений дівчиною та забрав її з собою в Берлін.
Своє акторське визнання Геді отримала після суперечливого фільму «Екстаз» у 1932 році.
Фільм став знаменитим і отримав багато критики завдяки тому, що показав обличчя акторки в розпалі оргазму.
Коли Геді подавала заявку на роль у фільмі, у неї було мало досвіду і вона не розуміла, як відбуватиметься знімальний процес. Дівчина підписала контракт, навіть не прочитавши його.
Під час сцени на відкритому повітрі режисер наказав Геді роздягнутися, проти чого вона почала протестувати і погрожувати негайно покинути майданчик. Чоловік сказав, що в разі відмови їй доведеться заплатити за всі невідзняті сцени. Щоб заспокоїти дівчину, режисер запропонував використати лише віддалені кадри та не показувати інтимних подробиць. Геді погодилася.
На попередньому перегляді у Празі акторка побачила численні дуже близькі оголені кадри. Вона зрозуміла, що режисер її обдурив.
Трохи згодом після фільму дівчина вирішила дистанціюватися від репутації «леді екстазу» та змінила прізвище на «Ламар» на честь зірки німого кіно Барбари Ла Марр.
У 1960 році Ламарр була удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави за внесок у кіноіндустрію.
Перший шлюб і втеча
Австрійський торговець боєприпасами Фріц Мандл був палким шанувальником Ламар після театральної вистави «Сіссі». Він став одержимий знайомством з нею. Тоді Мандл був третьою за багатством людиною в Австрії. Геді була вражена його чарами і відповіла взаємністю на залицяння – частково завдяки величезному багатству чоловіка.
Ламар і Мандл одружились у 1933 році.
Геді так розповідала про цей шлюб:
«Я дуже швидко зрозуміла, що ніколи не зможу бути акторкою, поки я його дружина. Він був абсолютним монархом у шлюбі, а я була його лялькою. Або ж просто річчю, предметом мистецтва, який потрібно було охороняти. Тоді я взагалі не мала власного життя».
Геді була неймовірно нещасною, оскільки Мандл у всьому контролював її, змушував її усміхатися друзям, пов’язаним з нацистською партією. Вона врятувалася від чоловіка втечею: переодягнулася служницею та вирушила в Париж. Однак були і плюси – Ламар взяла з собою знання про озброєння воєнного часу, отримані в розмовах за обіднім столом.
Літаки та газована вода
Геді Ламар справді була геніальна жінка, оскільки шестерні в її винахідницькому розумі продовжували крутитися майже цілодобово. Вона казала, що поліпшувати речі для неї так само природно, як і дихати.
Ламар не мала офіційної підготовки і була передусім самоучка. У вільний час вона працювала над різними винаходами, серед яких були поліпшений світлофор та таблетка, яка розчиняється у воді для створення газованого напою. Напій виявився невдалим. Сама Ламар сказала, що на смак він нагадує Алка-Зельцер.
Серед небагатьох, хто знав про винахідливість Ламар, був авіаційний магнат Говард Х’юз, з яким вона перебувала у стосунках. Колись він взяв Геді із собою на фабрику літаків та показав процес їх виготовлення. А трохи згодом запальна до інновацій Ламар намалювала новий дизайн крил для літаків Х’юза, поєднавши плавники найшвидшої риби та крила найшвидшого птаха.
Геді працювала не тільки вдома. На знімальному майданчику у трейлері акторки був встановлений стіл для винаходів, до якого вона поверталася безпосередньо між дублями.
Таємна система зв’язку
Найбільший науковий тріумф стався в житті Ламар завдяки проєкту для американського флоту під час Другої світової війни. Зараз ці напрацювання використовуються в сучасному бездротовому зв’язку – у технологіях GPS, Bluetooth та Wi-Fi.
Науковим партнером Геді був ексцентричний композитор Джордж Антейл. Цей чоловік був ще однією химерною, але розумною силою, на яку Геді могла розраховувати. Відомий своїми письменницькими роботами, кінофільмами та експериментальними музичними композиціями, він поділяв з Ламар той самий винахідливий дух. Хоча найбільше їх обох хвилювала загрозлива війна.
Антейл згадував:
«Геді казала, що їй було дуже некомфортно, коли вона сиділа там у Голлівуді і заробляла багато грошей, а тут все було в такому жахливому стані»
Після шлюбу з Мандлом вона мала знання про боєприпаси та різноманітну зброю, які виявилися корисними. Разом з Антейлом Ламар винайшла таємну систему зв’язку, в якій використовувала «стрибок частоти» для керування радіокерованими ракетами під водою таким чином, щоб ворог її не виявив. Патент було видано в 1942 році. Однак технологічно це було складно здійснити і на той момент ВМС США не сприймали розгляд винаходів, що виходять за межі військових.
Відмова змусила Ламар підтримати країну у війні трохи іншим способом. Користуючись своєю славою, Геді допомогала продавати військові облігації. За такий внесок у 1953 році вона офіційно стала громадянкою США.
«Ми розмовляли як два інженери щодо гарячого проєкту. Я ніколи не відчував, що розмовляю з кінозіркою. У спілкуванні Геді була просто колегою-винахідницею», – згадує винахідник Кармело Ніно Амарена.
Визнання
Увесь час, коли Ламар знімалась у великих голлівудських фільмах, преса писала про її любовні пригоди, 6 шлюбів та кошенячий погляд. Її героїні майже завжди були такими, на яких хочеться дивитися, захоплюватися ними та бажати їх. Сама Ламар також добре розуміла, чому ніхто не хотів слухати про її наукову роботу.
ЗМІ розповідали про все що завгодно, крім її винаходів – попри те, що один з них був оприлюднений у 1941 році. Національна рада винахідників розкрила цю інформацію пресі, змусивши LA Times назвати Ламар «екранною сиреною та винахідницею, чий винахід тримається в таємниці, адже уряд вважає його значимим для національної програми оборони».
У 1944-му журнал Motion Picture посилався на розвідку Ламар. Вона розповіла, що її відкриттям був новий головний убір. Коли Ламар постаріла, вона почала жартувати, що навіть автор текстів її мемуарів перетворив їх на щось таке «вигадане та неправдиве».
Винахід Ламар отримав широку популярність лише наприкінці її життя у 1990-х. Вона стала іконою жінок у науці в коміксах, п’єсах і навіть у сучасному пам’ятнику Google Doodle .
Фонд Electronic Frontier спільно нагородив Ламар та Антейла за їхні технологічні досягнення у 1997 році. Також Геді Ламар була першою жінкою, яка отримала нагороду BULBIE Gnass Spirit of Achievement від Конвенції про винахід, відому як «Оскари винаходу».
Геді померла у 2000 році, а за 14 років її додали до Національного залу слави винахідників за розробку технології стрибків частоти. Ламар назвали «матір’ю Wi-Fi» та інших бездротових комунікацій, таких як GPS та Bluetooth.
Історія Ламар – історія однієї з величних жінок, яку постійно недооцінювали. Геді померла у самотності. В останні десятиліття свого життя Ламар спілкувалася з кимось лише по телефону – навіть зі своїми дітьми та близькими друзями. Хоча з усіх ролей, які зіграла Ламар, жодна не була такою фантастичною та натхненною, як її реальне життя.