Cпецпроекти

Від мрій стати музикантом до деструктивної секти і вбивств. Історія Чарльза Менсона


Три роки тому у в’язниці помер Чарльз Міллс Меддокс, більш відомий як Чарльз Менсон – засновник деструктивної секти «Сім’я». Більшу частину життя Менсон провів за ґратами і дивом уник смертної кари, проживши до 83 років.

До кінця життя вбивця мав безліч послідовників – деякі із «Сім’ї» залишилися вірними своєму лідерові до смерти. Чому так і як секта стала однією з найвідоміших в історії – розповідаємо в матеріалі.

Життя Чарльза. Людський син

Чарльза Міллса Меддокса народила 16-річна секспрацівниця Кетлін Менсон. Дівчина не займалася вихованням сина – її більше цікавили тусовки та алкоголь. Потенційному батькові (чи то пак, навіть батькам – Кетлін мала стосунки одразу з декількома) також не було діла до сина.

Чарльз зростав як  бур’ян. Він спостерігав, як мати свариться з коханцями, випиває та краде. Коли Кетлін сиділа у в’язниці, хлопець жив з тіткою та дядьком. 

Сам Меддокс теж почав красти і вже підлітком потрапив до виправного закладу. І доволі швидко втік – втім, незабаром знову опинився в іншому. У школі для хлопчиків Чарльз зазнав сексуального насильства і, щоб уникнути його в майбутньому, почав вдавати божевільного.

Уперше за ґрати Чарльз потрапив у 1955-му, коли намагався проїхати через кордон штату на викраденій автівці. Вдруге Меддокс опинився у в’язниці за 4 роки.

У 1967 Чарльзу було 32 роки – і з них 17 він провів за ґратами. 

На світогляд Меддокса свого часу вплинуло саєнтологічне вчення, частково сатанізм, а також погляди Адольфа Гітлера. Саме останній, за словами прокурора у справі Менсона Вінсента Бульйозі, найбільше надихав лідера секти. Паралелі провести легко: обидва завжди мали відповіді на всі питання своїх послідовників, вважали себе лідерами світового масштабу та поділяли людей на «обраних, виняткових» і «всіх інших, не гідних їхнього рівня» – за ознакою раси в тому числі.

Обидва, каже Бульйозі, страждали від травм, які отримали ще в юності, обидвох свого часу не сприймало суспільство, і вони його зненавиділи. В обох були амбіції стати видатними митцями – і нічого так і не вдалося. Обидва були харизматичними, зналися на психології і могли користуватися слабкістю інших людей. Зрештою, обидва оточили себе відданими послідовниками і змусили тих вбивати.

«Сім’я»

Після виходу з в’язниці 1967-го Меддокс змінив своє прізвище на Менсон – йому подобалося звучання та сутність (Manson можна перекласти як людський син). Незабаром він заснував «Сім’ю», і за два роки про секту дізнався весь світ.

Менсон збирав навколо себе переважно дівчат.

У нього було чуття на тих, кому бракувало уваги, кого недолюбили і хто шукав визнання. Любов, так і не отриману від батьків, друзів чи партнерів, дівчата отримували від Чарлі. Він знаходив слова, які допомагали відчути себе красивою, гідною щастя і кохання. 

Менсон також проголошував сексуальну свободу: сам займався сексом зі своїми послідовницями і змушував їх спати з новоприбулими. Так він заманював до секти юнаків, яких послідовниці Чарлі швидко зваблювали. 

Жила «Сім’я» на ранчо старого сліпого Спена, з яким дівчата теж займалися сексом – щоб він не викликав поліцію і дозволяв залишатися в будинку. 

Майже всі прибічниці Менсона були закохані в нього та вважали ледь не богом. У «Сім’ї»вони отримали те, чого раніше бракувало: любов та відчуття влади. У минулому ці дівчата не мали влади навіть над своїм життям. Після знайомства з Чарлі вони вірили в себе і вже не потребували визнання суспільства. І за цю віру готові були віддячити своєму духовному лідерові – зробити будь-що, що він попросить. Навіть вбити. 

Heаlter Skelter. Злочини секти

Менсон був палким фанатом The Beatles. Пісню Helter Skelter («Гармидер») з White Album Чарльз переслухав безліч разів. Трек, на думку лідера «Сім’ї», підтверджував його теорію про неминучість війни негроїдної та європеоїдної раси. Після війни живими мали залишитися кілька тисяч темношкірих людей і представники «Сім’ї», які б керували тими, хто вижив.

Війна так і не починалася, і Менсон зі своїми прибічниками віришив її прискорити. Для цього він планував розпалити ворожнечу між біло- і темношкірими.

9 серпня 1969 року у будинку музичного продюсера Террі Мелчера (він відмовив Менсону у продюсуванні) вбили п’ятьох людей, які там перебували. Це були вагітна дружина режисера Романа Поланскі акторка Шерон Тейт, стиліст Джей Себрінг, друг Поланскі Войцех Фріковськи, його дружина Ебігейл Фолгер і випадковий відвідувач маєтку Стівен Перент. 

На стінах вбивці кров’ю написали Heаlter Skelter з помилкою і Pigs («Свині»). 

Того ж вечора було скоєно ще два вбивства. Жертвами секти стали власники мережі магазинів, подружжя Лено і Розмарі Ла-Б’янка. І знову написи на стінах – «RISE» («Повстання»), «DEATH TO PIGS» («Смерть свиням») і «WAR» («Війна»). Останнє слово вирізали на шкірі жертви. 

Відшукати вбивць допомогли вони самі. Прибічниця Менсона C’юзен Аткінс, яка перебувала за ґратами через інший злочин, розбовкала про вбивство співкамерниці. Завдяки цьому слідство й вийшло на «Сім’ю» і самого Менсона. Величезну роль зіграли і свідчення Лінди Касабіан – прихильниці Чарльза, яка єдина вирішила свідчити проти нього в суді.

Головними підозрюваними у вбивствах стали Чарльз Менсон, Сьюзен Аткінс, Патрісія Кренуїнкел, Леслі Ван Хутен, Боббі Босолей, Чарльз Вотсон, Брюс Девіс і Стів Гроган.

Точна кількість жертв секти невідома. Сам Менсон, за словами прокурора Вінсента Бульозі, хизувався, що вбив 35 людей. Аткінс і Ван Хоутен розповідали про одинадцятьох жертв. 

Суд 

Судовий процес над учасниками «Сім’ї» був найдовшим і найдорожчим в історії США. Він тривав дев’ять з половиною місяців, а витратили на нього приблизно мільйон доларів. 

Присяжні, які погодилися взяти участь у процесі, пошкодували про це не раз. Вони були фактично ізольовані від родини та будь-яких новин із зовнішнього світу 225 днів. Американська судова система передбачає, що присяжні не мають отримувати жодної звістки про перебіг справи, тож їм не давали читати газет і дивитися ТВ.

Усе ж законодавство частково порушили – дівчата Менсона в суді почали кричати, що президент вже визнав їх усіх винними у скоєнні злочину. Та загалом присяжні дійсно були ізольовані від новин, від родин, а деякі через судовий процес навіть втратили роботу чи не отримали компенсацій від працедавців.

І ще трохи цифр наостанок: стенограма процесу вмістилася у 209 томів – це понад 30 тисяч сторінок.

Чарльза Менсона, Сьюзен Аткінс, Патрісію Кренуїнкел, Леслі Ван Хутен, Боббі Босолея, Чарльза Вотсона, Брюса Девіс і Стіва Грогана присяжні визнали винними у вбивствах. Усіх мали стратити, проте смертну кару через рішення Верховного суду штату Каліфорнія замінили на кілька прижиттєвих.  

Усі за можливістю раз на кілька років подавали прохання на дострокове звільнення. Звільнили тільки Грогана. С’юзен Аткінс померла у в’язниці від раку. У 2017 помер сам Менсон. Інші залишаються за гратами, втім, не втрачають сподівань на дострокове звільнення. Цього року прохання на звільнення знову подала Ван Хутен. Сестра Шерон Тейт, Дебора, заявила – вона сподівається, що вбивця її рідної людини ніколи не вийде на волю.

Замість висновків

Майже всі колишні прибічниці Менсона – крім Лінетт Фромм, яка скоїла замах на президента, і Сандри Гуд – перестали бути вірними своєму лідерові і зреклися колишніх поглядів. Вони зізнавалися, що Чарльз мав на них гіпнотичний вплив – у його слова хотілося вірити, а сумнівів у тому, що він вчиняє правильно, не виникало. 

Коли колишні послідовниці Менсона переглядали старі відео зі своїми зізнаннями, жахалися. При цьому на людину, яка була їхнім духовним лідером, дивитися вони не хотіли – мабуть, боялися зрозуміти, що досі якоюсь мірою йому підвладні.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: