40 років найгучнішому вбивству в світі музики: хто і чому застрелив Джона Леннона
Рівно 40 років тому, 8 грудня 1980 року, один з найвідоміших музикантів того часу Джон Леннон разом зі своєю дружиною Йоко Оно поверталися додому зі студії звукозапису. Коли вони підійшли до сходів свого будинку «Дакота», що на Мангеттені, ззаду почулося «Хей, Леннон!». Виконавець не встиг озирнутися, коли в його спину влучили чотири експансивні кулі.
Найвідоміший з Бітлів
23rd April 1964: John Lennon (1940 – 1980) attending Foyle’s Literary Luncheon in London. (Photo by Evening Standard/Getty Images)
Багато хто з вас, певно, знає Леннона як геніального музиканта – одного із засновників «Бітлз», вокаліста, ритм-гітариста та творця найуспішніших хітів в історії музики. Після розпаду «Бітлів» Джон Леннон розпочав сольну кар’єру, в якій йому допомагала його кохана – художниця Йоко Оно.
Крім таланту та чудового музичного смаку, Леннона прославив і його бунтарський характер. На початку 1970-х років артист почав активно підтримувати широке різноманіття прогресивних політичних ідей. Він та його пісня All you need is love стали символами антивоєнного руху. Співак також відстоював права корінних народів та афроамериканців і підтримував фемінізм.
Photo by Frank Barrett/Keystone/Hulton Archive/Getty Images
Так, наприклад, Джон активно виступав проти участи США у війні у В’єтнамі і висловлював недовіру владі. Через участь у турі проти президента США Річарда Ніксона у 1972 році та підтримку лівої політики ним зацікавилося ФБР. Старі обвинувачення, пов’язані з наркотиками, стали вдалим інструментом для погроз депортувати співака. Сам же він неодноразово розповідав, що помічав стеження за собою. Очевидно, що Джон Леннон мав величезну армію шанувальників, а отже, мав вплив, якого американська влада побоювалася.
Також Леннон був переконаним атеїстом. 1966 року він сказав фразу, яку преса скоротила до «Бітлз популярніші за Ісуса». Оскільки на той час США були доволі релігійними, там почали бойкотувати творчість групи – тоді дійшло до масових спалювань їхніх пластинок. Проте повна фраза співака звучала таким чином:
«Християнство піде. Воно щезне, скоротиться. Я навіть не хочу сперечатися про це. Я знаю, що я маю рацію і це буде доведено. Ми (The Beatles, – прим.ред.) сьогодні популярніші за Ісуса. Я не знаю, що зникне першим – рок-музика чи християнство. Нічого проти Ісуса не маю, проте його послідовники – дрімучі і примітивні люди. Їхнє лицемірство губить християнина в мені».
«Ти ніколи не знаєш, чи побачиш його знову»
Того дня, 8 грудня 1980 року, Джон Леннон із самого ранку давав інтерв’ю, після чого фотографувався для обкладинки журналу Rolling Stone. Приблизно о 17 годині Джон та Йоко вийшли з дому, щоб поїхати до студії Record Plant. Однак у призначений час їхній лімузин не приїхав. Тоді пара вирішила скористатися машиною радіостанції RKO. Ще до того моменту, як подружжя сіло в машину, кілька людей попросили у Джона автограф.
Серед них був і 25-річний Марк Чепмен. Він підійшов останнім та простягнув Леннону його платівку Double Fantasy та ручку. Той посміхнувся і написав на екземплярі «John Lennon, December 1980», а потім запитав: «Це все, що ви хотіли?». Чепмен відповів: «Так. Дякую, Джоне».
Пізніше стане відомо, що Чепмен, який фанатів від The Beatles із 10 років, заплатив 50 доларів своєму товаришу, фотографу-любителю Полу Горешу, щоб той сфотографував, як Леннон підписуватиме йому платівку. Своє прохання він пояснив тим, що на Гаваях (де на той момент жив Чепмен) без фотографії не повірять у те, що підпис справжній.
Коли подружжя поїхало, Чепмен і Гореш залишилися під «Дакотою» чекати на повернення Джона і Йоко. За декілька годин Пол поїхав додому. Марк вмовляв його залишитися з ним. «Я чекатиму. Ти ніколи не знаєш, чи побачиш його знову», – сказав Чепмен на прощання Горешу.
Рокова випадковість
Приблизно о 22:50 Леннони вийшли з лімузина на 72-й вулиці, щоб трохи пройтися до будинку. Коли пара проходила повз Чепмена, Джон кинув на нього погляд та кивнув йому. За кілька секунд, коли Леннон увійшов в арку будинку, Марк Девід Чепмен крикнув «Хей, Ленноне!» і вистрілив п’ять разів з револьвера Charter Arms 38 Special. Чотири експансивні кулі потрапили в артиста.
Йоко закричала, а Леннон, хитаючись, дійшов до консьєржа, промовив «У мене стріляли. У мене стріляли» і впав на підлогу.
У цей час Чепмен виклав зброю на землю, зняв пальто і сів на тротуар. Швейцар кинувся на нього з криками «Ти знаєш, що ти наробив?», на що той відповів «Так, я щойно застрелив Джона Леннона».
Коли приїхали копи, Марк сидів на тому ж місці і читав книжку Джерома Селінджера «Ловець у житі» («Над прірвою в житі»). Згодом виявиться – Чепмен асоціював себе з головним героєм цього твору, і це теж вплинуло на рішення вбити свого кумира.
Смерть Джона Леннона констатували у шпиталі після того, як лікарі 20 хвилин намагалися повернути його до життя.
Дві сутності Марка Чепмена
За годину після того, як вбивцю Леннона привезли до поліцейського відділу, він підписав щиросердне зізнання.
За словами Марка, всередині нього живе дві сутності: більша – дуже добра – і менша, яка не розуміє навколишній світ, – диявол. На суді багато уваги приділялося саме психічному здоров’ю Марка Чепмена. Його адвокат заявляв про неадекватність підзахисного, проте сам Марк ці заяви заперечив і сказав, що цілком контролював свої дії і готовий понести за них відповідальність.
На сьогодні існує безліч версій, що саме підштовхнуло його до вбивства. Відкинемо теорії змови на кшталт втручання американських спецслужб або замовлення від Елвіса Преслі, який нібито заздрив Леннону (і, до слова, на той момент вже три роки як помер). Розгляньмо, що могло підштовхнути Чепмена до вбивства свого кумира.
- Чепмен вважав себе також Джоном Ленноном і вирішив скоротити кількість Джонів Леннонів до одного. Таким чином він нібито забрав весь талант Леннона собі. Ця версія пов’язана з нібито неадекватністю Чепмена.
- Марк вважав Леннона брехуном, оскільки той виступав за свободу і рівність, у той час як сам мав величезні статки. Музикант заробляв на своїй позиції, і Чепмена це обурювало.
- Після важкого дитинства та підліткового віку Чепмен став вірянином. Він любив музику The Beatles, любив Леннона і його активізм, проте також дуже любив Бога. Висловлювання Джона щодо Бога та релігії могли обурити Чепмена так, що той вирішив вбити артиста.
- Марк Чепмен просто хотів стати відомим. Він навмисно обрав суперпопулярного Леннона, бо знав – це принесе йому славу, про нього говоритимуть і писатимуть у газетах. У Чепмена нібито був список відомих особистостей, яких він міг би вбити.
(Ця версія наразі є основною, її ж підтримує і сам Чепмен. Проте впродовж 20 років ув’язнення Чепмен відмовляв майже всім журналістам, які хотіли взяти у нього інтерв’ю, хоча у в’язницях США в’язням дозволено спілкуватися із журналістами. Також Чепмену нібито надходили пропозиції щодо екранізації його історії та написання мемуарів – він усі їх відкинув.) - Справа у книжці. «Ловець у житі» Селінджера – улюблений твір Чепмена. Він асоціював себе з головним героєм новели Холденом Колфілдом. Вони обидва відчували тривогу і пригніченість, обидва розглядали людей, які їх оточують як таких, що позбавлені сутності. Саме це могло підштовхнути Чепмена до розчарування в кумирі аж так, щоб позбавити його життя. Марк настільки захопився Колфілдом, що буквально фантазував, ніби книжку дійсно написали про нього.
24 серпня 1981 року Чепмена засудили до довічного ув’язнення з правом на умовно-дострокове звільнення за 20 років. Оскільки подавати прохання на УДЗ можна раз на два роки, Чепмен просив звільнення вже 11 разів – усі безуспішні. Комісії суддів, які вирішують долю вбивці Леннона, щоразу кажуть, що Чепмен досі є небезпечним для оточення і суспільство буде вкрай невдоволене, якщо він опиниться на свободі. Йоко Оно каже, що вихід Марка Чепмена на волю – її найбільший кошмар.
SAITAMA – DECEMBER 8: Fans visit the John Lennon Museum on December 8, 2006 in Saitama, Japan. Today marks the 26th anniversary of Lennon’s death. Lennon was shot dead outside his home at the Dakota Buildings, New York by deranged fan Mark David Chapman on December 8, 1980. (Photo by Junko Kimura/Getty Images)
Замість висновків
Артист останні роки свого життя боровся проти війни та насильства. Він пропагував мир, рівність і вважав людське життя найвищою цінністю. Усі ці ідеї він втілював у творчість – майже кожна його пісня має потужний соціальний лозунг.
Кричуще нелогічним це вбивство робить те, що рокові постріли здійснив запеклий фанат Леннона. Він слухав музику «Бітлів» з 10 років, намагався наслідувати Леннона у стилі одягу, навчився грати на гітарі, вивчив усі його пісні. Як же так склалося, що буквально вирощений на піснях про мир у всьому світі Чепмен наважився на вбивство? Як вийшло, що саме новела «Ловець у житі», яка мала б стати інструментом для певного психологічного захисту від несправедливостей світу, надихнула Чепмена на вбивство?
Безумовно, на ці питання, відповідь лише одна: кожен сприймає по-своєму. Творчість – штука доволі неоднозначна. Навіть коли тобі прямим текстом говорять «Не вбивай, бо це погано», під певним кутом зору це можна сприйняти як заклик до конкретних дій.
