Де в Монро родимка та що насправді сказав Люку Дарт Вейдер? Як виникає хибна колективна пам’ять
Ефект Мандели описує ситуацію, коли велика кількість людей пам’ятає деталі та події, яких насправді не існувало. Феномен пояснює, чому, наприклад велика кількість людей вважає, що родимка у Мерилін Монро була над губою (хоча в реальності на щоці).
Розповідаємо в матеріалі про хибну колективну пам’ять та причини її виникнення.
Що це таке
Ефект Мандели вважається одним з проявів парамнезії – розладу пам’яті, при якому виникають хибні або перекручені спогади.
Концепція феномену названа на честь Нельсона Мандели – південноафриканського правозахисника. У 1964-му його арештували за організацію саботажу. Мандела пробув у в’язниці 26 років та в лютому 1990-го вийшов на волю. У 1994-му він зайняв позицію президента ПАР.
Мандела пішов із життя 2013-го через легеневу інфекцію. Та ще у 2010-му консультантка з паранормальних явищ Фіона Брум заявила, що пам’ятає про смерть Нельсона, яка відбулась у 1980-х.
Коли жінка поділилася спогадами з іншими, то дізналася, що деякі люди також пам’ятають про подію. Хтось навіть згадав телевізійні новини про трагедію та виступ вдови Нельсона.
Згодом жінка навіть створила сайт, присвячений феномену. Вона була вражена, що велика кількість людей згадувала та докладно описувала одну і ту ж ідентичну подію, якої насправді не було в реальності.
Нельсон Мандела та його жінка Граса Машел, 2000
Ні, я твій батько
У дослідженні 2010 року люди пригадують, що звірялися із часом на годиннику центрального залізничного вокзалу Болоньї – хоча насправді пристрій був пошкоджений під час вибуху в теракті 1980-го.
Люди пам’ятають, що ведмеді-грізлі у відомій казці мали прізвище Berenstein, хоча справжня назва казки «Berenstain Bears».
Є й ті, хто пам’ятає про картину, на якій Генріх VIII їсть ногу індички. А такої картини ніколи не існувало.
Популярна американська торгова марка арахісового масла міцно закріпилась у свідомості різних людей із назвою Jiffy, хоча насправді – Jif.
Популярний американський серіал про чотирьох жінок «Секс і місто» довго сприймався багатьма глядачами як «Секс у місті».
Якщо ви бачили епізод «Зоряні війни: Імперія завдає удару у відповідь» в оригіналі, то можете пригадати, як Дарт Вейдер промовляв відомий рядок: «Luke, i am your father». А в реальності Скайвокер-старший каже: «No, i am your father».
Чому це відбувається
Гарвардський невролог Стів Рамірес розповідає, як у нашому мозку формуються справжні та помилкові спогади.
«Деякі люди стверджують, що ефект Мандели є доказом існування альтернативної реальности. Версія цікава, проте секрет полягає у роботі нашого мозку.
Разом з пам’яттю про подію ми зберігаємо супутні фактори, які нас тоді супроводжували: відчуття, звуки та запахи. Збирає їх усіх докупи гіпокамп – частина лімбічної системи головного мозку. Його робота допомагає уявляти себе в майбутньому і відновлювати спогади.
Наш апарат пам’яті неідеальний: він не може створювати об’єктивні записи минулого. Коли ми щось згадуємо, наш мозок відновлює спогади, використовуючи нову інформацію. Отже, кожна пам’ять частково помилкова».
Деякі лікарі вважають, що ефект Мандели є формою конфабуляції – чесної брехні. Людина не має наміру обманювати інших – просто намагається заповнити прогалини у власній пам’яті.
На формування ефекту впливає й інформація, яку людина отримує після того, як подія вже відбулась. Із цього випливає, що свідчення очевидців можуть бути ненадійними. В епоху технологій тригером формування хибних колективних спогадів є інтернет.
Деколи люди навіть створюють спільноти для обговорення фальшивих подій. Те, що було уявним, починає здаватися фактичним.
10-річне дослідження новин, які обговорюють у Twitter показало: 70% інформації там – фейкові. Поширюють їх не тільки боти, а й справжні акаунти.
Кожна людина час від часу підроблює свій власний досвід та пам’ять про життєві події. Ці помилкові спогади впливають на спогади інших та створюють згодом іншу реальність, що й пояснює ефект Мандели.
