Чому ми не виконуємо новорічних обіцянок і як це змінити?
Новий рік стає своєрідним понеділком, з якого починають давно заплановані справи. Ми плануємо схуднути після свят/до весни/до літа, підтягти мови, прочитати всі відкладені книжки і переглянути топ 100 з iMDB. Думаємо, що цьогоріч нарешті вдасться кинути курити, хворобливо стежити за успішнішими друзями в інстаграмі і більше часу присвячувати собі.
Цілеспрямованість багатьох з нас завершується за кілька тижнів після Нового року. 19 січня – таку дату називає застосунок Strava, який використовують для встановлення цілей та відслідковування прогресу. Саме 19 січня більша частина відмовляється від своєї мети.
Проблема насправді не у відсутності мотивації чи браку сили волі. Розповідаємо, чому ми не виконуємо новорічних обіцянок і як це змінити.
Проблема 1. Ми ставимо нереалістичні цілі
Запланувати вивчити німецьку, французьку, відкрити бізнес та купити квартиру – прекрасні цілі. На жаль, не надто реалістичні. Коли ми записуємо плани, варто одразу продумувати, скільки часу на їхнє здійснення дійсно вдасться виділити – з урахуванням роботи, хобі та потенційних перепон.
Психологиня Джудіт Бек радить мріяти про велике, при цьому розбивати мету на маленькі кроки. Наприклад, якщо хочеться переїхати до іншої країни, потрібно поступово визначатися, яке місто найбільше підходить для тривалого проживання, скільки в ньому коштує оренда/купівля житла, які документи треба почати готувати вже зараз, чи варто записуватися на мовні курси. Маленькими кроками до великої мрії йти значно легше, мотивація зростає, тож плюси переважають бажання все кинути, яке іноді з’являється в кожного з нас.
Проблема 2. Ми не думаємо про перепони
2020-й довів, що наші плани об’їздити пів світу та частіше бачитися з близькими вживу можна доволі легко зруйнувати. Сподіваємося, інші роки не стануть подібними до минулого, та не забуваємо – непередбачувані обставини, на жаль, можуть завадити грандіозним планам. І все ж це не привід полишати ці плани назавжди – краще проаналізувати ситуацію і зрозуміти, коли до них об’єктивно можна повернутися.
Проблема 3. Ми мислимо максималістично
Все або нічого – ця максималістична позиція теж тільки відбирає мотивацію, не даючи змоги хвалити себе за невеличкі успіхи. Насправді третє місце в конкурсі новел, три скинутих кілограми замість восьми запланованих і половина зібраних грошей на лептоп мрії – теж досягнення, які варто відзначати. Це значно краще за самобичування і відмову від подальших спроб здійснити мрії.
Проблема 4. Ми лаємо себе, якщо щось не вдається
Якщо не вдалося дописати ту бісову новелу до дедлайну конкурсу. Якщо замість походу до тренажерки і корисної їжі – пачка з’їдених за вечір чипсів, які закусили кількома цукерками. Якщо замість відкладання грошей витратили їх на милі дрібниці.
Коли ми лаємо себе, значно простіше відмовитися від мети, звикнувши до хибної думки «в мене ніколи нічого не вдасться». Якщо навіть кілька спроб були невдалими, це ще не привід назавжди поставити хрест на мрії. Ідеально – зробити висновки, не картати себе за брак сили волі і спробувати знову.
Цього разу точно все-все вдасться.
За матеріалами Psychology Today
