Спецпроєкти

Теплий ламповий звук: історія фонографа – пращура вінілових програвачів


Майже 150 років тому науковець та винахідник Томас Едісон створив перший у світі звукозаписуючий інструмент – фонограф. Цей пристрій став прапрадідусем усім відомого програвача вінілових платівок. Також він дозволив нам почути 19-те сторіччя. 

Водночас історія фонографа цікава тим, що розкриває нам персону Едісона не тільки як геніального інженера, але й вдалого підприємця та в деякому сенсі плагіатора. 

Історія одного фонографа

Цікавий факт: фонограф, завдяки якому люди змогли прослуховувати музику вдома, був створений Томасом Едісоном як побічний продукт роботи над двома іншими винаходами – телеграфом і телефоном. У 1877 році американський науковець працював над машиною, яка могла б озвучувати телеграфні повідомлення, які представляли собою борозни на паперовій стрічці.

Він вирішив приєднати до рупору мембрану з голкою. Коли людина говорила у рупор, то звукові коливання потрапляли на мембрану, змушуючи рухатися голку, яка робила борозни на циліндрі, що поступово зміщувався в бік. Щоб прослухати, запис, циліндр потрібно було крутити у зворотньому напрямку. Голка потрапляла в утворену борозну, передавала вібрації на мембрану, яка підзвучувалася рупором.

За основу Едісон взяв принцип роботи фоноавтографа французького винахідника Едуар-Леона Скотта де Мартенвіля. Звук змушував мембрану рухатися, але голка не робила борозни, а дряпала папір. На той час відтворювати такі записи ніхто не вмів. Але у 2008 році дослідники оцифрували одну зі збережених. Зараз ми маємо змогу почути голос Едуар-Леона Скотта, який співає «Au clair de la lunе» в 1960-ому році.

Ідею створити фонограф також прийшла до французького вченого Шарля Кро, але вона так і залишилася на папері. 

Перший фонограф механік Джон Круз побудував за ескізами Едісона протягом 30 годин. Винахідник негайно її випробував, промовивши у рупор: «У Мері було маленьке ягня». Пристрій відтворив слова з дитячої пісні. Цю подію датують 12 серпня 1877 року, хоча історики вважають, що сталася вона за декілька місяців, оскільки запатентований фонограф був 24 грудня 1877 року. В щоденнику помічника Едісона Чарльза Батчелора зазначається, що винахід побудували 4 грудня, а ще 2 дні дороблювали його. Зокрема паперова стрічка була замінена на фольгу. 

Едісон відніс фонограф до офісу науково-популярного видання Scientific American у Нью-Йорку та показав його тамтешнім редакторам. В номері від 22 грудня 1877 можна знайти статтю, в якій йдеться: «Пан Томас А. Едісон нещодавно зайшов до цього кабінету, поставив на наш стіл маленьку машинку, повернув кривошип, і машина запитала про наше здоров’я, запитала, чи нам подобається фонограф , розповіла нам про свої переваги, і побажала спокійного сну»

24 січня 1878 року виникає компанія Edison Speaking Phonograph, яка починає виробництво фонографів. Едісон продав права на виготовлення пристрою за 10 000 доларів, а також отримував 20% від кожного продажу. Винахід багатьом сподобався, але фольга витримувала декілька нетривалих записів. Потрібно було вдосконалювати циліндр.

Шлях до досконалості

Винахідники Ч. Белл і Тейнтер зацікавилися фонографом, а точніше – графофоном: саме так називався товар на ринку. Вони запропонували Едісону співробітництво з метою покращення пристрою. Едісон відмовився від сумісного проєкту, але запозичив ідею Белла і Тейнтера по заміні циліндра на восковий. Покращений винахід він назвав просто – Новий фонограф (графофон).

В цей раз він вирішив не продавати права на виробництво, а заснував 8 жовтня 1887 року власну компанію – «The Edison Phonograph Company». Саме Новий фонограф став її головним товаром. Циліндри для нього виготовлялися з церезину, бджолиного і стеаринового воску. Колекціонери музичних пристроїв називають цей віск коричневим, хоча він мав брудно-білий або світло-коричневий колір.

В 1888 році підприємець Джессі Х. Ліппінкотт купляє The Edison Phonograph Company та засновує American Graphophone Companу. Згодом з іншими фонографічними компаніями він утворює фінансово-промислову групу North American Phonograph Company. Ліппінкотт вважав, що винахід Едісона зможе замінити стенографістів. Але велика вага пристрою, його висока ціна (стандартна модель коштувала $ 150) та рідкісні витратні матеріали не надто приваблювали споживачів. 

Один циліндр мав обмеження на запис до 2 хвилин. Крім того, кожен інструмент або голос мав записуватися окремо. А тому гурти мали відіграти партії ідеально і однотипно по декілька разів.

Все це сприяло тому, що у 1894 році North American Phonograph Company оголосили банкрутом.

Ще в 1890 році Ліппінкотт через хворобу передав управління North American Phonograph Company головному кредиторові – Едісону. Останній намагався реформувати виробництво, але спроби виявилися марними. Крім того, він займався Edison Phonograph Toy Manufacturing Co, яка виготовляла ляльки з вмонтованими крихітними восковими циліндрами. Також цей завод виготовляв музичні автомати з великими циліндрами, на яких містилися записи хітів тих часів. Ні іграшки, ні автомати не стали популярними, але передбачили розвиток сфери розваг набагато років вперед.

Скориставшись банкрутством North American Phonograph Company, Едісон викупає патент на власний виріб та починає в 1896 році виробляти фонографи з пружинним мотором. Це стало першим кроком до створення домашнього фонографа, який представили пресі в 1898 році. Ціна значно знизилися до $ 20 замість $ 150. Найголовнішим було те, що Едісон започаткував масове виробництво циліндрів.

В 1901 році було запущено копіювання циліндрів, тобто виплавлення канавок на циліндрах з більш твердого воску. Для цього використовували спеціальні металеві форми, які дозволяли виготовляти від 120 до 150 циліндрів в день. Їх називали відлитими з золота через те, що під час використання електродів у повітря підіймалася золота пара. 

На початку ХХ сторіччя фонограф зазнав чимало змін, в першу чергу вони стосувалися крихких голок та мембран. Водночас він залишався популярним до 1920-их років, поки на його зміну не прийшов грамофон. 

Вплив фонографа на культуру

Фонограф був пристроєм, який надав можливість вперше записати людський голос. Він не тільки вплинув на розвиток звукозаписуючої індустрії в цілому, а й дозволив нам почути відомих історичних персонажів. 

Найвідоміша фонографічна запис датується 1878 роком. Вона була зроблена під час демонстрації Едісоном винаходу в одному з музеїв Сент-Луїса.

А це запис розмови Петра Чайковського, оперної співачки Єлизавети Лавровской, піаністки Олександри Губерт, диригента і піаніста Василя Сафонова, а також піаніста і композитора Антона Рубінштейна. Її зробив підприємець Юліус Блок, який привіз пристрій в Росію в 1890-ому році.

Фонограф – це досить простий девайс. Деякі ентузіасти виготовляють його вдома.

Варто згадати і відомого відеоблогера та гітариста Роба Скелона. На відео він записує виступ зі своїм гуртом на оригінальний фонограф 19 сторіччя.

Всі любителі по-справжньому вінтажного звуку мають бути у захваті. 

Автор: Шерман Дрозд

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь