Спецпроєкти

Смута та й годі: що таке сумний понеділок та як впоратися з постсвятковою хандрою


Третій понеділок січня називають сумним, або Blue Monday. Таку назву для цього дня придумав психолог Кліф Арнолл у 2004 році. Згідно з його теорією, це найбільш сумний та депресивний день на рік. Це нібито пов’язано із зимовими морозами, самоаналізом перед та після закінчення року, почуттям провини за невиконані обіцянки та навіть алкоголь, який ми п’ємо під час новорічних свят.

Наука чи піар-хід?

Арнолл розробив цілу формулу, щоб довести, що саме цей день – Blue Monday. Проте цікаво, що пресреліз про цей винахід розсилала туристична компанія Sky Travel. За чутками, вони спонсорували це дослідження, щоб потім використовувати його у просуванні зимових турів.

Пізніше Арналл зізнався, що формула є псевдонаукою, і спростував існування сумного понеділка. Та британців було вже не зупинити. Історія про найсумніший день року розповзлася всім світом.

«Спочатку мене попросили придумати, який, на мою думку, найкращий день для бронювання літніх канікул. Однак, коли я почав думати про мотиви бронювання відпустки, я подумав про своїх пацієнтів, які вказували третій понеділок січня як на найгнітючіший день», – сказав він у The Daily Telegraph у 2013 році.

Спростування концепції Blue Monday не заважає PR-компаніям та маркетинговим фірмам маніпулювати нею та використовувати як золоту жилу.

Присяжна психологиня, докторка Джоан Гарві, описує цю концепцію як «абсолютно безглузду». Зокрема тому, що однією з головних причин смутку у третій понеділок січня, згідно з теорією, є погода.

Хоча Гарві зазначає, що сезонні афективні розлади (SAD) можуть змусити людей відчувати депресію в зимові місяці, вона наголошує, що прив’язка депресії до одного дня – нісенітниця.

До того ж уся кампанія навколо сумного понеділка часто дуже применшує та знецінює реальні проблеми, які можуть виникати в людей у цей період. Зокрема тому, що справжня депресія може мати руйнівні наслідки для хворих, натомість концепція Blue Monday зводиться до смутку через погоду. Припускаючи, що кожен може пережити депресію за один день, ми ризикуємо применшити досвід тих, хто живе з важкою хворобою.

А що ж хорошого?

Позитивним елементом Blue Monday є те, що він дає шанс подолати стигму навколо депресії та підвищити обізнаність про її симптоми, говорить Ізабелла Голді, директорка Фонду психічного здоров’я.

«Що ми можемо почерпнути від Blue Monday, то це те, що всі ми маємо психічне здоров’я і є цілі кроки, які ми можемо робити цілий рік, щоб захистити його», – говорить Ізабелла Голді, директорка Фонду психічного здоров’я.

До того ж січень – дійсно доволі популярний місяць для самогубців. Сезонність спричинена зменшенням рівню світла, що його споживає наш організм. Це своєю чергою впливає на виробництво серотоніну, дефіцит якого спричиняє депресивні розлади.

Що робити з післясвятквою хандрою?

Однак навіть ті, хто не схильний до депресивних станів, часто відчувають підвищену тривожність та смуток у цей період. Ми в жодному разі не порівнюємо смуток після свят та сезонну депресію – останню має обов’язково лікувати спеціаліст. Проте всі ми, певно, колись-таки мали справу з неприємним відчуттям: свята минули, якогось дива не сталося, всі мрії не здійснилися, ще й до роботи потрібно повертатися після вихідних.

Редакція bit.ua неодноразово відчувала на собі щось подібне. Ось, як ми справляємося з подібними станами:

Поліна, редакторка

Мені допомагає планування витрат. На початку року я пишу список усіх великих витрат, які я планую на цей рік, розкидую ці витрати по місяцях. Наприклад, у березні я хочу купити собі новий ноут, у червні – звозити маму в Туреччину, в жовтні – переїхати на нову квартиру. Я можу навіть зараз шукати потрібну мені модель ноутбука, тур на море на загадані дати або підбирати район, у якому хочу жити.

Мета проста – я даю собі запотиличник. Розумію, що, якщо я зараз не ввімкнуся в роботу, не зможу все це втілити. А я дуже хочу.

Також я дозволяю собі фільтрувати завдання: делегувати те, що може зробити хтось інший, або взагалі відмовлятися від певного обсягу завдань. Іноді я відчуваю напади гіперактивности. У ці моменти найважливіше – втриматися та не набрати купу великих завдань та нереальних дедлайнів.

Також я намагаюся ще у грудні почати курс психотерапії, бо знаю, що приблизно в той час мене зазвичай накриває. Моя лікарка допомагає мені втримати себе більш-менш у руках, тому сезонна хандра минула цьогоріч у відносно легкій формі. Непогано мені вдається рекламувати піклування про ментальне здоров’я, еге ж? Хочу бути амбасадоркою психотерапії. О, нова мета. Піду запишу.

Еля, редакторка

Коли я починаю гнобити себе за те, що я недостатньо класна і в мене занадто мало досягнень, починаю ненавидіти себе і своє життя, я переглядаю старі фотки. Чудово допомагає функція на гугл-диску «рік тому». Ось я дивлюся, що було зі мною тоді, і завжди виявляється, що я все ж виросла, що я вже інша людина, що вже щось змінилося – це головне.

Я дозволяю собі не порівнювати себе з іншим «успішним успіхом». Натомість порівнюю себе із собою і завжди виходить, що нині я – краща. Я згадую тих людей, від яких я позбулася, ті обставини (універ, наприклад, аб’юзивні стосунки, токсичну сусідку, якихось незрозумілих друзів і хлопців) і розумію, що я цим більше не обтяжена, що я навчилася вибудовувати особисті кордони і це допомагає повірити в себе.

Часто мені допомагає планування. Я люблю галочки, люблю різні планери, а ще розумію, що слона потрібно їсти по шматочках і починаю планувати свої завдання частинами, реально оцінюючи свої можливості. Припустімо, минулого року я розписала дуже багато завдань щодо здоров’я та практично все із цього виконала.

До речі, коли виконую якесь важливе завдання, нагороджую себе. Зробила перший крок у досягненні мети – красуня, ось тобі цукерка (умовно як нагорода, це може бути що завгодно – нова свічка, крем, щось, що принесе мені задоволення). Коли мені погано, я дивлюся на ці галочки і радію, що я багато всього зробила і я молодець.

Настя, випускова редакторка

Я не надто активно борюся з постсвятковою хандрою. Це момент, запобігти якому не вдається, – його краще просто пережити. Навіть негативні емоції і фрустраційні моменти можуть бути якщо не корисними, то принаймні не такими руйнівними, щоб вибудовувати план боротьби з ними.

Мені здається, людина має орієнтуватися на власні відчуття і не уникати неприємних емоцій, не намагатися їх заблокувати: від придушення ще нікому краще не ставало.

Хандра після свят – звичний стан для багатьох, побічний ефект зависоких надій та очікувань. У мене це минає якось саме по собі, без особливо нетривіальних лайфхаків: коли вмикаєшся в робочий процес, приділяєш хоча б трошки часу хобі і хоча б кілька разів на тиждень влаштовуєш довгу прогулянку.

Знову ж таки, це мій особистий досвід, тому не закликаю приміряти його на себе. Є люди, яким потрібна допомога – і їхні переживання та емоції я жодним чином не знецінюю. Якщо постсвяткова хандра супроводжується зривами, постійними сльозами та браком сил зробити хоча б щось – це очевидний дзвіночок, і в цьому випадку раджу звертатися до спеціаліста, а не затягувати. І тим паче – не глушити цей стан непродуктивною роботою 24/7, алкоголем чи першим-ліпшим заспокійливим.

Будь ласка, не ігноруйте сигнали організму – коли він буквально кричить про допомогу, потрібно надати йому цю допомогу. Наостанок бажаю, щоби ваша хандра не спричиняла дискомфорту й у вас було більше приводів святкувати це неймовірне життя. Обіймаю.

Катя, рекламна редакторка

Я не хочу вірити, що свята закінчилися. Їм багато солодкого, забуваю про ранкові та вечірні ритуали, дивлюся серіали вночі. Ніби якщо я перестану це робити – світ зупиниться і в мене більше ніколи не буде святкового настрою.

Вирішила надихнути себе добрими мультиками, подивилася нещодавно «Вперед», «Секрети домашніх тварин 2» та «Душа». Раджу всі три, але особливо останній, після нього відчула полегшення та катарсис.

Також я намагаюся проводити більше часу із собакою на вихідних, бо дуже сумую за нею в робочі дні. Ми влаштовуємо довгі прогулянки, граємося зі снігом, шукаємо нових друзів у парку, а вдома ховаємося під ковдрою та обнімаємося. Думаю, немає кращого антистресу, ніж тепла щаслива собака. Або людина.

Ярослава, шеф-редакторка

Після свят мені допомагає повернутися в робочий режим лише спорт, а конкретніше – біг. Біг – це класна медитація та можливість привести до ладу свої думки. Також добре сісти ввечері в будній робочий день та переглянути цікаві інтерв’ю з людьми, які вас надихають. Це надає віри у свої сили та викликає бажання активно працювати.

Олена, редакторка

Складно сказати, як я борюся з післясвятковою пригніченістю. Я фанатка режиму: люблю вставати рано навіть у вихідні, тож мене більше гнітить сон до обіду і хаотичне споживання їжі. Звісно, після тривалих вихідних часто нелегко розпочати продуктивну роботу.

Мені допомагає планування тижня – я з тих людей, які щовечора заповнюють список справ у планері, а перед початком робочого тижня присвячують цьому більше часу.

Також мене рятує шопінг – зараз переважно онлайн. Правда, я можу витратити годину на додавання одягу чи книг у кошик, а потім нічого не купити, але настрій покращиться :).

До речі, про книги. Почати нову книгу – теж класний спосіб зняти стрес.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь